Рішення

від 21.03.2024 по справі 906/1470/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1470/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденко Н.В. - адвокат, ордер серії АМ № 1064340 від 06.11.2023,

від відповідача-1: не прибув,

відповідача-2: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир"

2) Департаменту реєстрації Житомирської міської ради

про визнання повноважень директора припиненими

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир".

Також позивач просить зобов`язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (код ЄДРПОУ 37321042), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначивши у графі "Відомості про керівника юридичної особи, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" наступне: "Повноваження Неділько Ольги Андріївни на посаді директора припинено на підставі рішення суду".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

21.12.2023 відвідповідача-2 Департаменту реєстрації Житомирської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній при вирішенні спору покладався на розсуд суду, хоча посилався на положення п. 7 ч. 2 ст. 30 та ч. 3 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Ухвалою суду від 11.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.03.2024 до суду від відповідача-2 надійшла заява з проханням справу розглядати без участі їх представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання уповноваженого представника не направив.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 13.11.2023, 11.01.2024, 27.02.2024, які належним чином направлялися на адресу відповідача-1 ТОВ Телеконтакт Житомир", з відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/1470/23 відповідачем-1 не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ Телеконтакт Житомир" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1470/23 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач-1 у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (позивач) 29.09.2016 призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 8 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" від 28.09.2016.

29.09.2016 позивач приступила до виконання обов`язків директора згідно наказу № 1111-к від 28.09.2016, про що відповідні відомості про директора були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Строк дії контракту Позивача закінчився 31.12.2022.

Проте, роботодавець - засновник (єдиний учасник) ТОВ "Телеконтакт Житомир" трудові відносини та відносини з управління підприємством з позивачем не припинив, не прийнявши відповідного рішення.

Також відсутнє рішення засновника (єдиного учасника) про переукладення трудового контракту з позивачем на новий строк.

У зв`язку з тим, що засновником ТОВ "Телеконтакт Житомир" всупереч чинному законодавству України жодне рішення щодо припинення позивачем повноважень директора або щодо продовження трудових відносин з управління підприємством на підставі контракту не приймалось, 19.04.2023 позивач звернулась до засновника (єдиного учасника) ТОВ "Телеконтакт Житомир" з заявою про звільнення її з посади директора за власним бажанням.

19.05.2023позивач отримала рішення засновника (єдиного учасника) № 1 ТОВ "Телеконтакт Житомир", відповідно до якого їй було відмовлено у звільненні з посади директора згідно поданої заяви.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач просить, зокрема визнати припиненими його повноваження, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир".

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Судом враховується, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю"; тут і далі Закон в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону), до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).

Відповідно до п. 7.3 Статуту ТОВ "Телеконтакт Житомир" підпункт 7 до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчою органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства.

Згідно п. 7.4 Статуту ТОВ "Телеконтакт Житомир" рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймається таким учасником Товариства одноособово та оформлюється письмовим рішенням такого учасника.

Згідно п. 7.5 Статуту ТОВ "Телеконтакт Житомир" виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "Директор".

Так, згідно з ч. 12 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Таким чином, Законом та статутом товариства встановлено обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачено укладення цивільно-правового або трудового договору.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчою органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Відтак чинна редакція Закону встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, в яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

В постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами. Відповідно, заявлені позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Статтею 31 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 18-59), позивач перебувала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" з 29.09.2016 до 31.12.202. Проте, матеріали справи не містять доказів продовження дії контракту.

Напроти, контрактом, який було укладено з Позивачем на посаді Директора, визначені умови зміни та розірвання контракту. Так, п. 6.1.1 Контракту зазначено, що контракт припиняється після закінчення строку дії контракту .

Позивач здійснила всі залежні від неї дії для припинення відносин з управління та трудових відносин - звернулась до засновника (єдиного учасника) ТОВ "Телеконтакт Житомир" в письмовому вигляді з проханням звільнити її з займаної посади директора за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України, за 30 календарних днів до дати звільнення.

В порушення вимог трудового законодавства позивачу незаконно було відмовлено у звільненні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимога щодо визнання припиненими повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (ід. код 37321042) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (код ЄДРПОУ 37321042), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначивши у графі "Відомості про керівника юридичної особи, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" наступне: "Повноваження ОСОБА_1 на посаді директора припинено на підставі рішення суду", суд зазначає наступне.

Одночасно суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

За приписами ст. 25 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема с у д о в и х р і ш е н ь, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд відзначає, що в постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про виключення з ЄДРПОУ запису про директора товариства не підлягає задоволенню, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Також суд відзначає, що за наявності документів для проведення державної реєстрації припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Телеконтакт Житомир", зокрема: судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач-2 буде зобов`язаний розглянути можливість проведення відповідних реєстраційних дій згідно вимог законодавства, що є його дискреційним повноваженням.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (код ЄДРПОУ 37321042), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначивши у графі "Відомості про керівника юридичної особи, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" наступне: "Повноваження ОСОБА_1 на посаді директора припинено на підставі рішення суду".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач-1 не подав суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну вимога в частині визнання припиненими повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (ід. код 37321042) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обґрунтована, заявлена у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Втрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнання припиненими повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (ід. код 37321042) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Відмовити в задоволенні вимоги щодо зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (код ЄДРПОУ 37321042), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначивши у графі "Відомості про керівника юридичної особи, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" наступне: "Повноваження ОСОБА_1 на посаді директора припинено на підставі рішення суду".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеконтакт Житомир" (10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 9, ід. код 37321042)

- на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.03.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу (рек.)

2 - адвокату Давиденко Н.В. в Електронний кабінет

3, 4 - відповідачам (рек.)