Рішення

від 29.03.2024 по справі 200/648/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року Справа№200/648/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РСІ-ЛТД" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РСІ-ЛТД" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України. Зазначеним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної № 9741816/39904391 від 18.10.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 31.08.2023 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 31.08.2023 в ЄРПН датою її фактичного подання.

На підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд поклав витрати, пов`язані із розглядом цієї справи у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Донецькій області.

20.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 12 000 грн.

У наданих відзивах на заяву відповідачі заперечували проти задоволення заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу через необґрунтованість заявленої суми, зазначили про невідповідність заявлених до відшкодування витрат критеріям, визначених у ч. 4 ст. 134 КАС України та заперечував щодо їх відшкодування в повному обсязі.

Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 13.052019у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд зазначив, таке: «відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог».

Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно на підставі належних та допустимих доказів дослідити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Європейським судом з прав людини у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України та від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інші проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Згідно з умовами наданого позивачем договору про надання правової допомоги № 01/02/2024 від 01.02.2024 адвокат Таштанова О.Г. зобов`язалася надати юридичну (професійну правничу) допомогу товариству з обмеженою відповідальністю «РСІ» з питань, пов`язаних з розглядом справи за позовом до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.08.2023. Відповідно до пункту 2 договору до правової допомоги входить: здійснення адвокатських запитів, аналіз матеріалів справи та підготовка позову, підготовка відзивів та клопотань, участь у судових засіданнях у справі (в режимі відеоконференції); здійснення заходів щодо отримання рішення суду; здійснення заходів щодо отримання виконавчого листа у справі; здійснення заходів щодо виконання рішення суду після набрання ним законної сили. Згідно умов договору № 01/02/2024 від 01.02.2024 фіксована вартість правничої допомоги становить 12000,00 грн, що підлягають сплаті не пізніше 30 днів від дня підписання договору. Пунктом 4.3. договору передбачено, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами за договором.

В матеріалах справи також наявні: платіжна інструкції № 3 від 01.0.22024 про сплату 12000,00 грн, розрахунок сум витрат б/н та дати, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2024, копія акту приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) №15-03-2024 від 15.03.2024.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги заперечення відповідача, суд враховує, що: дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є необ`ємною; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; судові засідання не проводились.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір 12000,00 є надмірним.

Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 5 000,00 грн., які, із врахуванням ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача 1.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РСІ-ЛТД» про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РСІ-ЛТД» судові витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Михайлик