Постанова

від 20.03.2024 по справі 520/15120/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 р.Справа № 520/15120/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/15120/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД" (далі позивач, ТОВ "СІМКОРД", Товариство) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі відповідач, Комісія) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення безпідставного контролю (нагляду) стосовно ТОВ "СІМКОРД" та перевірки (аналізу) його діяльності, щодо ведення так званого "списку сумнівних інвестиційних проектів" на офіційному веб-сайті: https://www.nssmc.gov.ua/ в розділі "Попередження інвесторам" за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/activity/insha-diialnist/zakhyst-investoriv/#tab-2 та щодо включення (внесення) до нього програмного продукту (проєкту) ТОВ "СІМКОРД" - "Система Bitbon";

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку виключити (вилучити) програмний продукт (проєкт) ТОВ "СІМКОРД" - "Система Bitbon" (https://www.bitbon.space/ua) так званого "списку сумнівних інвестиційних проектів", що ведеться в публічному просторі на офіційному веб-сайті: https://www.nssmc.gov.ua/ в розділі "Попередження інвесторам" за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/activity/insha-diialnist/zakhyst-investoriv/#tab-2 та негайно припинити вести цей публічний список (реєстр).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі №520/15120/23 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення контролю (нагляду) за діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД" та внесення проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів.

Зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку виключити проект Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД" - "Система Bitbon" зі списку сумнівних інвестиційних проектів, що ведеться на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В іншій частині позовних вимог ТОВ "СІМКОРД" відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та увалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції не зазначив, які саме права позивача були порушені. Окрім того, предмет спору зазначений в позовній заяві (зокрема, розміщення на веб-сайті відповідача інформації, що наносить шкоду діловій репутації позивача), виходить за межі адміністративного судочинства, та відповідно до норм п. 14 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів. В той же час, відповідач наполягає на тому, що за даними офіційного сайту позивача вбачається, що останній намагається торгувати «цифровим активом «bitbon» зокрема, і за допомогою бірж, імовірно обмінювати зазначений цифровий актив на майнові права, однак перевірка проведена Департаментом кіберполіції в межах досудового розслідування № 12023100040000448 від 02.02.2023 вже дає підстави вважати проєкт «Система Bitbon» сумнівним інвестиційним проектом.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги позивачем подано до суду апеляційної інстанції письмовий відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД", ідентифікаційний код юридичної особи - 37657823, місцезнаходження юридичної особи: вул. Отакара Яроша, буд. 18, м. Харків, 61045, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання 27.04.2011, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМКОРД" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 62.01 Комп`ютерне програмування (основний); 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем.

ТОВ "СІМКОРД" має Сертифікат №UA230030 на відповідність вимогам стандартів на системи управління у сфері науково-дослідної діяльності у галузі розроблення та виробництва високонавантажених програмних рішень на базі технології розподіленого реєстру.

ТОВ "СІМКОРД" в межах своєї діяльності створено та розроблено проект (програмний продукт) - "Система Bitbon", торгівельна марка якого зареєстрована в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки товарів і послуг.

Відповідно до Наказу Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про публікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів» від 21.09.2021 №147 запроваджено ведення на офіційній веб-сторінці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку списку осіб, які були визначені Комітетом з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків як такі, що мають ознаки сумнівності та/або ознаки недобросовісного залучення коштів громадян.

Також, наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.09.2021 №147 затверджено «10 ознак сумнівності інвестиційного проекту», серед яких: 1) великий відсоток гарантованої дохідності; 2) відсутність відповідних дозволів та ліцензій; 3) агресивний маркетинг; 4) відсутність фізичного офісу в межах України; 5) відсутність юридичної реєстрації в Україні; 6) відсутність акредитації інвестора; 7) підозрілі або неперевірені біографії менеджерів та бенефіціарів; 8) відсутність підписаних документів; 9) настійлива пропозиція залучити друзів; 10) приховування права власності.

26 грудня 2022 року на засіданні Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вирішено в рамках забезпечення проведення роз`яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, додати до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів інвестиційний проект "Система Bitbon", щодо якого встановлено відповідність одразу декільком з «10 ознак сумнівності інвестиційного проекту» відповідно до Наказу Голови Комісії №147 від 21.09.2021 «Про публікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів». Департаменту нагляду за ринками капіталу надати до АРІФРУ інвестиційний проект з метою внесення до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів на офіційному веб-сайті Комісії у розділі «Діяльність», рубриці «Захист інвесторів», підрубриці «Попередження інвесторів».

Підставою внесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проекту "Система Bitbon" списку сумнівних інвестиційних проектів є аналіз публічної інформації, яка доступна в мережі інтернет, та отримане звернення (адвокатський запит адвоката Теплякової Тетяни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 за №21/23 від 13.12.2022), про що зазначено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповіді на адвокатський запит від 28.12.2022.

27 грудня 2022 року на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщено інформацію про доповнення списку сумнівних інвестиційних проектів проект "Система Bitbon".

Вважаючи дії відповідача щодо контролю та перевірки діяльності ТОВ "СІМКОРД", а також ведення та включення до списку сумнівних інвестиційних проектів програмного продукту проекту "Система Bitbon" протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не має повноважень відносити проект "Система Bitbon" до сумнівних інвестиційних проектів, а рішення про внесення проекту позивача до списку сумнівних інвестиційних проектів, обґрунтоване відповідністю проекту "Система Bitbon" одразу декільком з "10 ознак сумнівності інвестиційних проектів", без зазначення конкретних ознак, підстав та обґрунтувань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють їх, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів, перевіряючи вчинені відповідачем дії та прийняті рішення на відповідність вищезазначеним критеріям, дійшла до висновку, що вони вчинені відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» держава в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків - комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринками капіталу, регулювання правил функціонування організованих товарних ринків і провадження клірингової діяльності щодо правочинів, вчинених на таких ринках, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Приписами статті 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою захисту прав учасників фондового ринку (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, а саме: створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Частиною першою статті 5 вказаного Закону визначає, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

У свою чергу діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 №1063/2011 (далі Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Пунктом 3 Положення визначені основні завдання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими є:

1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та похідних (деривативів) в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та похідних (деривативів);

3) завдання державного регулювання та контролю за емісією і обігом цінних паперів та похідних (деривативів) на території України;

4) захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

5) сприяння розвитку ринку цінних паперів та похідних (деривативів);

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань емісії (випуску) та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

7) здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування;

8) здійснення у межах компетенції державного регулювання та контролю у сфері накопичувального пенсійного забезпечення;

9) здійснення у межах компетенції державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

10) здійснення у межах компетенції заходів щодо запобігання і протидії корупції;

11) здійснення у межах повноважень, визначених законодавством, нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі за небанківськими фінансовими групами та їх підгрупами.

Згідно з пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Таким чином, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як державний орган, здійснює державне регулювання ринку цінних паперів в межах наданих повноважень, зокрема, і щодо захисту прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

З матеріалів даної справи встановлено, що наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №147 від 21.09.2021 запроваджено опублікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів, у зв`язку з чим наказом затверджено 10 ознак сумнівності інвестиційного проекту та встановлено Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків проводити засідання з метою прийняття рішення щодо необхідності внесення таких осіб до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів та у разі необхідності, здійснення додаткових дій щодо захисту прав інвесторів (а.с. 171, 173-174 том 1).

26 грудня 2022 року на засіданні Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вирішено в рамках забезпечення проведення роз`яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, додати до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів інвестиційний проект "Система Bitbon", щодо якого встановлено відповідність одразу декільком з «10 ознак сумнівності інвестиційного проекту» відповідно до Наказу Голови Комісії №147 від 21.09.2021 «Про публікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів». Департаменту нагляду за ринками капіталу надати до АРІФРУ інвестиційний проект (зокрема, проект "Система Bitbon") з метою внесення до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів на офіційному веб-сайті Комісії у розділі «Діяльність», рубриці «Захист інвесторів», підрубриці «Попередження інвесторів» (а.с.168-170 том 1).

Підставою внесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів був аналіз публічної інформації, яка доступна в мережі інтернет, та отримане звернення (адвокатський запит адвоката Теплякової Тетяни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 за №21/23 від 13.12.2022 (а.с. 175-179 том 1)), про що зазначено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповіді на адвокатський запит від 28.12.2022 (а.с.28-30 том 1).

27 грудня 2022 року на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщено інформацію про доповнення списку сумнівних інвестиційних проектів проект "Система Bitbon" (а.с. 18 том 1).

Виходячи з приведеного вище колегією суддів встановлено, що за результатами аналізу публічної інформації, яка доступна в мережі інтернет, Комісія внесла продукт створений суб`єктом господарювання (проект "Система Bitbon") до переліку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів.

Водночас, як визначено пунктом 1 наказу Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №147 від 21.09.2021 на офіційній веб сторінці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запроваджено ведення списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів, а не певного проекту.

Між іншим, відповідачем внесено до вказаного Списку проект "Система Bitbon", який є програмним продуктом ТОВ "СІМКОРД".

Таким чином, 26 грудня 2022 року відповідач при ухваленні рішення про внесення програмного продукту ТОВ "Сімкорд" - проекту "Система Bitbon" до Списку, не дотримано вимоги наказу Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №147 від 21.09.2021, оскільки останнім запроваджено саме ведення не списку проектів, а списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів.

Водночас, приймаючи рішення про внесення проекту "Система Bitbon" до Списку, Комісією було проведено аналіз публічної інформації, яка доступна в мережі інтернет, тобто здійснено контроль/моніторинг діяльності особи, шляхом аналізу продукту створеного суб`єктом господарювання.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з положень, закріплених зазначеною нормою Конституції України, суб`єкти владних повноважень можуть діяти лише у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

У свою чергу, відповідачем не надведено належних обґрунтувань з посиланням на норми чинного законодавства України, які б давали відповідачу повноваження на проведення державного нагляду, контролю чи моніторингу суб`єкта господарювання, у спосіб здійснений відповідачем, як і не приведено нормативного обґрунтування порядку проведення перевірки суб`єктів господарювання на їх відповідність 10 ознакам сумнівності інвестиційного проекту.

З огляду на приведене, колегія суддів прийшла до висновку, що проводячи моніторинг/контроль діяльності позивача, з метою встановлення ознак сумнівності інвестиційного проекту та подальше віднесення його до Списку, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб визначений законодавством.

Поряд з цим, як вбачається з тексту протоколу № 9 від 26 грудня 2022 року Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, взагалі відсутнє обґрунтування відповідності проекту "Система Bitbon" 10 ознакам сумнівності інвестиційного проекту, тобто у даному випадку оспорюване рішення, прийняте відповідачем необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, з аналізу наведених вище положень, колегією суддів встановлено, що рішення про віднесення програмного продукту ТОВ "Сімкорд" - проекту "Система Bitbon" до Списку, прийнято не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб визначений законами України та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (необґрунтовано).

Щодо твердження відповідача про достатність нормативного врегулювання повноважень Комісії на віднесення проектів до Списку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на запит суду апеляційної інстанції з приводу нормативно-правового врегулювання порядку моніторингу, який здійснено відносно позивача, відповідачем зазначено, що ведення списку сумнівних інвестиційних проектів здійснюється Комісією в межах повноважень, які чітко визначені чинним Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та які спрямовані виключно на захист інвесторів. Такий список ведеться в рамках роз`яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, має рекомендаційний характер та закликає громадян більш прискіпливо ставитися до аналізу рекламних обіцянок інвестиційних пропозицій та консультацій. Отже, як зазначає відповідач, Проект «Система Bitbon» був внесений до Списку за результатами аналізу публічної інформації, яка доступна у мережі інтернет, а також на підставі отриманого звернення, яке стосується діяльності проекту «Система Bitbon».

Виходячи з приведеного вище судом апеляційної інстанції встановлено, що внесення проекту "Система Bitbon" до Списку відбулося в межах роз`яснювальної роботи, з метою захисту прав споживачів фінансових послуг.

Водночас колегія суддів зазначає, що чинними законодавством України у сфері цінних паперів та фондового ринку не закріплено відповідного механізму, чітких критеріїв та порядку віднесення будь-яких проектів до таких. Тобто, існуюче правове регулювання свідчить про відсутність чітко унормованого механізму та критеріїв за якими здійснюється віднесення суб`єктів господарювання до сумнівних інвестиційних проектів.

У даному випадку колегія суддів також акцентує увагу на принципі правової визначеності.

Так, елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (заява №28342/95), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»).

У пункті 25 рішення від 10.12.2009 у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02) Європейський суд з прав людини нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).

Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1) 6538/74 пункти 48-49); «Мелоун проти Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, пункт 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, пункт 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Виходячи з приведеного колегія суддів резюмує, що Комісія під час здійснення своєї діяльності, в тому числі, яка б передбачала втручання у право відповідного суб`єкта, зобов`язана діяти у відповідності до норм чинного законодавства, навести чіткі та зрозумілі підстави таких дій.

В той же час, наводячи доводи щодо правомірності оспорюваних у даній справі дій, відповідачем здійснено посилання на такі положення, зокрема:

- пункт 4 статті 3 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1063/2011 «Основними завданнями НКЦПФР є захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень»;

- стаття 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» «Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, серед іншого, захист прав інвесторів у фінансові інструменти (у тому числі споживачів фінансових послуг у межах компетенції, визначеної Законом України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг) та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень»;

- пункт 8 статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» «Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг забезпечують проведення роз`яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»;

- стаття 2 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» «Державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється з метою, зокрема, захисту прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які провадять професійну діяльність на ринку капіталу; контролю за прозорістю та відкритістю ринків капіталу та організованих товарних ринків»;

- стаття 3 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» «Державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється, серед іншого, у таких формах: створення системи захисту прав інвесторів у фінансові інструменти і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу; проведення інших заходів відповідно до закону»;

- частина перша статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» - «Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством».

Аналізуючи наведені положення колегія суддів приходить до висновку, що дійсно Комісія наділена повноваженнями на захист прав інвесторів та учасників ринків капіталу, шляхом здійснення певних заходів, тоді як такі заходи вчиняються лише у межах наданих повноважень.

Тобто будь-які заходи задля захисту прав інвесторів та учасників ринків капіталу Комісією можуть вчинятися на підставі, в межах та в порядку визначених законодавством для таких заходів.

Водночас відповідач посилаюсь на перелічені вище норми законодавства доводить правомірність вчинених ним дій, хоча приведені норми містять загальні визначення завдань та напрямків діяльності, із зауваженнями, що така діяльність здійснюється у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Між іншим, приведені норми не закріплюють конкретної компетенції для Комісії щодо проведення перевірки, моніторингу та внесення проекту до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів (список сумнівних проектів).

Відтак, в ході судового розгляду відповідачем не наведено законодавчо-закріпленого порядку контролю за проектами, які мають ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів, на підтвердження якого ним було здійснено перевірку/моніторинг діяльності позивача.

Виходячи з приведеного колегія суддів приходить до висновку, що оспорювані дії відповідача щодо здійснення контролю (нагляду) за діяльністю ТОВ "СІМКОРД" та внесення проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів, вчинено без дотримання принципу правової визначеності.

Стосовно посилань відповідача на наказ Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.09.2021 №147 «Про публікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів», колегія суддів зазначає, що в ньому взагалі не визначаються механізм, процедура, порядок щодо перевірки/моніторингу сумнівних інвестиційних проектів.

Крім того, вказаний наказ не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, зокрема, як це визначено Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

З приводу доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність у даній справі порушеного права позивача, колегія суддів зауважує наступне.

Позивачем наводячи обґрунтування позовних вимог вказано, що оскаржувані дії відповідача щодо віднесення програмного продукту позивача - проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів, були пов`язані із неправомірним втручанням у «свободу підприємницької діяльності» позивача. Зокрема, позивачем зазначено, що протиправні дії відповідача зачіпають права та інтереси позивача, адже вони створюють несприятливі умови діяльності, перешкоди і обмеження у здійсненні законної господарської діяльності, підривають авторитет та формують несприятливу оцінку діяльності суб`єкта господарювання. Як доказ формування несприятливої оцінки своєї діяльності, позивачем долучено два листи від контрагентів (а.с. 67, 71 том 1), а саме, Акціонерного товариства «Східно-Український БАНК «ГРАНТ» та ТОВ «ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТІНГ ГРУП», з яких вбачається, що вказані компанії за умови залишення проекту "Система Bitbon" в переліку ненадійних проектів будуть вимушені припинити правовідносини із позивачем.

Оцінивши приведені вище обґрунтування суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що оспорювані дії відповідача дійсно зачіпають права та інтереси позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про віднесення спору у даній справі до господарської юрисдикції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Аналогічна правова позиція приведена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі №640/20968/19.

Тобто за приведеними вище критеріями, публічно-правовий спір, який відноситься до адміністративної юрисдикції, характеризується саме вчиненням суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, які оспорюються позивачем.

Так, у відповідності до пункту 14 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Водночас, за положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, дійсно до господарської юрисдикції віднесено таку категорію спорів, як захист ділової репутації юридичної особи, через розповсюдження будь-якої недостовірної інформації.

Відповідач посилається на те, що розміщена Комісією інформація щодо проекту "Система Bitbon" є достовірною та не завдає шкоди діловій репутації позивача. Проте колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у вказаній справі не є питання достовірності розміщеної відповідачем інформації щодо проекту позивача.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії Комісії щодо здійснення контролю (нагляду) за діяльністю позивача та внесення проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів.

Виходячи з обставин даної справи, позивачем оспорюються саме дії відповідача вчинені на виконання наданих публічно-владних управлінських функцій, а тому відповідний спір носить ознаки публічно-правового спору.

Відтак, з приведеного вбачаються ознаки саме публічно-правового спору між сторонами у даній справі, а тому відсутні підстави вважати обґрунтованими доводи відповідача про належність даного спору до господарської юрисдикції.

Посилання відповідача на обставини встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040000448 від 02.02.2023, колегія суддів вважає безпідставними. Так, з листа за вих. ДДЗ №1425сев від 12.01.2023 (а.с. 135 том 1) як вбачається, що Департаментом кіберполіції проводиться перевірка діяльності проекту "Система Bitbon" щодо можливого неправомірного залучення коштів громадян України службовими особами ТОВ «СІМКОРТ». Між тим, як вкотре наголошує колегія суддів, предметом спору у даній справі є проведення Комісією дій щодо моніторингу діяльності позивача та внесення проекту до відповідного Списку через відповідно наявні повноваження, в той час як у даній справі не досліджується законність діяльності позивача за допомогою проекту "Система Bitbon".

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Враховуючи встановлені у справі обставини та вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що внесення проекту "Система Bitbon" до списку сумнівних інвестиційних проектів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку здійснено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно і повно встановив обставини справи в їх сукупності і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, отже відсутні підстави для його скасування.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 по справі № 520/15120/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 29.03.2024