Рішення

від 28.03.2024 по справі 520/2039/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 березня 2024 року № 520/2039/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження військової служби з 29.01.2020 рік по 27.09.2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 рік по 31.12.2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 рік, з 01.01.2021 рік по 31.12.2021 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 рік, з 01.01.2022 рік по 31.12.2022 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 рік, з 01.01.2023 рік по 27.09.2023 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Довідки про доходи № 748 від 14.12.2023 року у військовій частині НОМЕР_2 грошове забезпечення позивача розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 рік, що становить - 1762,00 грн. Отже, під час проходження військової служби відповідачем неправильно нараховано складові грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад та оклад за військовим званням нараховано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня 2018 року, відповідно всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення розраховані та виплачені, виходячи з невірно обрахованих посадового окладу та окладу за військовим званням. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 30.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, надано відповідачу строк на подання відзиву, витребувано у відповідача Військової частини НОМЕР_2 копії розрахункових листів (відомостей) позивача за період з 29.01.2020 до 27.09.2023.

Відповідачем на виконання ухвали направлено до суду заяву про неможливість подання вказаних доказів, в якій останній зазначив, що в нього відсутні копії розрахункових листів (відомостей) позивача за період з 29.01.2020 до 27.09.2023, натомість копії таких документів додавалися позивачем до позовної заяви.

Відповідач також направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому в обґрунтування заперечень проти позову наголошував на правомірності застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу такого показника, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року. Зазначив, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачеві здійснено усі виплати, передбачені чинним законодавством України та визначені наказами командира військової частини НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 28 грудня 2019 року по 27 вересня 2023 року на посаді головного сержанта роти охорони.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 269 від 27 вересня 2023 року позивач звільнений з військової служби.

На звернення уповноваженого представника позивача листом №4769 від 15.12.2023 військова частина НОМЕР_2 надала копії наказів, довідки про нараховані суми грошової допомоги та грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 за період 2020-2023 років.

Відповідно до Довідки про доходи № 748 від 14.12.2023 у військовій частині НОМЕР_2 грошове забезпечення позивача розраховане, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 рік, що становить 1762,00 грн, а у період з 20.05.2023 - з розрахункової величини 1762 грн, яка визначена у пункті 4 Постанови КМУ № 704 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 12.05.2023 № 481).

З вказаної довідки про доходи за період січень 2020 вересень 2023 судом встановлено, що позивач у листопаді 2021 року, грудні 2022 року отримував матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також у травні 2020 року, жовтні 2021 року, лютому 2022 року, травні 2023 року - грошову допомогу на оздоровлення.

Позивач зазначає, що грошове забезпечення за період його служби було неправильно розраховане відповідачем, оскільки для обчислення грошового забезпечення у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за основу повинен бути взятий прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 рік, що становить 2027,00 грн, в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 2270,00 грн, в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 2481,00 грн, в період з 01.01.2023 по 27.09.2023 2684,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (далі Постанова № 704), затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Згідно пункту 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно з Приміткою до Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Одночасно судом встановлено, що пункт 4 Постанови № 704 після внесення до нього змін постановою КМУ № 103 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені п. 6 постанови № 103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у період з 01.01.2018 по 29.01.2020 згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 29.01.2020 є нечинною редакція пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 103, та застосовується первісна редакція пункту 4, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".

Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Норми пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так є чинними і станом на 29.01.2020 року, неконституційними не визнавалися.

В той же час, Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом.

Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відтак, вказаний пункт Постанови № 704 в частині, яка суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не підлягає застосуванню.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019р. по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі №200/3757/20-а.

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що з 29.01.2020 посадовий оклад та оклад за військовим званням підлягали обчисленню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Розрахунковою величиною в даному випадку, з урахуванням приписів п. 4 Постанови КМУ № 704 (в редакції, що була чинна до внесення змін Постановою КМУ № 103) та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII має бути саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, який було застосовано для обрахунку відповідачем.

В той же час, відповідно до ст. 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Норми чинного законодавства України не визначають право органів влади застосовувати чинну редакцію п. 4 постанови КМУ № 704, на свій власний розсуд, в тому числі використовуючи для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців редакцію норми права, яка втратила чинність у зв`язку з її скасуванням рішенням суду, яке набрало законної сили.

Отже з 29.01.2020 посадовий оклад та оклад за військовим званням підлягали обчисленню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Розрахунковою величиною в даному випадку, з урахуванням приписів п. 4 Постанови КМУ № 704 (в редакції, що була чинна до внесення змін Постановою КМУ № 103) та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII має бути саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Оскільки інші види грошового забезпечення, як щомісячні основні (включаючи надбавку за вислугу років), щомісячні додаткові (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), так і такі як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, обраховуються, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, позовні вимоги щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року при обрахунку вказаних видів грошового забезпечення є обґрунтованими.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Разом з цим, 20.05.2023 набрала чинності Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481, згідно пункту 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", викладено абзац перший в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, може бути застосований до 19.05.2023 включно.

В період з 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, яка визначена у пункті 4 Постанови КМУ № 704 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 12.05.2023 № 481), яка і використовувалась відповідачем для обрахування грошового забезпечення позивача. Отже, в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню шляхом за період по 19.05.2023 включно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 рік по 31.12.2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.03.2024.

Суддя Білова О.В.