Рішення

від 28.03.2024 по справі 400/3166/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 р. № 400/3166/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський Хлібозавод", вул. Хлібозаводська, 10, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, простягнення заборгованості в сумі 84396,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський Хлібзавод» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно господарських санкцій в сумі 51714,29грн. та пені в сумі 32682,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач подав звіт за формою № 10-ПОІ за 2019р., відповідно до якого у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 2 особи, кількість робочих місць для осіб з інвалідність становить 2 особи, проте згідно Акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості з працевлаштування осіб з інвалідністю Упраління Держпраці у Миколаївській області від 26.10.2022р. № МК27/304/АВ, відповідач працевлаштував на підприємство лише 1 особу з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019р. складає 84396,59 грн., з яких адміністративно-господарські санкції 51714,29 грн. та пеня за порушення термінів сплати 32682,30 грн.

Від відповідача, станом на час розгляду справи, відзиву до суду не надходило.

Ухвалою від 27.06.2022р. суд відкрив провадження за вказаним вище позовом (суддя Марич Є.В.) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання відповідно до вимог ст.262 КАС України.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2022р. № 730/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/3166/22» та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022р., справу № 400/3166/22 передано на розгляду судді Мельнику О.М.

Ухвалою від 25.10.2022р. суддя Мельник О.М. прийняв справу № 400/3166/22 до свого розгляду та ухвалив її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 28.03.2024р. суд прийняв до розгляду заяву позивача від 15.07.2022р. про зменшення позовних вимог та ухвалив розглядати справу з урахуванням такої заяви позивача, а саме про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 32682,30грн.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ст. 262 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенський Хлібзавод» подано до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за 2019 рік форми №10-ПОІ, в якому відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (рядок 1) у 2019 році 42 особи, з них середньооблікова кількість працівників, яким встановлена інвалідність становить - 2 особи, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати - 2 особи, фонд оплати праці штатних працівників у 2019 році 2172,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 51714,00рн.

Проте, згідно Акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості з працевлаштування осіб з інвалідністю Управління Держпраці у Миколаївській області від 26.10.2022р. № МК27/304/АВ виявлено порушення законодавства про зайнятість населення та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Зокрема, в ході планової перевірки відповідача Управлінням Держпраці у Миколаївській області встановлено порушення вказаної вище норми Закону, а саме те, що товариством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства складає 49 осіб в 2019 році відповідно до довідки від 21.01.2022р. №20.

Тобто розрахункова кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2019 році у відповідача повинна була складати 2 робочих місця, а при перевірці встановлено, що така розрахункова кількість складала лише - 1 місце.

Так., згідно довідки відповідача, на підприємстві в 2019 році працював ОСОБА_1 - особа з ІІІ групою інвалідності в період з 01.01.2019р. по 09.04.2019р., а ОСОБА_2 ІІІ група інвалідності, працювала в період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., тобто перебувала в трудових відносинах з відповідачем повний календарний рік.

Таким чином, на підприємстві протягом 2019 року була працевлаштована лише одна особа з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_2 .

Отже, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", тому нарахував відповідачу адміністративно-господарська санкції в розмірі 51714,29 грн. та пеню за порушення термінів сплати таких санкцій в сумі 32682,30 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч. 2, 4 ст. 20 Закону № 875).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 181 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Також, відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42 "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Аналізуючи зазначені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак Закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі № П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми № 3-ПН.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не подавав до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю, не надав доказів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Зокрема, матеріали адміністративної справи не містять жодного належного доказу про вжиття останнім всіх можливих заходів для створення робочих місць інвалідам, тому позов належить задовольнити.

Враховуючи викладене та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський Хлібозавод" (вул. Хлібозаводська, 10, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, ідентифікаційний код 00376716) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський Хлібзавод» (вул. Хлібозаводська, 10, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, ідентифікаційний код 00376716) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 2091714) суму пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 32682,30 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник