Рішення

від 29.03.2024 по справі 520/38051/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 р. Справа № 520/38051/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 має свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №864 від 23.12.1998 та з 1999 року перебував на обліку в ДПС як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (самозайнята особа), у зв`язку з чим нараховував та сплачував єдиний внесок відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". 22.12.2023 позивачем отримано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року, в якій визначено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску 17 158,44 грн. З відповіді податкового органу позивач дізнався, що період заборгованості розпочинається з 19.07.2018 та закінчується 20.01.2020. Позивач не погоджується з такою вимогою та вважає ї протиправною, оскільки з 07.07.2017 по теперішній час він працює в ДУ "Харківська фітолабораторія", яке з 07.07.2017 нараховує та сплачує за позивача (працівника) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. До 15.05.2018 позивач сплачував єдиний внесок. З 15.05.2018 зупинено ОСОБА_1 право на заняття адвокатською діяльністю на підставі його заяви.

З посиланням на позицію Верховного Суду (постанова від 27.11.2019 у справі №160/3114/19), позивач зазначив, що єдиною метою сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат, то в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за період, за який винесена оскаржувана вимога (19.07.2018 - 20.01.2020), за нього нараховував та сплачував роботодавець та в цей період він не займався адвокатською діяльністю та не отримував від неї дохід. Таким чином, оскаржувана вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по даній справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу у встановлений строк надати до суду відзив на позов.

Представником відповідача було надано до канцелярії суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що у період з 07.07.2017 по 30.09.2023 ОСОБА_1 отримував дохід з ознакою « 101 - Заробiтна плата» від ДУ «Харківська фітолабораторія» (код ЄДРПОУ 38386336). Протягом 2017 - 2020 років ОСОБА_1 податковим органом централізовано в автоматичному режимі нарахування єдиного внеску на загальну суму 31 371,56 грн. (2017 рік 8 448 грн., 2018 рік 9 828,72 грн., за 2019 11 016,72 грн., за 2020 2078,12 грн.). При цьому, платник самостійно сплатив єдиний внесок за 2017 рік (8448 грн.), за січень - квітень 2018 року (3687 грн.).

Отже, заборгованість з єдиного внеску в сумі 17 158,44 грн., на яку ГУ ДПС було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-137971-17, виникла за рахунок проведення централізовано в автоматичному режимі нарахувань з єдиного внеску на дату формування даної вимоги.

Щодо питання звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які мають основне місце роботи та роботодавцем за них сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального, зазначено, що Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників були внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме статтю 4 було доповнено пунктом 6 такого змісту «особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Проте, ці норми набули чинності з 01.01.2021 року. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, додатково зазначивши, що після зупинення права на заняття адвокатською діяльністю в нього відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок. У постанові Верховного Суду (справа №820/1538/17) зазначено, що якщо особа не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, в неї відсутній обов`язок сплати єдиного внеску як у самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення. Поряд з цим, відповідно до облікових карток Пенсійного фонду України про застраховану особу позивача, форми ОК-7, ОК-5, єдиний внесок за нього в період зупинення його адвокатської діяльності сплачено роботодавцями.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №864 від 28.12.1998 року на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області №21 від 23.12.2998.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія АХ №002731, Радою адвокатів Харківської області зупинено ОСОБА_1 право на заняття адвокатською діяльністю з 15.05.2018 на підставі його заяви.

Згідно довідки Державної установи "Харківська фітолабораторія" №240 від 22.12.2023, ОСОБА_1 працює в ДУ "Харківська фітолабораторія" на посаді головного юрисконсульта з 07.07.2017 по теперішній час.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні позивача сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року, в якій визначено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску 17 158,44 грн.

Листом Головним управлінням ДПС у Харківській області від 14.12.2023 року повідомлено, що станом на 31.01.2020 згідно даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 заборгованість по єдиному внеску 17 158,44 грн., з яких: 1227,36 грн. нараховано 19.07.2018, 2457,18 грн. нараховано 19.10.2018, 2457,18 грн. нараховано 21.01.2019, 2754,18 грн. нараховано 19.04.2019, 2754,18 грн. нараховано 19.07.2019, 2754,18 грн. нараховано 21.10.2019, 2754,18 грн. нараховано 20.01.2020. У зв`язку з чим податковим органом сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року на вказану суму недоїмки.

В позовній заяві позивач зазначив, що 22.12.2023 він отримав оскаржувану вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року на суму 17 158,44 грн. (період заборгованості 19.07.2018 - 20.01.2020). З 07.07.2017 по теперішній час він працює в державній установі "Харківська фітолабораторія", яка з 07.07.2017 як роботодавець нараховує та сплачує за позивача (працівника) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. До 15.05.2018 позивач сплачував єдиний внесок. Наразі зупинено право на заняття адвокатською діяльністю на підставі його заяви.

Не погоджуючись з оскаржуваною вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В силу ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону України, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону визначено, що до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не врегульовані відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

Таким чином, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування. Проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на викладене, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Таким чином, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19 (провадження № К/9901/25439/19).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 5, 6 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія АХ №002731, Радою адвокатів Харківської області зупинено ОСОБА_1 право на заняття адвокатською діяльністю з 15.05.2018 на підставі його заяви.

Отже, з 15.05.2018 позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення. Доказів поновлення здійснення адвокатської діяльності та отримання позивачем доходів від провадження адвокатської діяльності у період, за який визначено недоїмку зі сплати ЄСВ, матеріали справи не містять, відповідачем до суду таких також не надано.

Поряд з цим, довідкою Державної установи "Харківська фітолабораторія" №240 від 22.12.2023 підтверджено, що з 07.07.2017 ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ДУ "Харківська фітолабораторія" на посаді головного юрисконсульта.

Відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Форми ОК-5, позивач у період 2017-2023 років отримував в ДУ "Харківська фітолабораторія" дохід, із якого вказаним підприємством (роботодавцем) сплачувався за позивача (працівника) ЄСВ.

Суд звертає увагу, що факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби також не змінює наведеного, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Доводи відзиву на позов ґрунтуються на тлумаченні положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, та є невірними, оскільки такий підхід спричиняє подвійну сплату єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Оскільки позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами трудової діяльності з ДУ "Харківська фітолабораторія" не працює, з 15.05.2018 зупинив право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, ЄСВ за позивача сплачує ДУ "Харківська фітолабораторія" як роботодавець, отже нарахування оскаржуваною вимогою Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу №Ф-137971-17 від 18.12.2020 суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням.

З огляду на що, наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу №Ф-137971-17 від 18.12.2020.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-137971-17 від 18.12.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.