Ухвала

від 28.03.2024 по справі 160/1307/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 березня 2024 рокуСправа № 160/1307/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі клопотання Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року в повному обсязі;

- зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.02.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 17.01.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/1307/24. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 подано до суду клопотання про залишення позовної заяви позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначено, що позивач з позовними вимогами звернувся до суду щодо нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року 15.01.2024 року, тобто через три місяці після дії редакції ст.233 КЗпП, у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. №2352-ІХ.

Вирішуючи заявлене клопотання, проаналізувавши норми КАС України, суд дійшов таких висновків.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року в повному обсязі; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.02.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Суд зазначає, що позивач не пропустив строк звернення з позовом до суду з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 233 КЗпП України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин у період до 30.06.2019 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно рішень Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 8/рп-2013 та від 15.10.2013 року № 9/рп-2013 у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат; у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Отже, з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013, суд зазначає, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Крім того, суд зазначає, що останнім не було передбачено застосування до позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, суто формального підходу, та, як наслідок перешкоджання доступу до суду.

Суд, враховуючи ст.55 Конституції України, відповідно до змісту якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, надав позивачу реалізувати своє право на звернення до суду шляхом відкриття провадження у справі ухвалою суду від 18.01.2024 р., та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами для вирішення даної позовної заяви по суті, враховуючи підставу, на яку позивач посилається, як на істотну для справи обставину, а також зважаючи на необхідність відсутності суто формального підходу при призначенні, розгляді і вирішенні справ з огляду на пропуск відповідного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі №204/5502/17 (2-а/204/208/17) (адміністративне провадження №К/9901/22212/18), в якій зазначається наступне.

Верховний Суд України в постанові від 11 вересня 2017 року, ухваленій за заявою про перегляд судових рішень з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, зазначив, що у справі, що розглядається, рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення національним судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права підприємства-заявника на доступ до суду, оскільки Вищий господарський суд України при розгляді повторної касаційної скарги ТОВ Фріда виявив надмірний формалізм, повертаючи скаргу без розгляду у зв`язку пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, і безпідставно не дав оцінки супровідному листу підприємства-заявника, в якому містилося клопотання продовжити відповідний строк і розглянути по суті касаційну скаргу.

Враховуючи викладене вище, суд не знайшов правових підстав для визнання пропущеним строку звернення до суду з позовною заявою та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька