Рішення

від 29.03.2024 по справі 380/10547/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 рокусправа № 380/10547/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, Яворівський РТЦКтаСП), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному з числа осіб, зайнятих постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи;

- зобов`язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу відстрочку від призову по мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному, зайнятому постійним доглядом за особою з інвалідністю 1 групи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.02.2023 позивач звернувся із письмовою заявою до Міністерства оборони України щодо наявності в нього підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа яка зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю 1 групи. Вказав, що 03.04.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла відповідь. Повідомив, що із заявою аналогічного змісту 15.02.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю 1 групи. Не отримавши відповіді в строки передбачені Законом України «Про звернення громадян», позивач звернувся за правовою допомогою. Представником позивача відповідно до укладеного договору, підготовлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю 1 групи. Вказав, що 21.03.2023 року ОСОБА_1 отримав відповідь відповідача про відмову в отриманні відстрочки, оскільки недостатньо підтверджуючих документів. Зазначив, що відповідно до листа відділення поліції № 1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області № 2242/65/03-23 від 07.04.2023 за фактом повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про ухилення від призову на військову службу ОСОБА_1 , відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились. Із прийнятим рішенням Відповідача щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не погоджується з огляду на те, що здійснює догляд за сестрою - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю I - А групи з дитинства. Як стверджує позивач, факт здійснення постійного догляду з боку позивача за особою з інвалідністю 1 групи ОСОБА_2 підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Яворівської РДА 20.03.2023 р № 702, яка підтверджує те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Яворівської РДА та відповідно до Закону України «Про догляд за особою з інвалідністю 1 та 2 групи внаслідок психічного розладу» з 01.01.2023 року по 30.06.2023 р. отримує допомогу по догляду за особою з інвалідністю 1 групи внаслідок психічного розладу. Повідомив, що згідно з відомостями довідки МСЕК ОСОБА_2 2003 р.н. потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги. Обмеження її життєдіяльності підтверджується також і висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу № 289 від 18.07.2022 року. Стверджує, що проживає із сестрою та здійснює постійний догляд за нею, а тому має право на надання відстрочки від призову як особа, зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи. У зв`язку з відмовою відповідача надати позивачу таку відстрочку, останній звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 28.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представниці позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 44747 від 15.06.2023) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову по мобілізації: опікуни особи з інвалідністю, визнані судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. У Розпорядженні оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " № 501/3/6/661 від 27.05.2023 встановлено перелік необхідних документів які військовозобов`язаний повинен надати для підтвердження права на відстрочку від призову по мобілізації. У цьому розпорядженні вказано що: опікуни особи з інвалідністю визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд: подають заяву на ім`я начальника РТЦК та СП, рішення суду про визнання особи недієздатною, довідку про склад сім`ї особи за якою здійснюється такий догляд, копії паспортів, копія ідентифікаційного коду для надання відстрочки. Повідомив, що у переліку документів які військовозобов`язаний ОСОБА_1 надав відповідачу відсутня заява та рішення суду. Також за результатами проведеної ІНФОРМАЦІЯ_5 перевірки поданих військовозобов`язаним документів, а саме: висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу № 229 від 08.06.2022 встановлено, що хвора ОСОБА_2 2003 проживає разом з ОСОБА_3 в селі Черневе. Разом з тим, у наступному висновку лікарської комісії № 289 від 18.07.2023 вже вказано що хвора проживає з ОСОБА_1 що, на думку відповідача, свідчить про заінтересованість військовозобов`язаного в ухиленні від мобілізації, оскільки є законний представник - мати ОСОБА_4 , яка може самостійно здійснювати такий догляд відповідно до абзацу 12 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідач стверджує, що за вказаних обставин у військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутні підстави на відстрочку від мобілізації. Громадянину ОСОБА_1 повідомлено, що за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації наступає кримінальна відповідальність за ст. 336 ККУ. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представниця позивача надіслала на адресу суду відповідь на відзив (вх. № 47101 від 26.06.2023) у якій з покликанням на практику Верховного Суду зазначила, що поведінка суб`єкта владних повноважень як сторони в адміністративному процесі повинна відповідати критеріям добросовісності та чесній діловій репутації. Заперечила проти доводів відповідача про те, що ОСОБА_2 має законного представника - мати ОСОБА_4 , яка може здійснювати догляд за останньою з огляду на відсутність у відповідача доказів, які б підтверджували такий факт. Просила позов задовольнити; перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; викликати та допитати як свідка позивача.

Оскільки вказані клопотання представниці позивача (про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін і про виклик і допит свідка) не відповідають загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, такі судом не розглядаються.

Від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 47747 від 27.06.2023) у яких навів доводи аналогічні тим, які викладені у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 позивач є рідним братом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_2 є інвалідом І «А» групи через психічний розлад з дитинства та потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги, що підтверджується довідкою психіатричного кабінету поліклінічного відділення КНП «Мостиська МЛ» Мостиської міської ради № 107 від 24.03.2023, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 034694 від 19.05.2021, висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 289 та виписним епікризом від 17.05.2021.

Зі змісту довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради № 223 від 17.03.2023 слідує, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 і зареєстрований склад сім`ї становить: ОСОБА_3 (мати; зареєстрована та не проживає), ОСОБА_2 .

Вищевказані обставини також підтверджуються актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Довідкою про отримання допомоги № 707 від 20.03.2023, виданою Управлінням соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік підтверджується факт отримання позивачем допомоги у зв`язку із здійсненням догляду за ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України із заявою від 15.02.2023 у якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Одночасно копію такої заяви надіслано начальнику 1-го відділу Яворівського РТЦКтаСП.

Для підтвердження вищевказаних обставин позивач подав ряд документів, а саме: копії паспорта та ідентифікаційного коду гр. ОСОБА_1 , копію повістки на відправку, копії паспорта, довідки про реєстрацію місця про реєстрацію місця проживання особи та ідентифікаційного коду гр. ОСОБА_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 № НОМЕР_4 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 № НОМЕР_5 , копію свідоцтва про зміну імені ОСОБА_5 , копію довідки виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області № 133 від 14.02.2023, копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 034694 від 19.05.2021, копію висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу № 289 від 18.07.2022, копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 25334 ОСОБА_2 , копію довідки № 38 від 06.01.2023, виданої Яворівським управлінням соціального захисту населення, копію довідки № 382 від 14.02.2023, виданої Управлінням соціального захисту населення Яворівської РДА.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2023 № 964/1 проінформовано позивача про те, що відповідно до звернення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до вимог абзацу 12 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову по мобілізації: опікуни особи з інвалідністю, визнані судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю і групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю 11 групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Вказано, що у позивача відсутнє право на відстрочку (недостатньо підтверджуючих документів) від мобілізації згідно з абзацом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Одночасно повідомлено, що на позивача подані документи начальнику поліції №1 Яворівського РВП у Львівській області, за неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до статті 60 Кримінального кримінальне процесуального кодексу України повідомлення про правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2964 від 05.04.2023 повідомлено позивача про те, що відповідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;; документом, який підтверджує встановлення за особою інвалідності, є - довідка МСЕК, також статус підтвердить посвідчення особи з інвалідністю (пенсійне посвідчення або посвідчення про отримання допомоги). Роз`яснено, що для отримання відстрочки від призову під час мобілізації позивачу необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку та надати підтверджуючі документи, які засвідчують факт про те, що віг здійснює постійний догляд за інвалідом I групи у зв`язку з відсутністю інших осіб. Повідомлено, що у разі наявності усіх перелічених документів йому буде надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, представниця позивача звернулася до начальника 1-го відділу Яворівського РТЦКтаСП із заявою від 20.03.2023, у якій просила надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Листом відповідача від 27.03.2023 № 1715/1 проінформовано представницю позивача про те, що позивач звертався до першого відділу Яворівського РТЦКтаСП із заявою щодо надання відстрочки від загальної мобілізації, на котру надано відповідь за вихідним номером № 964/1 від 20.02.2023.

Не погоджуючись із бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному з числа осіб, зайнятих постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про оборону України", Про Збройні Сили України", «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону № 3543-XII.

Так, згідно з абзацом першим частини першої вказаної статті громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною третьої статті 22 Закону № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Отже, з 24.02.2022 під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

При цьому, статтею 23 Закону № 3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно абзацу 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону № 3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

З доказів у справі слідує, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за сестрою, особою з інвалідністю I групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 , яка потребує постійного догляду.

Підставою для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 стало те, що відсутні підтверджуючі документи, які підтверджують факт відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Дослідивши докази у справі, суд встановив, що ОСОБА_2 є інвалідом І «А» групи через психічний розлад з дитинства та потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги. Також судом встановлено факт отримання позивачем допомоги у зв`язку із здійсненням догляду за ОСОБА_2 , проживання його однією сім`єю із ОСОБА_2 , а також факт здійснення догляду за останньою.

Суд також звертає увагу, що зі змісту довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради № 223 від 17.03.2023 слідує, що мати позивача та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зареєстрована та не проживає за адресою проживання позивача та його сестри.

Однак вказані обставини при прийнятті рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідач залишив поза увагою та не надав суду достатніх доказів, які спростували б твердження позивача про відсутність інших осіб, які б могли здійснювати догляд за нею.

Натомість зі змісту відзиву слідує, що відповідачем враховано висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу № 229 від 08.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_3 . При цьому, відповідачем не зазначено джерела отримання такого висновку. Такий позивачем до заяви від 15.02.2023 не додавався.

Тобто, суд встановив, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про відстрочення від призову на військову службу, надав належні докази того, що він здійснює догляд за особою з інвалідністю, оскільки інших осіб які могли б здійснювати догляд не має.

Крім того суд критично оцінює посилання відповідача на Розпорядження оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " № 501/3/6/661 від 27.05.2023, яким встановлено перелік необхідних документів які військовозобов`язаний повинен надати для підтвердження права на відстрочку від призову по мобілізації, оскільки заяву про надання позивачу відстрочки від призову подано Тропаком 15.02.2023, та така розглянута відповідачем 20.02.2023. Відтак, рекомендації вказаного розпорядження не могли бути враховані відповідачем на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, відмовляючи у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу у зв`язку з тим, що заявник не надав підтверджуючих документів, на підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, відповідач діяв протиправно, не врахувавши при прийнятті рішення усіх наданих заявником доказів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначалось вище, розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як військовозобов`язаному - особі, зайнятої постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи та потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд відбувається за встановленою процедурою.

Таким чином, прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є дискреційними повноваженнями ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в якого перебуває військовослужбовець.

Враховуючи характер і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що належним способом захисту позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні, за результатом чого прийняти відповідне рішення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн (2684 * 0,4).

Згідно з квитанціями по платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1506962 від 12.05.2023, № ПН 1506963 від 12.05.2023 позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 2147,20 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Відтак, з огляду на задоволення судом позовної вимог немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному з числа осіб, зайнятих постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 15.02.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи висновки суду, викладені у цьому рішенні.

4. У задоволенні інших вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

СуддяР.П. Качур