Рішення

від 26.02.2024 по справі 160/18005/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 рокуСправа №160/18005/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/18005/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр. Гагаріна, буд. 26, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168;

- зобов`язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168, починаючи з 24.06.2022.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на службі в Національній поліції та працює на посаді фахівця факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. У період часу з 24.02.2022 по 24.06.2022 позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Однак, починаючи з 24.06.2022 по теперішній час, додаткова винагорода не нараховується та не виплачується. У зв`язку з зазначеним, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 зупинено провадження в адміністративній справі №160/18005/22 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №260/3564/22 (Пз/990/4/22).

25.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №84287/22), в якому останній проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що додаткову винагороду в розмірі 30000 грн було сплачено поліцейським, які виконували службові обов`язки та заслуговували на виплату додаткової винагороди у період з 28.02.2022 по 24.06.2022. 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Постанови №168, де передбачено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. На офіційному сайті МВС опубліковано роз`яснення постанови Уряду №793 про внесення змін до Постанови №168. Разом з тим, порядок, який детально визначає розміри доплати окремим категоріям поліцейських відповідно до зазначених критеріїв, на цей час МВС ще не затверджено. Відповідач зазначає, що ДДУВС є неприбутковим бюджетним державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання та підпорядковується МВС, отже, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги повинні бути розроблені МВС, тому вважає, що бездіяльність ДДУВС відсутня. Таким чином, вищезазначена постанова на теперішній час не передбачає можливість виплати додаткової винагороди та не встановлює конкретні її розміри поліцейським, які у період військового стану не здійснюють основних повноважень правоохоронного органу відповідно до закону, а також перебувають не на території проведення бойових дій. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

25.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла заява (клопотання) про зупинення провадження у справі (вх. №84285/22).

09.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до справи (вх. №87717/22).

27.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до справи (вх. №91187/22).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 провадження в адміністративній справі №160/18005/22 поновлено.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції та працює на посаді фахівця факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 10.09.2021 по теперішній час, що підтверджується довідкою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 30.09.2022 №534.

Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 24.02.2022 №140 «Про подальшу організацію функціонування університету в умовах надзвичайного та воєнного стану» введено в дію План оборони території університету та переведено особовий склад на цілодобовий режим несення служби.

Відповідно до додатку 1 до наказу ДДУВС від 24.02.2022 №140 списку постійного особового складу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, який залучається для несення служби по охороні та обороні будівель і території університету, посилення пропускного та внутрішньооб`єктового режиму, до складу якого входить, зокрема, ОСОБА_1 .

Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 02.03.2022 №159 «Про вжиття додаткових заходів щодо надійної охорони та оборони будівель і території університету в умовах надзвичайного та воєнного стану» було створено групи оперативного реагування на правопорушення та події на території університету.

Відповідно до п. 2.3. вказаного наказу основною функцією вказаних груп є скоординовані дії, спрямовані на організацію невідкладного прибуття поліцейських на місце події з метою припинення правопорушення, установлення осіб та затримання ймовірних правопорушників, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.

Відповідно до листа Департаменту фінансово-облікової політики від 12.09.2022 №К-10692/15 на звернення ОСОБА_2 щодо виплати поліцейським відрядженим до закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МВС додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» повідомлено Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, що п. 1 Постанови №168 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, передбачено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. (пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Тобто, поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу ректора відповідного закладу.

Згідно з листом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 28.09.2022 №1/К-20 на звернення ОСОБА_2 щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» повідомлено, що згідно з положеннями законодавства особи постійного складу ДДУВС у межах своїх посадових обов`язків забезпечують діяльність закладу вищої освіти, навчання студентів та курсантів. Таким чином, на осіб постійного та перемінного складу ДДУВС положення ст. 2 Закону не поширюється, оскільки ними завдання поліції не здійснюються. На офіційному сайті МВС опубліковано роз`яснення про те, що внесені 07.07.2022 зміни до Постанови повинні застосувати справедливий підхід до оплати праці та здійснювати виплати особовому складу залежно від місця несення служби, району ведення бойових дій та складності виконуваних завдань. Разом з тим, порядок, який детально визначає розміри доплати окремим категоріям поліцейських відповідно до зазначених критеріїв, на цей час МВС ще не затверджено. Таким чином, вищезазначена постанова не передбачає можливості виплати додаткової винагороди та не встановлює конкретні її розміри працівникам поліції, які у період військового стану не здійснюють основних повноважень правоохоронного органу відповідно до закону, а також перебувають не на території проведення бойових дій.

Отже, фактичною підставою для звернення із цим позовом, якими позивач обґрунтовує свої вимоги є нездійснення нарахування та виплати останньому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, починаючи з 24.06.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплата спірної додаткової винагороди поліцейським передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі Постанова № 168).

У період з 01.07.2022 по 31.08.2022 діяла така редакція пункту 1 Постанови №168:

«Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».

У період з 01.09.2022 по 31.10.2022 діяла така редакція Постанови №168:

«Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця (аналогічну позицію займає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22).

Системний і цільовий способи тлумачення пункту 1 Постанови №168 у його взаємозв`язку з нормами статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» і приписами Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» дає суду підстави для висновку, що додаткова винагорода є видом грошового забезпечення поліцейського, яке виплачується йому за період проходження служби під час дії воєнного стану. Ця винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов`язків в обставинах військової агресії російської федерації проти України. Тому статус поліцейського сам по собі автоматично не забезпечує особі права на отримання додаткової винагороди.

Обставини, які унеможливлюють нарахування й виплати поліцейському зазначеної винагороди можуть бути різними, проте мають бути пов`язаними із фактичним невиконанням службових обов`язків без поважних причин.

Аналогічну позицію за своїм змістом займає Верховний Суд у постанові від 18.09.2023 у справі № 420/6607/22.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували невиконання позивачем своїх службових обов`язків без поважних причин.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 з 24.06.2022 по 10.11.2022 (день звернення з даним позовом до суду); суд у відповідності до вимог ст. 2 та 5 КАС України захищає лише порушені права та законні інтереси, які повинні бути такими на момент звернення з позовом до суду; резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд також керується висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22, яка є зразковою справою для подібних правовідносин.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги серії АБХДГ №3110-05/2022, рахунок №А-3110-05/2022 від 31.10.2022 на оплату (попередню оплату) виконаних (в тому числі, але не виключно, в присутності) замовника робіт (наданих послуг), акт виконаних робіт (наданих послуг) №А-3110-05/2022 від 07.11.2022, квитанції до прибуткового касового ордера №20 від 01.11.2022.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат входить розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/18005/22 в силу частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, суд зазначає, що спори даної категорії справ є типовими, підготовка таких позовних заяв не потребує значних зусиль та часу.

Таким чином, суд вважає, що визначена позивачем сума понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/18005/22 не є належним чином обґрунтованою.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1000,00 грн підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр. Гагаріна, буд. 26, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, з 24.06.2022 по 10.11.2022.

Зобов`язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 24.06.2022 по 10.11.2022.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр. Гагаріна, буд. 26, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26.02.2024.

Суддя О.В. Царікова