Постанова

від 19.03.2024 по справі 369/2368/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року місто Київ.

Справа №369/2368/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2205/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року (у складі судді Фінагеєвої І.О., інформація щодо дати складення повного тексту відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, с/г «Мрія» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 047501 від 12 грудня 2007 року. Площа земельної ділянки становить 0,0463 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 3222488200:05:006:0229. Даний державний акт виданий на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, який був укладений між батьком позивача ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 . Вказана земельна ділянка належала дарувальнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 032084, виданого Шпитьківською сільською радою 10 лютого 1998 року.

Відповідач ОСОБА_2 є власником сусідньої земельної ділянки площею 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, садівниче товариство «Мрія», кадастровий номер земельної ділянки: 3222488200:05:006:0172.

Внаслідок некоректного проведення геодезичних робіт за замовленням відповідача виникла помилка, наслідком якої є порушення прав позивача, а саме приватизація відповідачем своєї земельної ділянки в результаті якої в державному акті про право власності на цю земельну ділянку та державному земельному кадастрі межі земельної ділянки відповідача значно заходять на територію земельної ділянки позивача. Встановлення таких меж не погоджувалося з позивачем чи з його батьком. Також необхідно зазначити, що на начебто земельній ділянці відповідача знаходяться об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві власності, що засвідчено у технічному паспорті. Також на справедливому розмірі земельних ділянок наразі встановлений паркан.

Якщо звернутись до рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів № 158 від 16 березня 1981 року «Про вилучення земель з користування радгоспів і інших землекористувачів та надання їх підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва», а саме до пункту 1 прийнято рішення про вилучення з користування радгоспів та інших землекористувачів земельні ділянки і надати їх в постійне користування підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва в розмірах згідно з додатком. У додатку вказано, що садові ділянки № 1-105 та 241-261 повинні бути площею 0,05 га. У позивача також відсутня інформація про здійснення відповідачем погодження меж земельної ділянки з сусідами, як того вимагало законодавство на час проведення відповідачем приватизації.

Згідно довідки садівничого товариства «Мрія» від 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 сплачує щорічні членські внески, виходячи з середньої кількості одиниць площі, тобто, 0,05 га. Позивачем відповідачу було надіслано претензію від 18 листопада 2021 року з метою досудового врегулювання спірних відносин, однак, позивач отримав відповідь від відповідача від 21 грудня 2021 року, в якій останній зазначає, що претензії позивача є безпідставними.

За таких обставин, позивач просить суд: встановити межі земельної ділянки площею 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, садівниче товариство «Мрія», кадастровий номер земельної ділянки 3222488200:05:006:0172 за її фактичним використанням.

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2006 році ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку площею 0,0532 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, с/т «Мрія», цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, процедурою відповідно до норм чинного законодавства, отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 340790 від 11 березня 2006 року. Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3222488200:05:006:0172. ОСОБА_1 належить земельна ділянка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, с/т «Мрія» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 047501 від 12 грудня 2007 року, площа земельної ділянки становить 0,0463 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 3222488200:05:006:0229. Останнім часом відповідач порушує права позивача як власника земельної ділянкою. Раніше було встановлено паркан на ділянці ОСОБА_2 , звузивши її на 1,31 м вздовж вулиці та на 0,99 м в верхній частині. Однак, наразі, в 2022 році відповідач ще й почав проводити самочинне будівництво на території позивача без згоди на те останнього. На вимогу ОСОБА_2 припинити будівництво не реагує, з підстав чого позивач звертався до поліції 13 липня 2022 року, яка зафіксувала виклик о 14 год. 02 хв. та прибула на спірне місце на чолі зі ст. лейтенантом поліції Києво-Святошинського району Василенко М.С. та повторний виклик 19 липня 2022 року, зареєстрований за № 89730669 о 14 год. 19 хв. Також разом з сусідами було складено акт відносно ведення будівництва.

За таких обставин, ОСОБА_2 просить суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 3222488200:05:006:0172, місце розташування: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с/т «Мрія», що належить ОСОБА_2 шляхом демонтажу паркану та зміщення межі в глибину земельної ділянки, кадастровий номер якої є 3222488200:05:006:0229, місце розташування: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с/т «Мрія» зі знесенням незаконного будівництва.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 3222488200:05:006:0172, місце розташування: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с/т «Мрія», що належить ОСОБА_2 шляхом демонтажу паркану та зміщення межі в глибину земельної ділянки, кадастровий номер якої є 3222488200:05:006:0229, місце розташування: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с/т «Мрія» зі знесенням незаконного будівництва.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 06 грудня 2023 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалено за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, які мають суттєве значення.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував загального принципу цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою. Технічним паспортом від 02.07.2006 реєстровий № 437, інвентарний № 333 передбачено, що садовий будинок (фундамент) збудовано у 1989 році, сарай та вбиральню збудовано у 1988 році. ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 340790 від 11.03.2006, виданого за рішенням Шпитьківської сільської ради № 1 від 24.01.1996. ОСОБА_5 же набув земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору дарування.

Зазначає, що фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, 3222488200:05:006:0229, що були зафіксовані геодезичним обладнанням під час проведення обстеження, не відповідають межам відповідно до координат, які внесені до Державного кадастру.

Вказує, що з урахуванням того, що по-перше, об`єкт нерухомості, на якому розташована земельна ділянка Позивача, виник до формування земельних ділянок та внесення меж земельних ділянок до Державного кадастру, а по-друге, право власності на земельну ділянку Позивача виникло раніше за право власності на земельну ділянку Відповідача, абсолютно очевидно, що невідповідність фактичних меж земельних ділянок межам, внесеним до Державного кадастру, є наслідком саме некоректного внесення технічних координат до кадастру, а не зловживань з боку позивача.

Зазначає, що судом не доведено належними та допустимими доказами переміщення ОСОБА_6 паркану у сторону домоволодіння ОСОБА_2 , а також захоплення частини земельної ділянки із проведенням на ній будування/надбудов. Сторонами не заперечувалося, що спірні паркан та сарай зведені у 1988 року батьком ОСОБА_7 .

На підставі висновку експерта від 20.04.2023 № 2525/23-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 . Однак на думку ОСОБА_7 висновок експерта є одним із доказів по справі, але не є підставою для задоволення зустрічного позову.

Так, вказівка у висновку про те, що згідно з координатами, наявними в ДЗК, має місце накладення меж земельної ділянки, розташованої по 3222488200:05:006:0172, яка належить ОСОБА_2 , на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229, , що належить ОСОБА_8 , зроблений за відсутності встановлених на земельній ділянці межових знаків із зазначенням про використання експертами відомостей, наданих Києво-Святошинським районним судом Київської області в якості додаткового матеріалу, а саме кадастрового плану земельної ділянки 3222488200:05:006:0172 та 3222488200:05:006:0229.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право ОСОБА_2 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, як саме порушуються права ОСОБА_2 . ОСОБА_6 на земельну ділянку чи які виникають перешкоди у її використанні.

Вважає, що задоволення зустрічних позовних вимог щодо демонтажу паркану суперечить усталеній практиці Верховного Суду, а саме правовій позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 04 листопада 2019 року у справі №544/1990/21, відповідно до якої знесення самочинного об' єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

17 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 , яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Вказує, що фактично сам ОСОБА_1 визнає факт того, що площа його земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів є саме 0,0463 га.

Вважає, що судом І інстанції обґрунтовано встановлено та жодним чином не спростовується ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що фактична площа земельної ділянки 3222488200:05:006:0229, що належить ОСОБА_1 становить 0,0511 га, тобто, збільшена на 0,0048 га (48, кв.м.) відносно площі 0,0463 га, що вказана у державному акті. В той час як фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, яка належить ОСОБА_2 , становить 0,0510 га, тобто, зменшена на 0,0022 га (22 кв.м.) відносно площі 0,0532 га, що вказана у державному акті. Фактичні ж межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229 (земельна ділянка ОСОБА_1 ) з північно-східної сторони перетинають (накладаються) юридичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172 (земельна ділянка ОСОБА_2 ), площа перетину (накладення) становить 0,0040 га (40 кв. м).

Зазначає, що за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої було проведено державну реєстрації земельної ділянки, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 107 Земельного кодексу України.

Вказує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог посилається на нібито незаконність проведення процедури приватизації своєї земельної ділянки ОСОБА_2 . При цьому, таких підстав ОСОБА_1 фактично не обирав під час розгляду його позову в суді І інстанції. Питання законності набуття права власності ОСОБА_2 на свою земельну ділянку не ставилось під сумнів, не досліджувалось судом І інстанції та не спростовано жодними належними, допустимими та достовірними доказами, а є лише голослівними припущеннями ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_10 підтримали доводи апеляційної скарги. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0463 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, с/г «Мрія», що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 047501 від 12 грудня 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки 3222488200:05:006:0229. Вказаний державний акт був виданий на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 грудня 2006 року № 9142 (а.с.7, 37).

ОСОБА_1 є власником садового будинку кооперативного дачного фонду по АДРЕСА_2 у СТ «Мрія» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13 вересня 2006 року (а.с.32).

Рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів № 158 від 16 березня 1981 року «Про вилучення земель з користування радгоспів і інших землекористувачів та надання їх підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва» вирішено вилучити з користування радгоспів та інших землекористувачів земельні ділянки і надати їх в постійне користування підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва в розмірах згідно з додатком. У додатку вказано, що садові ділянки № 1-105 та 241-261 повинні бути площею 0,05 га (а.с.18).

Згідно довідки ГО «Масив садівничих товариств Мрія» № 5 від 17 листопада 2021 року щорічні членські внески нараховуються ОСОБА_1 , виходячи з середньої кількості одиниць площі, тобто, 0,05 га, які він своєчасно і повністю сплачує (а.с.13).

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 претензію з метою врегулювання земельного спору (а.с.27).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, площею 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, садівниче товариство «Мрія» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 340790 від 11 березня 2006 року, виданого за рішенням Шпитьківської сільської ради № 1 від 24 січня 1996 року (а.с.78).

Згідно висновку експертів КНДІСЕ від 20 квітня 2023 року № 2525/23-41 в юридичних межах земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, площею 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, садівниче товариство «Мрія» у південно-західній частині розташовані частина будівлі сараю «Б» (згідно договору дарування садового будинку від 28.12.2006, (том 1, а.с. 194, 195) площею 2,1 кв.м. та частина дерев`яної споруди площею 4,6 кв.м. (Фото 4, 5. 6).

2. Фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, що були зафіксовані геодезичним обладнанням під час проведення обстеження, не відповідають межам відповідно до координат, які внесені до Державного кадастру, а саме:

а) фактична межа з північно-західної сторони від точки 1 до точки 2 зміщена у зовнішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №1 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами зеленого кольору, що варіюються від 0,86 м до 0,89 м;

б) фактична межа з північно-східної сторони від точки 2 до точки 4 зміщена у зовнішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №1 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами зеленого кольору, що варіюються від 0,28 м до 0,93 м;

в) фактична межа з південно-східної сторони від точки 4 до точки 6 зміщена у внутрішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №1 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами зеленого кольору, що варіюються від 0,60 м до 0,71 м;

г) фактична межа з південно-західної сторони від точки 6 до точки 1 зміщена у внутрішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №1 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами зеленого кольору, що варіюються від 1,33 м до 1,96 м;

д) в юридичних межах земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172 у південно-західній частині розташовані частина будівлі сараю «Б» (згідно договору дарування садового будинку від 28.12.2006 - Том 1, а.с. 194, 195) площею 2,1 кв.м. та частина дерев`яної споруди площею 4,6 кв. м. (Фото 4,5,6).

Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172 становить 0,0510 га, тобто, зменшена на 0,0022 га (22 кв.м.) відносно площі 0,0532 га, що вказана у державному акті.

3. Фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229, що були зафіксовані геодезичним обладнанням під час проведення обстеження, не відповідають межам відповідно до координат, які внесені до Державного кадастру, а саме:

а) фактична межа з північно-західної сторони від точки 1 до точки 2 зміщена у зовнішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №2 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами синього кольору, що варіюються від 0,90 м до 1,24 м;

б) фактична межа з північно-східної сторони від точки 2 до точки 3 зміщена у зовнішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №2 до висновку (графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами синього кольору, що варіюються від 1,33 м до 1,96 м;

в) частина будівлі сараю «Б» (згідно договору дарування садового будинку від 28.12.2006 - Том 1 а.с. 194, 195) площею 2,1 кв.м. та частина дерев`яної споруди площею 4,6 кв. м. (Фото 4, 5, 6, 10, 12) розташовані за юридичними межами земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229 у південно-західній її частині.

г) фактична межа з південно-східної сторони від точки 3 до точки 4 зміщена у внутрішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №2 до висновку графічна частина) відстані зміщення межі зображені стрілками та цифрами червоного кольору, що варіюються від 0,61 м до 0,74 м;

д) фактична межа з південно-західної сторони від точки 4 до точки 1 частково зміщена у внутрішній бік відносно юридичних меж, у Додатку №2 до висновку (графічна частина) відстані змішення межі зображені стрілками та цифрами зеленого кольору, що варіюються від 0,16 м до 0,45 м.

Фактична площа земельної ділянки 3222488200:05:006:0229 становить 0,0511 га, тобто, збільшена на 0,0048 га (48 кв.м.) відносно площі 0,0463 га, що вказана у державному акті.

4. Фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229 з північно-східної сторони перетинають (накладаються) юридичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, площа перетину (накладення) становить 0,0040 га (40 м), у Додатку №3 до висновку позначено як контур, заштрихований похилими лініями коричневого кольору. Конфігурація, розміри, проміри між поворотними точками зображено на Рис. 11, координати наведено на Рис. 12

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0463 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 грудня 2006 року.

Зазначена земельна ділянка належала дарувальнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 032084, виданого Шпитьківською сільською радою 10 лютого 1998 року на підставі рішення виконкому цієї ж ради від 25 серпня 1997 року.

Відповідач ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку 0,0532 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільрада, садівниче товариство «Мрія» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 340790 від 11 березня 2006 року, виданого за рішенням Шпитьківської сільської ради № 1 від 24 січня 1996 року.

Отже, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку раніше за ОСОБА_3 , який згодом подарував її позивачу ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що фактична площа земельної ділянки 3222488200:05:006:0229, що належить ОСОБА_1 , становить 0,0511 га, тобто, збільшена на 0,0048 га (48 кв.м.) відносно площі 0,0463 га, що вказана у державному акті. Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , становить 0,0510 га, тобто, зменшена на 0,0022 га (22 кв.м.) відносно площі 0,0532 га, що вказана у державному акті. Фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229 з північно-східної сторони перетинають (накладаються) юридичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, площа перетину (накладення) становить 0,0040 га (40 м).

Вказані обставини були встановлені під час проведення судової земельно-технічної експертизи.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що права ОСОБА_1 не порушені відповідачем ОСОБА_2 Навпаки, площа земельної ділянки позивача збільшена за рахунок земельної ділянки відповідача, про що зазначено у висновку експерта.

Задовольняючи зустрічний позов та встановивши, що існує накладення площ земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно каталогу координат, де площа земельної ділянки ОСОБА_2 є меншою від тієї, що зазначена у правовстановлюючому документі, а саме фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0229 з північно-східної сторони перетинають (накладаються) юридичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:05:006:0172, площа перетину (накладення) становить 0,0040 га (40 м), суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Як передбачено ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник, згідно зі ст. 319 ЦК України, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У ст. 321 ЦК України йдеться про те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За нормами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з аналізу вказаної норми матеріального права, можна дійти висновку, що власник має право вимагати усунення будь яких порушень свого права від будь яких осіб і будь яким шляхом, що є прийнятним для власника. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Відповідно до п. п. «г» , «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України вбачається, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Зі змісту п. «е» ч. 1 ст. 96 ЗК України вбачається, що землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Таким чином, вказані вище норми права та встановлені в справі обставини дають підстави вважати, що позивач за зустрічним позовом, як власник суміжної земельної ділянки, має право вимагати усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищенаведені докази у своїй сукупності, підтверджують факт накладення паркану, який наразі належить ОСОБА_9 , на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , що свідчить про порушення його прав.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що фундамент під садовий будинок, сарай та вбиральню збудовано у 1988-1989 роках не спростовує висновків суду, оскільки перешкода у користуванні земельною ділянкою полягала у встановленні паркану на території суміжної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку виникло раніше, аніж право власності ОСОБА_2 , а тому невідповідність фактичних меж земельних ділянок межам, внесеним до Державного кадастру є логічним наслідком, про що апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд враховує обставини справи та докази, наявні в матеріалах справи, а саме Договір дарування земельної ділянки від 28.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_9 була подарована земельна ділянка площею 0,0463 га; Державний акт на право власності на земельну ділянку, де також зазначено площу земельної ділянки: 0,0463 га; технічну документацію з планом фактичного розміщення земельної ділянки, відповідно до якої розбіжність між фактичними межами ділянки та межами земельної ділянки згідно кадастрового плану, які межують з земельною ділянкою ОСОБА_2 варіюється від 1.24 м до 1.54 м; висновок експерта відповідно до якого така розбіжність варіюється між 1.38 м до 1.94 м.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що експертом встановлено фактичне проходження межі між суміжними земельними ділянками позивача і відповідача не відповідно до правовстановлюючих документів, а з істотними відхиленнями, які полягають в тому, що частина земельної ділянки ОСОБА_2 фактично зайнята ОСОБА_1 .

З вказаного вбачається, що отримуючи за договором дарування земельну ділянку, знаючи про дійсну її площу та факт накладення на суміжну земельну ділянку, ОСОБА_1 з 2006 року продовжував збільшувати площу такого накладення.

Така поведінка відповідача за зустрічним позовом не відповідає правилам добросовісності та є беззаперечними ознаками порушення прав ОСОБА_2 .

Доводи заявника про те, що судом першої інстанції була надана перевага одним доказам над іншими, зокрема висновку експерта, не заслуговують на увагу, оскільки суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, належно встановив всі обставини справи, дослідив та надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам.

Позиція позивача за основним позовом, фактично ґрунтується на тому, що розмір земельної ділянки його батька в садовому товаристві не може бути меншим від розміру земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 , так як всім було наділено землю в рівних розмірах. Разом з тим, така позиція повністю спростовується правовстановлюючими документами, відповідно до яких у власності позивача перебуває менша за розміром ділянка ніж у відповідача ОСОБА_2 , а тому суд підставно захистив порушене право відповідача ОСОБА_2 , який звернувся з зустрічним позовом і довів знаходження паркану ОСОБА_11 на його земельній ділянці.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення .

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 березня 2024 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді О.Ф. Мазурик

О.В. Немировська