Рішення

від 28.03.2024 по справі 400/15515/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 р. № 400/15515/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника відповідача Петренко К.І. адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2023 № 668414290703, № 668314290703,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «УКРІНТЕРПОСТАЧА» (далі Підприємство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними та скасувати прийняті 17.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 668414290703, № 668314290703.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Позивач зазначив, що надав відповідачу первинні документи, якими підтверджується реальні зміни його майнового стану, а доводи Управління ґрунтуються на припущеннях.

Управління подало відзив (арк. 115-120), в якому заперечило позов. Відповідач вказав, що наявною податковою інформацією спроможність постачальника позивача здійснити постачання товару, вказаного у податкових накладних (показники яких Підприємство відобразило у податковій декларації з податку но додану вартість), не підтверджена. Тому, на думку відповідача, первинні документи реальність господарських операцій не доводять.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. 126-127).

Правом участі у судовому засіданні позивач не скористався; представник Управління просила відмовити у задоволенні позову.

Як встановлено судом, з 07.02.2022 до 11.02.2022 Управління, з посиланням на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провело документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства «… з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42251009) (попередні назви ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») за жовтень 2020 року та контрагентами-покурцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, придбані у вищенаведеного контрагента-постачальника …», результати якої оформило актом від 18.02.2022 № 1092/14-29-07-03/30526451 (далі Акт, арк. 7-24).

Згідно з Актом, перевіркою було встановлено порушення Підприємством пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2020 року на 694 295 грн та до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2020 року на 918 405 грн.

15.08.2022 Підприємство подало заперечення до Акта (арк. 29-33), які Управління розглянуло 14.08.2023 (арк. 35-40).

17.08.2023 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 668314290703, яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, зменшило задекларований позивачем розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 694 295 грн.

2. № 668414290703, яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 123.1, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на додану вартість на 1 148 006,25 грн, з яких 918 405 грн податкове зобов`язання, 229 601,25 грн штраф (арк. 25-27).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковим повідомленням-рішенням, відповідно до підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України, є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як вказано у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до чинної у серпні 2023 року (дати податкових повідомлень-рішень) редакції підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Інформацію про допущені позивачем порушення (з урахуванням якої були прийняті податкові повідомлення-рішення) відповідач отримав під час податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Як вказано у пунктах 61.1 та 61.2 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю, відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, самостійне визначення контролюючим органом (шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень) сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, є законним, якщо відповідна інформація була отримана за результатами перевірки, що була призначена та проведена згідно з нормами Податкового кодексу України.

Управління призначило і провело документальну позапланову перевірку на підставі підпункту 78.1.1 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 77 Податкового кодексу України) в період дії запровадженого пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України мораторію. Ця норма дозволяла проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків, а також документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно, Акт (документ, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати) не є допустимим доказом.

У частині першій статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження допущених позивачем порушень відсутні, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021(далі Постанова № 89), було дозволено проведення, в тому числі, документальних перевірок юридичних осіб.

З цього приводу суд зазначив, що, згідно зі статтею 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже, Постанова № 89 не змінила і не могла змінити пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Постанова № 89 не є нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі та на виконання Податкового Кодексу України, тому не є частиною податкового законодавства.

Суд при вирішенні спору врахував позицію Верховного Суду (викладену, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12589/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21) щодо оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами незаконно проведеної перевірки.

Так, у постанові від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21 Верховний Суд зазначив: «… перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на допущені контролюючим органом процедурні порушення відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства …».

В даному випадку, на думку суду, не йдеться про процедурні порушення, які певним чином нівелюються фактом допуску платником посадових осіб контролюючого органу до перевірки, та які (порушення) мають оцінюватися судом з огляду на те, чи вплинули вони (або об`єктивно могли вплинути) на результати перевірки.

Суд встановив, що Управління провело перевірку за прямої заборони на її проведення, тому з`ясування того, чи діяв відповідач згідно зі статтями 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, не має значення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена Підприємством сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА» (вул. Одеська, 1А, с. Трикратне, Вознесенський район, Миколаївська область, 56534, ідентифікаційний код - 30526451) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 17.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 668414290703.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 17.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 668314290703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) на користь Приватного підприємства «УКРІНТЕРПОСТАЧА» (вул. Одеська, 1А, с. Трикратне, Вознесенський район, Миколаївська область, 56534, ідентифікаційний код - 30526451) судовий збір у сумі 21 472 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 29.03.2024.

Суддя В.В. Птичкіна