Рішення

від 27.03.2024 по справі 600/5845/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5845/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА408000/2023/000342/2, прийняте 04.08.23 Чернівецькою митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товарів, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA40000/2023/000342/2 від 04.08.2023, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ"НКТ-УКРАЇНА" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач не погоджується з підставами спірного акту, оскільки вважає, що наданими митному органу документами повністю підтверджені усі числові складові митної вартості товарів, доведені обставини придбання, формування ціни, перевезення, а також інші суттєві обставини, які б могли впливати на прийняття рішення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого зазначає, що оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях та сумнівах митного органу щодо повноти і достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Вважає, що митному органу був наданий повний пакет документів, визначений статтею 53 МКУ, тоді як окремі зауваження щодо розбіжностей в умовах оплати, оформленні документів тощо не можуть впливати на рівень митної вартості.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

03.08.2023 р. позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA408020047241U2 :

"Суміші сушених плодів. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Сухофруктова (компотна) суміш, до складу якої входить: яблука, урюк, чорнослив - 21000 кг/нетто. Урожай 2023 року. Розфасований уп/пмішки. Виробник - ООО "ISHTIHAN FRUKT".

За результатами перевірки митної декларації №23UA408020047241U2, та документів, що підтверджують визначену митну вартість товарів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408020/2023/000342/2 від 04.08.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Так підставами для прийняття рішення є :

відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ. документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- в додатковій угоді № 1 від 30.06.2023 до контракту від 30.05.2023 UZUA-3 йде посилання на зміну умов поставки в Специфікації №2 від 31.05.2023, яка до оформлення не надана;

- п. 3.1 контракту від 30.05.2023 UZUA-3 зазначено про наявність сертифіката якості, який до оформлення не наданий;

- п. 4 контракту від 30.05.2023 UZUA-3 здійснюється 100% оплата згідно специфікації. Товар постачається по Специфікації №1 від 30.05.2023 загальною сумою 9450,00 дол. США. Надано платіжні інструкції №1 від 02.06.2023 та №2 від 07.06.2023 на загальну суму 17000,00 дол. США, в гр.70 "Призначення платежу" яких заявлено тільки реквізити контракту від 30.05.2023 UZUA-3 та рахунків на оплату UZUA-3-1 від 30.05.2023 (наданий до оформлення) і UZUA-3-2 від 31.05.2023 (до оформлення не наданий);

- рахунок на оплату UZUA-3-1 від 30.05.2023 виставлений на умовах СРТ Київ, а товар постачається на умовах СРТ Хмельницький. При цьому, при різних кінцевих місцях доставки вартість товару залишилась незмінною;

- у висновку про вартісні характеристики товарів ДП "Держзовнішінформ" від 18.07.2023 №111/218 зазначене лише посилання на дані відкритих джерел інформації щодо цін на подібну продукцію. Даний висновок не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки самі джерела, які підтверджують заявлений рівень ціни, не надано. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

- в гр.44 копії митної декларації країни відправлення від 14.06.2023 №18005/14.06 2023/0014271 зазначені реквізити довідки по транспортних витратах, довідка до оформлення не надана;

- в гр. 31 МД 23UA408020047241U2 від 03.08.2023 зазначено, що до складу сухофруктів входить: яблука, урюк, чорнослив. В поданих до митного оформлення документах підтвердження заявленої інформація щодо складових сухофруктової суміші відсутнє.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонусться з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та вартості транспортних витрат, яка є складовою митної вартості товару;

- виписку з бухгалтерської документації для підтвердження оплати товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом додатково подано наступні документи:

- (0325) Рахунок на оплату UZUA-3-2 від 31.05.2023;

- (4103) Додаткова угода №1-1 від 30.06.2023 - містить відомості щодо зміни умов поставки в специфікації №1 від 30.05.2023 з СРТ - м. Київ на СТР- м. Хмельницький. При цьому товар відправлено 14.06.2023, а зміни внесено тільки 30.06.2023, тобто вже після відправки товару;

- (4103) Специфікація №2 від 31.05.2023;

-(3005) банківський платіжний документ № 0730706 від 06.07.2023 не може бути взята до уваги митним органом, оскільки у гр. 70 вказано реквізити Договору транспортного обслуговування від 09.06.2023 №1, який до митного оформлення не подано, у зв`язку із чим неможливо перевірити дані числові значення;

- (3007) довідка №14/06/23 від 14.06.2023, не може бути взята до уваги митним органом, оскільки при імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до...) до витрат продавця входять; пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Відповідно до поданої митної декларації зазначені умови поставки СРТ UA Хмельницький, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику у місці, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити перелічені вище складові митної вартості. Крім того, у вказаній Довідці виділено транспортні витрати по території Узбекистану, документальне підтвердження якого відсутнє у поданих до митного оформлення документах;

- (3014) прайс-лист №14/06/2023/3 від 14.06.2023 - даний документ не може вважатися прайсом, так як містить відомості лише по одному товару, який оформлюється, а не по асортименту продукції виробника. Крім того, в документі не зазначено, на яких саме умовах поставки виставлена ціна, та з яких саме фруктів складається суміш. Також зазначено, що вартість розрахована з урахуванням сезонних знижок, які умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачені;

- (0003) сертифікат якості №14/06/2023/1 від 14.06.2023.

Враховуючи, що додаткові документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62. 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

Відповідно до положень ст.7 Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 1-6 включно, то митна вартість визначається з використанням розумних засобів, сумісних із принципами та загальними положеннями цієї Угоди і Статті VII ГАТТ 1994.

Для визначення митної вартості здійснено розрахунок відповідно до опрацьованих в результаті моніторингу цін на аналогічні товари на ринку країни-експортера Узбекистан (посилання на Інтернет-ресурси: https://flagma.uz/ru/kompotnaya-smes-o1825815.html; https://flagma.uz/ru/kompotnaya-smes-smesi-suhofruktov-o1855156.html) з урахуванням вартості транспортних витрат, понесених при доставці товару з Узбекистану до України (посилання на Інтернет-ресурси:https://della.ua/disiance/?cities=465.5077; https://della.ua/search/a209bd204eflolh0 ilk0m1.html) . Розрахунок:

Аналог№1 (рівень цін 0,80-1,54 дол. США/кг): середня ціна - 1,17 дол. США/кг.

Аналог №2 (рівень цін 0.90-1,55 дол. США/кг): середня ціна - 1,225 дол. США-кг.

Загальна середня ціна: 1,1975 дол.США/кг.

Транспортні витрати: 1,09 дол. США/км * 5923 км = 6456 дол. США

З урахуванням заявленої ваги нетто товару (21000 кг) вартість перевезення 1 кг становить: 6456 дол. США / 21000 кг = 0,3074 дол. США/кг. Розрахунковий рівень митної вартості становить:

1,1975дол.США/кг + 0,3074дол.США/кг = 1,5049 USD/кг.

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 4 та 5статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 та 2статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У митній декларації №23UA408020047241U2 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено за першим (основним) методом.

Таким чином, у разі застосування декларантом основного методу визначення митної вартості, відповідно до частини 4статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9статті 58 МКУ).

Суд зазначає, що під час митного оформлення митної декларації №23UA408020047241U2 відповідач виконував визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару із урахуванням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Як було зазначено вище, частиною першою статті 53 МК України визначено, що декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлений у частині 2статті 53 МК України.

Митним кодексом України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи, які заявляють митну вартість товару, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення заявлено товари на умовах поставки СРТ Хмельницький згідно правил Інкотермс. Правила Інкотермс є переліком загальних обов`язків, згідно з якими продавці та покупці пов`язані один з одним на основі загальновизнаних форм договорів (контрактів) купівлі-продажу, і одним з їхніх основних завдань є вказати порт, місце або пункт поставки, де переходить ризик.

Відповідно до пункту 4 Вступу до Інкотермс, правила Інкотермс зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Але в правилах Інкотермс не йде мова про ціну чи метод оплати. Також вони не визначають порядок переходу права власності на товар чи наслідки порушення умов контракту (договору). Ці питання зазвичай регулюються чітко визначеними умовами контракту (договору) купівлі-продажу або правом, що застосовується до даного контракту (договору). Сторонам слід усвідомлювати, що обов`язкове місцеве законодавство може мати перевагу над будь-яким аспектом контракту (договору) купівлі-продажу, у тому числі над обраним правилом Інкотермс.

Згідно з правилами Інкотермс умови поставки СРТ означають, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, що суперечить інформації, зазначеної у пункті 7.1 контракту №UZUA-3 від 30.05.2023, згідно якої покупець здійснює доставку товару за свій рахунок.

Отже, інформація про те, що витрати на транспортування покладені на продавця суперечить пункту 7.1 контракту та фактичним обставинам справи.

Поряд з цим, слід зазначити, що умови поставки згідно з Інкотермс визначають лише сторону зовнішньоекономічного договору, яка саме організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату, однак немає вимоги про автоматичне включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову). Лише від продавця залежить включив він ці витрати у фактурну вартість товару чи ні.

Незалежно від того, що умови поставки СРТ передбачають, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, в той же час позивач не надав до митного оформлення жодної підтверджуючої інформації про включення вартості доставки задекларованого товару у вартість, вказану у інвойсі, що вказує на не включення до митної вартості товару всіх її складових визначених ч. 10 ст. 58 МК України.

Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості схожих товарів відповідно до Методичних рекомендацій №476 було встановлено що при загальній заявленій вартості товару на умовах поставки СРТ Хмельницький в розмірі 9450 дол. США, згідно наявної у митного органу інформації лише вартість транспортування товарів за даною МД складає 6456 дол. США (0,3074 дол. США/кг).

Отже, вартість товарів в Узбекистані без врахування вартості транспортування складає 2994 дол. США за 21000 кг, в зв`язку з чим ціна товару в Узбекистані без врахування вартості транспортування складає 0,14 дол. США/кг, що суперечить відомостям щодо інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан (500 - 1100 дол. США/кг) та не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на 02.08.2023 на сайтах в Узбекистані 0,8 - 1,55 дол. США/кг (середній рівень складає 1,175 дол. США/кг).

Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 року у справі №520/4787/19.

Враховуючи вимоги Методичних рекомендацій №476 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Отже, подані до митного оформлення документи не містять усіх числових значень складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МК України, в тому числі: витрат на доставку товару до місця ввезення на митну територію України; витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3статті 53 МК Українимістили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3статті 53 МК України, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації; виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо того, що було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59та60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.62та63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості є моніторинг цін на аналогічні товари ринку країни-експортера: посилання на Інтернет-ресурси: https://flagma.uz/ru/kompotnaya-smes-o1825815.html; https://flagma.uz/ru/kompotnaya-smes-smesi-suhofruktov-o1855156.html) з урахуванням вартості транспортних витрат, понесених при доставці товару з Узбекистану до України (посилання на Інтернет-ресурси: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) . Розрахунок:

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Відповідно до ч.5ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях підчас прийняття спірного рішення судом не встановлено.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Вказана позиція викладена, зокрема, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 р. по справі № 560/15274/23.

Стосовно розподілу судових витрат.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" (вул. Туполєва Академіка, буд. 8, офіс 21, м. Київ, 03062, Код ЄДРПОУ 45074381)

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359)

Суддя І.В. Маренич