Рішення

від 26.03.2024 по справі 640/13064/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року м. Київ№ 640/13064/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просили суд:

визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, яка полягає у не зазначенні в довідці № 0000629154 від 09.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованим місцем проживання - адреси покинутого ним місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме адреси: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, яка полягає у не зазначенні в довідці № 0000631886 від 10.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим місцем проживання - адреси покинутого дитиною місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме адреси: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених оеіб щодо адреси покинутого місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом внесення відомостей про його останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме адресу: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси покинутого місця проживання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом внесення відомостей про його останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме адресу: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу із зазначенням в цій довідці зареєстрованим місцем проживанням останнього адреси: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації видати законному представнику неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу із зазначенням в цій довідці зареєстрованим місцем проживанням останнього адреси: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при оформленні та видачі довідок позивача та його сину про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб, у частині зазначення зареєстрованого місцем проживанням останнього адреси: АДРЕСА_1 , при цьому, що при зверненні з відповідними заявами, позивач навав усі підтверджуючі даний факт документи, однак, відповідач протиправно не вніс до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішеньо переміщених осіб відомостей про останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішеньо переміщених осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.

До суду від Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказує на те, що доводи, покладені в основу позовних вимог є безпідставними, оскільки управлінням було видано позивачам довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, водночас, підстав для внесення в довідку інформації про останнє місце фактичного проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1 , були відсутні, адже згідно даних про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється переміщення, є АДРЕСА_2 .

Від сторони позивачів до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність покладених відповідачем в основу відзиву на позовну заяву доводів, які не спростовують того, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається особі на підтвердження факту її переміщення з адреси покинутого місця проживання, при цьому, що до відповідача було додано докази, які підтверджують факт проживання сім`ї позивачів в м. Донецьк станом на початок окупації.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва 14.06.2023 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , в жовтні 2018 року звернувся до УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації із заявами про взяття його та неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік, як внутрішньо переміщених осіб, у зв`язку з переміщенням сім`ї з тимчасово окупованої території до м. Києва, а саме, з тимчасово окупованого міста Донецьк.

Так, зареєетрованим місцем проживання позивача за відміткою в паспорті значиться адреса: АДРЕСА_2 , втім, як вказує позивач, з квітня 2010 року зі своєю сім`єю в складі: дружина - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 , вони фактично проживали в місті Донецьк за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки на той час він проходив службу в лінійному відділі на станції Ясинувата Управління МВС України на Донецькій залізниці та у зв`язку з початком бойових дій на сході України, та окупацією міста Донецька, вимушені були покинути своє місце проживання у липні 2014 року.

З причини відсутності в паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої було здійснене внутрішнє переміщення, у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ОСОБА_1 при поданні заяв про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб, адресою покинутого місця проживання було вказано адресу: АДРЕСА_1 , а також додано відповідні пояснення та письмові докази, що підтверджують факт проживання сім`ї на території тимчасово окупованого міста Донецьк на початок його окупації - станом на 20.02.2014, зокрема, були надані: довідки УМВС України на Донецькій залізниці МВС України № 5/3700 від 01.08.2014 та № 248жд/лк від 27.11.2018 про проходження з 30.04.2010 по 18.07.2014 служби в лінійному відділі на станції Ясинувата УМВС України на Донецькій залізниці (юридична адреса; вул. Орджонікідзе, буд. 144, м. Ясинувата, Донецька область, 86000); договір позички від 17.11.2013 про безоплатну передачу у користування квартири на підтвердження проживання в АДРЕСА_1 ; довідка № 0000632506 від 11.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи доньки - ОСОБА_4 , в якій місцем проживання вказано адресу: АДРЕСА_1 ; довідка № 680 від 27.08.2018 з КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65 м. Маріуполя», яка підтверджує факт переміщення доньки для вступу в гімназію м. Маріуполя № 65 з міста Донецьк; фотознімки, з особистим зображенням ОСОБА_1 та зображенням членів сім`ї, датованими 2014 роком, що підтверджують факт фактичного проживання та знаходження з сім`єю в місті Донецьк; копіями квитанцій та розрахункової книжки по оплаті житлово-комунальних послуг за період з січня 2013 року по 08.07.2014 року, що надавалися за адресою: АДРЕСА_1 ; копією договору, укладеного моєю дружиною ОСОБА_3 02.12.2012 в м. Донецьк з ТОВ «Домофон-Донецьк» щодо технічного обслуговування домофонної системи, встановленої за адресою проживання; АДРЕСА_1 ; копією договору про надання туристичних послуг, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Містер Батлер» 05.05.2014 в м. Донецьк.

Однак, як вказує позивач, незважаючи на пояснення та докази, УПСЗН Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, всупереч вимогам ст. ст. 1, 4, 5, 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», пунктам 1, 4, 5 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14 № 509, не вніс до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про останнє зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території ( АДРЕСА_1 ) та не зазначив ці відомості у виданих довідках про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

За результатами розгляду відповідних заяв, відповідач видав довідки про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб та видав відповідні довідки № 0000629154 від 09.10.2018 та № 0000631886 від 10.10.2018, в яких зареєстрованим місцем проживання було зазначено адресу реєстрації місця проживання за паспортними даними, а саме: АДРЕСА_2 , з чим позивач не погоджується, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

За ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19.02.2014.

Згідно норм ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

За визначення вказаного Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За приписами ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника.

Пунктом 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 встановлено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Мініетрів України від 01.10.2014 № 509, у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених ст. 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Отже, з наведеного слідує, що умовою надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи, є документальне підтвердження факту її проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюєтьея внутріщнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у ст. 1 Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до приписів абз. 4 ч. 7 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у випадку, передбаченому абзацом третім цієї частини уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутріщньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Таким чином, якщо в документі, що посвідчує особу не має відмітки про реєстрацію місця проживання на території, з якої здійснюється фактичне переміщення, зокрема у зв`язку з такими обставинами, як збройний конфлікт, тимчасова окупація території, особа, що переміщується, має разом із заявою про видачу довідки, надати відповідному органу влади докази проживання на цій території на момент виникнення обставин, що спричинили її вимущене переміщення.

Відповідно до п. 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутріщньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація: прізвище, ім`я, по батькові, громадянство; дата, місце народження; стать; документ, що посвідчує особу; номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення; відомості про виплачені особі грошові кошти; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; інші відомості.

Для ідентифікації в зазначеній базі даних може міститися фотографічне зображення внутрішньо переміщеної особи.

Судом досліджено, що позивач, звертаючись до відповідача з відповідною заявою, вказував на те, що є внутрішньо переміщеною особою саме з м. Донецьк, при цьому, факт реєстрації в м. Маріуполь, жодним чином не спростовує наявності обставин, передбачених Законом для зазначення у довідці місця фактичного перебування/проживання, з якого переміщується така особа.

Зокрема, не є спірним те, що позивач подавав відповідачу з причин відсутності в паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої було здійснене внутрішнє переміщення, у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», пояснення та письмові докази, що підтверджують факт проживання його сім`ї на території тимчасово окупованого міста Донецьк на початок його окупації - станом на 20.02.2014, зокрема, були надані: довідки УМВС України на Донецькій залізниці МВС України № 5/3700 від 01.08.2014 та № 248жд/лк від 27.11.2018 про проходження з 30.04.2010 по 18.07.2014 служби в лінійному відділі на станції Ясинувата УМВС України на Донецькій залізниці (юридична адреса; вул. Орджонікідзе, буд. 144, м. Ясинувата, Донецька область, 86000); договір позички від 17.11.2013 про безоплатну передачу у користування квартири на підтвердження проживання в АДРЕСА_1 ; довідка № 0000632506 від 11.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи доньки - ОСОБА_4 , в якій місцем проживання вказано адресу: АДРЕСА_1 ; довідка № 680 від 27.08.2018 з КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65 м. Маріуполя», яка підтверджує факт переміщення доньки для вступу в гімназію м. Маріуполя № 65 з міста Донецьк; фотознімки, з особистим зображенням ОСОБА_1 та зображенням членів сім`ї, датованими 2014 роком, що підтверджують факт фактичного проживання та знаходження з сім`єю в місті Донецьк; копіями квитанцій та розрахункової книжки по оплаті житлово-комунальних послуг за період з січня 2013 року по 08.07.2014 року, що надавалися за адресою: АДРЕСА_1 ; копією договору, укладеного моєю дружиною ОСОБА_3 02.12.2012 в м. Донецьк з ТОВ «Домофон-Донецьк» щодо технічного обслуговування домофонної системи, встановленої за адресою нашого проживання; АДРЕСА_1 ; копією договору про надання туристичних послуг, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Містер Батлер» 05.05.2014 в м. Донецьк.

Водночас, суд, виходячи з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень по суті спору, дійшов висновку про те, що відповідачем не було враховано наданих позивачем обставин та доказів, та не було прийнято відповідного рішення за наслідком розгляду поданих документів в спірній частині зазначення адреси, з якої відбулось тимчасове переміщення, позаяк, у межах розгляду спору, не є спірним питання видачі довідок, адже такі були надані, проте із зазначенням місця, з якого відбулось переміщення м. Маріуполь, що відповідає зареєстрованому місцю проживання за відміткою в паспорті позивача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про взяття позивача та неповнолітнього сина на облік, як внутрішньо переміщених осіб повинні були внести до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та, відповідно видати довідки про взяття на облік із зазначенням адреси місця проживання: АДРЕСА_1 , що не узгоджується з приписами ст. ст. 1, 4, 5, 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та пунктів 1, 4, 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що зазначення у довідці місця проживання безпосередньо пов`язується з фактичною реєстрацією, зазначеною у паспорті такої особи, позаяк, за даних правовідносин офіційна реєстрація місця проживання не пов`язується із засвідченням місця, з якого відбулось тимчасове переміщення, та не відповідає принципам та засадам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», при цьому, що позивачем подавались відповідні документи та докази, з яких вбачається фактичне проживання сім`ї позивача станом на дату окупації м. Донецьк, що безпідставно не було перевірено та оцінено відповідачем.

Водночас, для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, достатньо наявності одного з перелічених доказів, який надає обґрунтовані підстави вважати факт проживання на день виникнення обставин, зазначених у ст. 1 Закону, на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, а не відмітки про реєстрацію в паспорті.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зазначенні в довідках про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання - адреси покинутого місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме адреси: АДРЕСА_1 .

У частині позовних вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених оеіб щодо адреси покинутого місця проживання позивачів, шляхом внесення відомостей про його останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме адресу: АДРЕСА_1 та видати позивачам довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу із зазначенням в цій довідці зареєстрованим місцем проживанням останнього адреси: АДРЕСА_1 , суд зазначає про те, що такі вимоги є передчасними та віднесені до дискреційних повноважень органу соціального захисту, який, з урахуванням висновків суду в даній справі, та оцінкою всіх важливих фактичних обставин та наданих позивачем документів, має прийняти відповідне рішення та внести зміни до облікових відомостей в Реєстрах та видати оновлену довідку.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Тож, права позивачів у цій частині підлягають захисту судом, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути та прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси покинутого місця проживання, шляхом внесення відомостей про його останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме адресу: АДРЕСА_1 , та видачі відповідної оновленої довідки/довідок.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, натомість, під час розгляду даного спору відповідачем не було доведено підстав для відмови позивачам у внесенні до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеною особою відомостей про місто/адресу, з якої було переміщено особу, безпідставно пов`язуючи це питання саме з офіційною реєстрацією особи та відміткою у паспорті, хоча, предмет спору не вимагає встановлення юридичних фактів, які б впливали на майнові та інші права, а виключно спрямований на забезпечення прав та гарантій, наданих Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Судові витрати підлягають розподілу згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, яка полягає у не зазначенні в довідці № 0000629154 від 09.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованим місцем проживання - адреси покинутого ним місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме адреси: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, яка полягає у не зазначенні в довідці № 0000631886 від 10.10.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим місцем проживання - адреси покинутого дитиною місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у ст. 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме адреси: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації повторно розглянути питання та прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси покинутого місця проживання, шляхом внесення відомостей про його останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме адресу: АДРЕСА_1 , та видачі оновлених довідок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.