Ухвала

від 27.03.2024 по справі 240/5672/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/5672/24

категорія 112050000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним рішення Полільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 07.06.2023 року про надання соціального житла 1/2 частка житлового будинку в с. Паволоч, купленого Паволоцькою сільською радою в рамках Програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа;

- зобов`язати Полільнянську селищну раду Житомирського району Житомирської області скасувати рішення від 07.06.2023 року про надання соціального житла 1/2 частка житлового будинку в с. Паволоч, купленого Паволоцькою сільською радою в рамках Програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак в порушення вищезазначених норм, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі Закон).

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).

Отже, позивачу до позовної заяви необхідно долучити документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Щодо долученого до позовної заяви клопотання про звільнення від витрат, пов`язаних із розглядом справи, то суд не може його взяти до уваги, оскільки таке не містить підпис особи, яка його подала.

Крім того, згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд визнати протиправним рішення Полільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 07.06.2023 року та зобов`язати Полільнянську селищну раду Житомирського району Житомирської області скасувати рішення від 07.06.2023 року про надання соціального житла 1/2 частка житлового будинку в с. Паволоч, купленого Паволоцькою сільською радою в рамках Програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.

До суду з цим позовом позивач звернувся 20.03.2023 року, тобто поза межами встановленого законом строку.

За приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч зазначеному, заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку позивачем не надано.

З огляду на викладене, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку.

Згідно із частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У додатках до позовної заяви зазначено про клопотання про витребування доказів, проте до матеріалів позовної заяви таке клопотання не додано, що підтверджується актом від 20.03.2024 року №98, складеним Житомирським окружним адміністративним судом.

Таким чином, позивачу слід надати суду вказане клопотання, у разі необхідності.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку;

- клопотання про витребування доказів, у разі необхідності.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович