Ухвала

від 28.03.2024 по справі 520/5853/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 березня 2024 р. справа № 520/5853/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО в Харківській області» від 11.03.2022 № Зп у частині застосування дисциплінарного стягнення до сержанта поліції ОСОБА_1 (0031308), поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955);

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) «По особовому складу» від 11.03.2022 № 107 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 (0031308), поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955);

- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді поліцейського поліцейського взводу 7 охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955);

- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати його звільнення по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито спрощене провадження у цій справі.

Відповідачем 26.03.2024 подано до суду заяву про порушення позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем такої заяви до суду не надано. У позові позивач вказав, що про звільнення з органів Нацполіції йому стало відомо 21.02.2024 з листа УПО в Харківській області №2аз/43/40/03-2024, в усній формі повідомлено 13.02.2024, а тому він вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Таке трактування приписів ч. 3 ст. 122 КАС України відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі № 640/25034/19.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Так, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО в Харківській області» від 11.03.2022 № Зп у частині застосування дисциплінарного стягнення до сержанта поліції ОСОБА_1 (0031308), поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО в Харківській області та наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) «По особовому складу» від 11.03.2022 № 107 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 (0031308), поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955).

За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду 01.03.2024, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Право на звернення до суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975, Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії Європейським судом з прав людини зроблено висновок, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Крім того, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Тобто, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

Суд зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що про звільнення з органів поліції та про оскаржувані накази про звільнення з органів Нацполіції йому стало відомо 21.02.2024 з листа УПО в Харківській області №2аз/43/40/03-2024, а в усній формі повідомлено 13.02.2024.

Суд звертає увагу, що отримання відповіді УПО в Харківській області в№2аз/43/40/03-2024, наданої на запит позивача, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про своє звільнення з поліції, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права (звернення до відповідача із запитом) і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, про що зазначалося в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постанові від 11.11.2021 року у справі № 260/611/21.

Також, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 січня 2021 року по справі №440/4686/19, від 16.10.2020 у справі №640/18439/19, від 28 грудня 2022 року по справі №560/5186/22 у відносинах публічної служби вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться у залежність від порядку отримання наказу про звільнення, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.

Крім того, суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав раніше отримання відповіді УПО в Харківській області №2аз/43/40/03-2024 з урахуванням такого.

Положеннями частини 4 статті 8 Закону України Про Національну поліцію визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 24 Закону України Про Національну поліцію установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Також, частиною 1 статті 12 вказаного вище Закону передбачено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Так, наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, - на виконання Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим поліцейські з 24 лютого 2022 року мали б знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки.

Крім того, наказом голови Національної поліції України від 08.04.2022 року №242 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та від і 4 березня 2022 року № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, наказано керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м, Севастополі, областях та м. Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України організувати до завершення (скасування) на території України воєнного стану службову діяльність поліцейських, та державних службовців підпорядкованих органів посиленому варіанті згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стан, установити для працівників шестиденний робочий тиждень та відмінити вихідний день - субота та святкові дні.

Враховуючи викладене вище, всі поліцейські з 24.02.2022 зобов`язані виконувати як свої безпосередні функціональні обов`язки, так і завдання, пов`язані із захистом територіальної цілісності України.

Отже, аналізуючи зазначене вище, починаючи з 24.02.2022 співробітники поліції виконували свої функціональні обов`язки, а позивач як співробітник поліції повинен був виконувати свої обов`язки поліцейського починаючи з 24.02.2022.

Тобто, у позивача не було жодних підстав не виконувати свої посадові обов`язки через введення в Україні режиму воєнного стану.

У позові позивач зазначив, що у зв`язку із активними бойовими діями на території Харківської області, зокрема, у Богодухівському районі транспортний рух був заблокований, а будь-яке сполучення із місцем несення служби було неможливим через прорив колон збройних сил країни агресора. Таким чином, станом на 24.02.20222 населений пункт, у якому позивач проживав разом із бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (яку вимушений був доглядати у зв`язку із тяжкою хворобою, а саме: ішемічний інсульт) був фактично відрізаний та заблокований військовослужбовцями збройних сил країни агресора від належного сполучення та опинився під постійним ворожим обстрілом.

Позивач вказав, що ним одразу були вчинені заходи із інформування безпосереднього керівництва щодо обставин та стану подій, що мали місце з 24.02.2022, а саме Командира взводу ОО та ПБ батальйону УПО Харківської області Руслана Гоман, який надав вказівки за командою Командира батальйону УПО в Харківській області Дмитра Камєнєва здати зброю, посвідчення та службовий жетон ОСОБА_3 та очікувати подальші інструкції, та здійснювати аналіз ситуації, обстановки та вести постійне спостереження за місцем на предмет виявлення ворожих ДРГ та/або підрозділів ворожих сил.

Позивач зазначає, що виконавши 25.02.2022 наказ свого керівництва, він був вимушений залишитися за місцем свого проживання та надалі виконувати функції, які були покладені на нього безпосереднім керівництвом. У зв`язку із активними бойовими діями, постійними ворожими обстрілами та обставинами тяжкої хвороби його бабусі, позивач був вимушений залишитися за місцем свого проживання та надалі продовжував виконувати функції за службою та накази керівництва. Позивач наголошує, що за весь період він постійно перебував на зв`язку із Командиром взводу ОО та ПБ батальйону УПО Харківської області Русланом Гоман, який жодних зауважень та/або скарг не надав, а навпаки: надавав безпосередні накази.

Відповідач у заяві від 26.03.2024 зазначає, що указаних вище вказівок (наказів) позивачу ніхто з названих ним командирів не видавав;у ході неодноразового спілкування командирів підрозділу з позивачем у перші дні військової агресії останній неодноразово відмовився прибути на службу в свій підрозділ, або до найближчого іншого територіального підрозділу Національної поліції; з 27.02.2022 по 11.03.2022 на зв`язок з командирами підрозділу не виходив, про своє місцезнаходження не повідомляв.

Суд зважає на прийнятність аргументів відповідача про те, що жодного доказу фактичного існування таких обставин позивачем до матеріалів справи не надано.

Також суд зазначає про обґрунтованість аргументів відповідача про те, що виплату грошового забезпечення позивачу було припинено з 01.03.2022; територія селища Малі Феськи у Богодухівському районі Харківської області хоч і перебувала у зоні проведення активних військових дій, але цей населений пункт під окупацією ворожих військ ніколи не перебував; згідно з відкритою інформацією в мережі Інтернет ворожі війська повністю втекли з території Золочівської громади Богодухівського району Харківської області з 11.09.2022 і з цього часу будь-яких перешкод для реалізації позивачем свого права на судовий захист з питань проходження служби, у тому числі з дотриманням строків, установлених статтею 122 КАС України.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що позивач повинен був якнайшвидше прибути на службу, проте до відповідача, а потім і до сду позивач звернувся майже через 2 роки з початку введення воєнного стану (в лютому 2024 року), зважаючи на обов`язок перебування на службі з 24.02.2022.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 р. по справі № 640/3489/21.

Зазначені позивачем обставини у позові щодо строку звернення до суду не є в розумінні Закону України Про Національну поліцію та ряду нормативних актів, прийнятих у зв`язку з веденням на території України воєнного стану з 24.02.2022, належною та об`єктивною підставою для неприбуття поліцейського на службу в поліції, зважаючи на його обов`язок перебування на такій службі з 24.02.2022, тобто з моменту введення на території України воєнного стану.

Інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.

Так, згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п`ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ