Рішення

від 26.03.2024 по справі 320/3749/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року м. Київ№ 320/3749/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу "Товариство користувачів централізованими мережами "Софіївка" до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Обслуговуючий кооператив "Товариство користувачів централізованими мережами "Софіївка" з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправним та скасування припису від 30.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний припис Державної екологічної інспекції Столичного округу є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк, відповідачем було допущено порушення процедури проведення позапланового заходу контролю в частині перевищення строку проведення заходу контролю (строк позапланової перевірки позивача не може перевищувати 2 робочих дні), тому припис винесено на підставі акта перевірки, складеного з грубим порушенням норм закону, які регулюють процедуру проведення і оформлення результатів перевірки, а тому, такий акт перевірки не може бути основою для подальшого застосування до позивача негативних наслідків, в тому числі винесення припису. Крім того, позивач вважає, що наведений в акті перевірки опис виявлених порушень суперечить Закону, оскільки відповідачем лише наведений перелік інформації та документів, які відповідач вимагає від позивача надати, а не перелік порушень вимог законодавства. При цьому, також не наведено чітких посилань на конкретні вимоги законів та підзаконних нормативно-правових актів, які порушив позивач. Також, позивач акцентує увагу і на тому, що затвердження місцевих правил приймання стічних вод у систему каналізації населеного пункту, належить саме до компетенції органу місцевого самоврядування, при цьому, позивач не є органом місцевого самоврядування. Позивач не може вважатися однозначно та обов`язково визначеним суб`єктом для розробки правил приймання стічних вод у системи централізованого водовідведення с. Софіївська Борщагівка. Таким чином, застосування даних норм допускає неоднозначне трактування прав та обов`язків позивача щодо розробки правил приймання стічних вод у системи централізованого водовідведення с. Софіївська Борщагівка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив "Товариство користувачів централізованими мережами "Софіївка" за ліцензією надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

20.07.2021 Державна екологічна інспекція Столичного округу розпочала проведення у позивача позапланової перевірки на підставі колективного звернення мешканців с. Софіївська Борщагівка Київської області від 02.06.2021 щодо порушення природоохоронного законодавства, направлення на здійснення позапланового заходу від 16.07.2021 № 3/1/685, наказу № 718-П від 16.07.2021, погодження Державної екологічної інспекції України від 23.06.2021 № 6585/2.3/3-4-21.

Вищевказаний позаплановий захід проводився щодо питань, порушених у колективному зверненні мешканців с. Софіївська Борщагівка від 02.06.2021, доданому до депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 04.06.2021, стосовно ситуації з масовими захворюваннями серед мешканців багатоквартирних житлових будинків ЖК «Данія» по Ягідна, 21, 23, Січова, 55, вул. Кошова, 90, 92/56, що сталася наприкінці травня 2021 року.

Позивач допустив контролюючий орган до проведення позапланової перевірки, надав Державній екологічній інспекції Столичного округу інформацію та документи, що стосуються вищевказаного позапланового заходу, в тому числі позивач зазначив, що ОК «ТКЦМ «Софіївка» не має жодного відношення до систем водопостачання і водовідведення вищевказаних будинків ЖК «Данія» та ситуації, яка описана у вказаному колективному зверненні, а також що предмет для здійснення позапланової перевірки ОК «ТКЦМ «Софіївка» з приводу наведеної вище ситуації відсутній; а також висловив свою правову позицію про те, що витребування відповідачем документів після закінчення строку перевірки є неправомірним.

30.07.2021 за результатами вказаної перевірки відповідачем був складений акт перевірки № 02-963 та винесений припис, які були направлені позивачу поштою (в одному конверті, з описом вкладення), які отримані позивачем 05.08.2021 і зареєстровані у журналі вхідної кореспонденції за номером 409.

Так, приписом позивача зобов`язано здійснити наступні дії: в термін: 30.10.2021 розробити та затвердити місцеві правила приймання стічних вод у систему каналізації населеного пункту; В термін: 16.08.2021 надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу: Договори на водопостачання та водовідведення, яким надаються послуги (п. 3.1 Договору № 624 від 29.04.2015 «Про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення»; Інформацію щодо показників лічильників (п. 3.2 Договору № 624); Кількість стічних вод, які надійшли за 2020 - 2021 у міську каналізаційну мережу (п. 3.6 Договору № 624); Технічні умови на підключення до мереж водопроводу та каналізації (п. 4.2.1 Договору № 624); Акти розмежування балансової належності (п. 4.2.11 Договору № 624); Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеногс пункту; Звіт про водокористування за формою № 2ТП- (річна) за 2019-2020, Нормативи водоспоживання та водовідведення..

Позивач не погоджується з оскаржуваним приписом, вважає, що він є безпідставним та необгрунтованим, винесеним з порушенням норм чинного законодавства України, що регулюють порядок прийняття таких документів, а також при порушенні норм законодавства, яке регулює процедуру проведення позапланової перевірки, при виході за межі предмета перевірки, не з`ясуванні (не встановленні) тих обставин, які мали відношення до предмета перевірки, у зв`язку з чим, він підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Так, серед основних завдань Держекоінспекції п. п. 2 п. 3 Положення № 275, зокрема, визначено здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Відповідно до норм п. 7 Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі:

організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до положень ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно змісту ч. 1 ст. 6 Закону №877-V однією із підстав для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Таким чином, у разі проведення саме територіальним органом державного нагляду (контролю) позапланової перевірки суб`єкта господарювання на підставі звернення фізичної особи, необхідна наявність погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин, спірну перевірку погоджено Державною екологічною інспекцією України 06.07.2021 та призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу № 718-П від 16.07.2021, з виданням відповідного направлення № 3/1/685 від 16.07.2021.

Отже, позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони і раціонального використання вод, була призначена у відповідності до норм чинного законодавства, у межах компетенції та наданих відповідачу повноважень, та з дотриманням процедури, з урахуванням колективного звернення мешканців с. Софіївська Борщагівка Київської області від 02.06.2021, наявності депутатського звернення з питань порушення вимог природоохоронного законодавства.

При цьому, позивач, як на підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису, посилається на те, що у відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається. Виходячи з критеріїв (в тому числі, середня кількість працівників позивача за звітний період (2020 рік) не перевищувала 50 осіб та річний дохід від діяльності позивача не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України, позивач відноситься до суб`єктів малого підприємництва, а отже, строк позапланової перевірки позивача не може перевищувати 2 робочих дні (оскільки відповідач прибув до позивача на перевірку і приступив до її проведення 20.07.2021, тому строк позапланової перевірки позивача закінчився 21.07.2021 (включно).

Водночас, у частині наведених посилань, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Водночас, на переконання суду, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури дотримання строку проведення позапланової перевірки, та ухвалення рішення за наслідком її проведення, вважає, що порушення строку проведення перевірки в 10 днів замість 2 днів, не можуть потягнути за собою скасування оскаржуваного припису, також беручи до уваги й те, що відповідача було допущено до перевірки, доказів оскарження наказу про її призначення, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V).

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Так, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Суд вважає, що оскаржуваний припис, виходячи з його змісту, містить чіткі вимоги щодо усунення конкретних порушень, виявлених під час перевірки, зокрема, містить вимогу розробити та затвердити місцеві правила приймання стічних вод у систему каналізації населеного пункту, беручи до увагу те, що за колективним зверненням було наголошено на існуванні гострої проблеми потрапляння стічних вод до свердловини, з якої відбувається водопостачання багатоквартирних будинків. У частині п. 2 припису, який містить вимогу надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу договори, технічні умови, акти розмежування балансової належності, правила приймання стічних вод та звіт про водокористування, у контексті доводів сторони позивача, суд вважає, що такі вимоги припису направлені на досягнення мети позапланової перевірки, відповідають змісту, предмету перевірки та спрямовані на встановлення всіх обставин, що викладені у колективному зверненні мешканців, при цьому, такі вимоги припису не порушують прав позивача, адже не констатують відповідного порушення та не вимагають їх усунення, беручи до уваги й те, що позивач за ліцензією надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

У даному випадку, під час розгляду даного спору, позивач не довів, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень, при цьому, що судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, дослідивши докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства проведена відповідачем правомірно та у межах наданих йому повноважень, а оскаржуваний припис не містить порушень, які давали б підстави для визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу "Товариство користувачів централізованими мережами "Софіївка" до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.