Постанова

від 01.02.2024 по справі 756/205/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.02.2024 Справа № 756/205/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/205/24

3/756/671/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2024 Оболонський районний суду міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директор ТОВ «ТРІУМФ МЕДІА ГРУП» (04073, місто Київ, просп. Бандери, 34в, ЄДРПОУ 34430721),

за ч. 1 ст. 1551 КУпАП,

в с т а н о в и в:

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідно до фабули протоколу про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 №44691 «директор ТОВ «ТРІУМФ МЕДІА ГРУП» ОСОБА_1 допустила порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) без використання режиму програмування кожного підакцизного товару (не вказано код підакцизних товарів-алкогольних напоїв згідно з УКТЗЕД ) в розрахункових документах (фіскальних чеках) що видавались споживачам через РРО (Пиво «Corona Extra» 0,35 л), чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями та доповненнями, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1551 КУпАП».

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час і місце повідомлена належним чином.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).

З огляду викладене, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов`язковою.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статей 245, 251, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011, на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» від 30.10.2014, «Лучанінова проти України» від 06.06.2011, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Вказане положення знайшло своє відображення у КУпАП, за змістом ст. 7 якого ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виходячи з практики застосування ЄСПЛ ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, а також обставини, викладені у ньому, підтверджуються сукупністю інших доказів, долучених на його обґрунтування.

Згідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

За ч. 1 ст. 1551 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З матеріалів справи вбачається, що на обгрунтування відомостей, що містяться у протоколі до справи не долучено доказів на підтвердження факту реалізації підакцизного товару (Пиво «Corona Extra» 0,35 л) та отримання за це коштів (відповідного розрахункового документу; пояснень особи, якій було реалізовано, тощо). У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на особу, якій було реалізовано зазначені у протоколі підакцизні товари (Пиво «Corona Extra» 0,35 л), до справи не долучено пояснень свідків (понятих) про обставини події, водночас долучено лише протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 №44691 та акт фактичної перевірки від 25.10.2023 №68282/26-15-07-02-04/34430721.

Інших доказів на обґрунтування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.

Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відсутні беззаперечні докази її вини в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП, а тому суд вважає, що обставини, викладені у протоколі, є недоведеними.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

Враховуючи викладене та те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1551 КУпАП слід закрити за відсутності в діях останньої вказаного складу адміністративного правопорушення.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 7, 156, 247, 251, 252, 254, 283-286 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1551 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя А.В. Касьян