Ухвала

від 25.03.2024 по справі 640/33818/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25 березня 2024 року Справа № 640/33818/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) в загальному позовному провадженні (у підготовчому засіданні) питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрно-промисловий холдинг

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрно-промисловий холдинг (далі по тексту позивач), адреса: 03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, корпус 1, офіс 320 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0022610/0706, №0022546/0706, №0022548/0706, №0022584/0706, №0022612/0706 від 26 березня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0022546/0706 від 26 березня 2021 року щодо суми грошового зобов`язання в частині податкових зобов`язань на суму 842 712,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 84 271,20 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0022584/0706 від 26 березня 2021 року щодо суми грошового зобов`язання в частині податкових зобов`язань на суму 5 162 888,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 516 288,80 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0022610/0706, №0022548/0706, №0022612/0706 від 26 березня 2021 року повністю.

Підставами позову позивач вказує порушення його прав внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/33818/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Колеснікову І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/33818/21. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 13.12.2023.

Вказану ухвалу суду разом з повісткою про виклик у судове засідання було направлено представнику позивача на електронну пошту, про що працівником апарату суду складено відповідну довідку.

Додатково секретарем судового засідання складено телефонограму, щодо повідомлення позивача про дату та час судового засідання, яку прийняв представник позивача Павлов К.Д.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання представника позивача, підготовче засідання відкладено на 24 січня 2024 року.

Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/33818/21 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Однак, до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням №0600075644571 з відділення поштового зв`язку, що містить відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання 24.01.2024 представника позивача, підготовче засідання відкладено на 19.02.2024.

09 лютого 2024 року судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з повітряною тривогою в м.Києві. Судове засідання перенесено на 25.03.2024.

У судове засідання 25.03.2024 представник позивача не з`явився, причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/33818/21 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Проте до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням №060009121 з відділення поштового зв`язку, що містить відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2009 р. №270 (далі Правила) передбачено, що поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Пунктом 99 зазначених Правил встановлено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до п.102 Правил рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки вручаються в об`єкті поштового зв`язку.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до п.117 Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

При цьому, відповідно до п.3.1.1.3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "УКРПОШТА" від 12.05.2006 р. №211 причина повернення поштового відправлення відправнику зазначається на довідці форми 20, яка акуратно прикріплюється внизу, ліворуч лицьового боку відправлення письмової кореспонденції.

Сам факт неотримання позивачем поштового відправлення та відсутність з його боку будь-яких проявів заінтересованості щодо руху справи в суді дає підстави для висновку про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами.

Крім того, позивач мав можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суд зазначає, що позивачем не подано до суду жодних заяв чи клопотань про розгляд справи чи про проведення судових засідань, призначених на 13.12.2023, 24.01.2024 та 25.03.2024, за відсутності представника позивача.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в Постанові від 12 січня 2023 року, у справі 9901/278/21, згідно якої ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Згідно пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 зазначила, що "пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів".

Також, при наданні оцінки наслідкам повторної неявки позивача в судове засідання, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 205 КАС України, викладені в постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18, в якій зазначено, зокрема: «Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.»

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд зазначає, що у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Суд зауважує, що позивач не повідомляв суду про зміну реєстрації адреси, зміну номера телефону, як і не вказував інші альтернативні способи зв`язку з ним.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки представник позивача не з`явився в судові засідання, призначені на 13.12.2023, 24.01.2024, 25.03.2024 без надання суду доказів про поважність причин його відсутності, враховуючи розумний строк розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду згідно частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 205, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрно-промисловий холдинг до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.03.2024

Суддя Колеснікова І.С.