Рішення

від 29.03.2024 по справі 340/4112/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/4112/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області,

відповідача-2: Служби судової охорони,

відповідача-3: Державної судової адміністрації України,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо нездійснення фінансування, а саме не перерозподілу видатків на суму 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з 24 лютого 2022 і не направлення розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня Службі судової охорони відповідних асигнувань для виплати додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 ;

- визнання протиправною бездіяльності Служби судової охорони щодо не підготування і не направлення до Державної судової адміністрації України наказів про виплату додаткової винагороди з 24 лютого 2022 провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області щодо не нарахування і невиплату провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 , відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 і до закінчення дії воєнного стану;

- зобов`язання Державної судової адміністрації України забезпечити фінансування шляхом перерозподілу видатків на суму 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з 24 лютого 2022 і направлення розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня Службі судової охорони відповідних асигнувань для виплати додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Служби судової охорони підготувати і направити до Державної судової адміністрації України Накази про виплату додаткової винагороди з 24 лютого 2022 провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у Херсонській області здійснити нараховування та виплату провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області ОСОБА_1 , додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 і до закінчення дії воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходить службу на посаді провідного спеціаліста служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області. Представник позивача вказує, що відповідно до абз.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» позивач набув право отримувати додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн, починаючи з 24.02.2022 р. Натомість, починаючи з 28.02.2022 р., позивач додаткову винагороду за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 не отримував, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Херсонській області така винагорода не нараховувалася, накази начальника щодо виплати додаткової винагороди не готувалися, відповідні кошти не виплачувалися. Розпорядниками бюджетних коштів, а саме Службою судової охорони розпорядчий документ (наказ) про виплату позивачу додаткової винагороди до Державної судової адміністрації України не направлявся, Державною судовою адміністрацією України перерозподіл коштів, збільшення видатків спрямованих на виплату додаткової винагороди не здійснювалося, відповідні асигнування для виплати не спрямовувалися. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.75-76, Т.1).

16.09.2022 р. представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти позову та вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними (а.с.91-101, 105-110, Т.1). Представник відповідача-2 зазначає, що одноразова додаткова винагорода, яка встановлена Постановою №168, є складовою грошового забезпечення співробітника Служби. Відповідно до Порядку №384 підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби. Згідно з п.10 Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення. Тобто, для видачі наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. У затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, в тому числі і територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Отже, накази територіальним управлінням Служби у Херсонській області про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, не видавалися і не можуть бути видані. Такі накази можуть видаватися виключно після надходження відповідних бюджетних асигнувань. Представник відповідача-2 зауважує, що керівництвом Служби ведеться відповідна робота щодо отримання з Державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам додаткової винагороди відповідно до Постанови №168. Представник відповідача-2 вважає, що Служба судової охорони жодним чином не порушила права та законні інтереси позивача, а також вжила всіх від неї залежних заходів для здійснення правового та соціального захисту позивача. Окрім того, представник відповідача-2 вказує на те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, при цьому жодного підтвердження поважності причин пропуску строку не надано.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 р. задоволено заяву представника відповідача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.136-137, Т.1).

28.09.2022 р. судове засідання відкладено у зв`язку із участю сторін і суду в іншій справі (а.с.141, Т.1).

20.10.2022 р. судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача-1 щодо якого відсутні відомості щодо належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (а.с.147-148, Т.1).

25.10.2022 р. представником відповідача-3 подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що ДСА України в межах визначених законом повноважень вжито усіх можливих заходів щодо збільшення бюджетних асигнувань ССО для виплати винагороди співробітникам ССО встановленою Постановою №168. Представник відповідача-3 вказує, що ДСА України жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не здійснювала заходів, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача (а.с.150-155, Т.1).

01.11.2022 р. представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає наведені у позовній заяві аргументи недостатніми та необґрунтованими для задоволення позовних вимог (а.с.187-194, Т.1). Представник відповідача-1 вказує, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби та ТУ ССО у Херсонській області відповідних коштів на її виплату за фондом оплати праці співробітників. Натомість, у відповідному кошторисі ТЦ ССО у Херсонській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 після її прийняття, Службою судової охорони не затверджувалися. Відповідно до довідки ФЕВ ТУ ССО у Херсонській області від 27.09.2022 р. №52.07-464/вн станом на 01.09.2022 р. у кошторисі на 2022 рік (зі змінами), затвердженому головним розпорядником коштів Службою судової охорони, на 8 місяців 2022 року передбачено асигнування на виплату грошового забезпечення співробітникам Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області у сумі 9 974 512 грн. Відповідно до даних Картки аналітичного обліку касових видатків касові видатки на грошове забезпечення співробітників ТУ ССО у Херсонській області за 8 місяців 2022 року склали 9 954 243,18 грн. Представник відповідача-1 зазначає, що не отримавши від Служби судової охорони коштів на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не маючи затвердженого порядку про її нарахування та виплату, за відмови ДСА України перерозподілити видатки між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі ДСА у межах загального обсягу бюджетних призначень та відмови Міністерства фінансів України збільшити видатки Службі, ТУ ССО у Херсонській області фактично позбавлене можливості та повноважень щодо видання наказів на виплату додаткової винагороди та здійснення таких виплат. Видання ТУ ССО у Херсонській області наказів про виплати додаткової допомоги без відповідного фінансування є перевищенням повноважень та призвело б до порушення вимог чинного законодавства України. У зв`язку з чим, представник відповідачак-1 вважає, що бездіяльність ТУ ССО у Херсонській області щодо невиконання Постанови №168 відсутня. Також представник відповідача-1 зауважує про неможливість нарахування і виплати додаткової винагороди починаючи з 24.02.2022 р. у розмірі 30 000 грн, оскільки це призведе до порушення прямої норми Постанови №793 та статті 117 Конституції України.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 р. зупинено провадження у справі №340/4112/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 (провадження №Пз/990/4/22) (а.с.227-228, Т.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 р. поновлено провадження у справі №340/4112/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.238-239, Т.1).

Представниками позивача та відповідача 2 подано заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.246, Т.1, а.с.1, Т.2). Належно повідомлені відповідачі1 та 3 (а.с.241, 243, Т.1), участь у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а розгляд справи згідно з ч.9 ст.205 КАС України проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Херсонській області на посаді провідного спеціаліста служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації (а.с.20, Т.1).

Листом від 04.08.2022 р. №52.07-118 Територіальне управління Служби судової охорони у Херсонській області, у відповідь на адвокатський запит щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, повідомило, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди необхідна наявність у затвердженому кошторисі ТУ ССО у Херсонській області за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Натомість, у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та кошторисі на 2022 рік ТУ ССО у Херсонській області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим фінансовий ресурс Служби за фондом оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату. Також повідомлено, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Херсонській області накази про нарахування і виплату провідному спеціалісту служби з професійної підготовки та підвищення кваліфікації ТУ ССО у Херсонській області ОСОБА_1 не видавалися та такі виплати не здійснювалися. Накази керівництва, клопотання та інші кадрові та фінансові документи про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди до Служби судової охорони та Державної судової адміністрації у Херсонській області не направлялися (а.с.36-38, Т.1).

Листом від 19.08.2022 р. №30/30.06.2-830 Служба судової охорони, у відповідь на запит представника позивача про надання інформації щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, повідомило, що нарахування та виплата грошового забезпечення співробітникам Служби, в тому числі додаткової винагороди, здійснюється за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних бюджетних асигнувань на її виплату. У затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби на 2022 рік та, відповідно, кошторисах територіальних управлінь Служби видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим виплата додаткової винагороди співробітникам Служби за період з 24 лютого2022 року по теперішній час не проводилась (а.с.39-42).

Листом від 03.08.2022 р. №11-6655/22 Державна судова адміністрація України, у відповідь на запит представника позивача щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, повідомило, що фінансове забезпечення ССО здійснюється виключно в межах затверджених кошторисних призначень на 2022 рік. Передбачені в кошторисі ССО асигнування на виплату заробітної плати та грошового забезпечення співробітникам ССО відкриті в повному обсязі за період січень липень 2022 року відповідно до затвердженого помісячного розпису асигнувань. Додаткові асигнування для виплати винагороди співробітникам ССО відповідно до постанови ДСА України відсутні. У ДСА України відсутні будь-які внутрішні резерви для перерозподілу видатків між установами системи правосуддя та збільшення бюджетних асигнувань ССО для виплати винагороди співробітникам відповідно до постанови (а.с.43-44).

Листом від 28.07.2022 №08020-02-7/16463 Міністерство фінансів України, у відповідь на запит представника позивача щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, повідомило, що забезпечення функціонування Служби судової охорони здійснюється в межах видатків за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України. У розписі Державного бюджету України на 2022 рік зі змінами ДСА за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 видатки на оплату праці затверджені в обсязі 12 766,0 млн гривень. Пропозицій щодо перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі державного бюджету, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету з метою збільшення видатків на грошове забезпечення від ДСА до Мінфіну не надходило. За оперативними даними Казначейства, станом на 01.07.2022 р. за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 обсяг невикористаних коштів на оплату праці за січень червень становить 169,1 млн гривень (а.с.45-46).

Позивачем у даній справі оскаржується бездіяльність відповідачів, з огляду на яку йому не виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 р. №2352-IX, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 р. №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 р., частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 р. №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Однак, приписами частин 3 і 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 р. по зразковій справі №260/3564/22 зазначив, що обов`язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов`язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).

Частиною 1 статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У рішенні від 12.04.2012 р. №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац 5 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Отже, до 19 липня 2022 року строк звернення до суду позивача з даним позовом не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, позивач не пропустив тримісячного строку, оскільки позов подано 05.09.2022 р.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступне.

Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі за текстом Закон №1402) встановлено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 7 ст.161 Закону №1402 служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.165 Закону №1402 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі за текстом Постанова №289) затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Пунктом 2 Постанови №289 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 р. №384 (далі за текстом Порядок №384).

Відповідно до п.3 Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Згідно з п.4 Порядку №384 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на п.п.5-7 Порядку №384, до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Пунктами 9-10 Порядку №384 встановлено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався і триває на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі за текстом Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Таким чином, Постановою №168 установлено, зокрема співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

Пунктом 5 Постанови №168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 р. №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (далі за текстом Постанова №793) до Постанови №168 внесено, зокрема такі зміни:

- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;

- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 21 такого змісту: « 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Відповідно до п.2 Постанови №793 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постанова №793 опублікована 19.07.2022 р.

На виконання Постанови №168 наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 р. №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі за текстом Порядок №396).

Відповідно до п.п.3, 4, 6, 7, 14 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Виплата додаткової винагороди за рішенням Голови Служби судової охорони (далі Служба) або особи, яка виконує його обов`язки, начальників територіальних управлінь Служби судової охорони або осіб, які виконують їх обов`язки, зберігається в разі звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність співробітника через хворобу, травму, поранення.

Виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду.

Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

Підготовка проектів наказів про виплату додаткової винагороди покладається на підрозділи по роботі з персоналом центрального органу управління, територіальних управлінь Служби.

Проєкти наказів складаються на підставі обліку співробітників з урахуванням періодів визначених в пункті 8 цього наказу.

Розрахунковий період для виплати додаткової винагороди визначається в календарному обчисленні з 24 лютого по 28 лютого 2022 року, а надалі щомісяця пропорційно часу дії воєнного стану.

Додаткова винагорода виплачується в таких в розмірах:

- 30 000 гривень співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць;

- 10 000 гривень іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць;

- 100 000 гривень співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У випадку, якщо співробітник Служби звільнився (звільнений) зі служби в Службі в період дії воєнного стану, виплата додаткової винагороди за період проходження таким співробітником служби здійснюється після надходження встановленим порядком коштів для виплати додаткової винагороди.

У подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20.01.2023 р. №43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», якою у пункті 1 Постанови №168 виключив з переліку осіб, які на період дії воєнного стану мають право на додаткову винагороду, співробітників Служби судової охорони. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 21.01.2023 р.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 р. у справі №260/3564/22 погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ №793 змін до постанови КМУ №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Указане підтверджується: пунктом 11 розділу І Порядку №384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад встановлені чинним законодавством строки; пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата; пунктом 8 Порядку №396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках шести років; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю, а у разі лікування за весь час відсутності на службі у зв`язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров`я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.

Водночас, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.09.2023 р. у справі №260/3564/22, з огляду на який при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396 не підлягає застосуванню, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402 розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 р. Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає виплаті в порядку та на умовах, визначених Державною судовою адміністрацією України. Встановлена пунктом 1 Постанови №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони і носить тимчасовий характер. Із 21.01.2023 р. співробітники Служби судової охорони втратили право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №168.

Під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що починаючи з 24.02.2022 р. позивачу не виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, передбачена пунктом 1 Постанови №168.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідачів на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як на підставу для невинесення наказів щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, оскільки відмова у виплаті додаткової винагороди як однієї зі складових грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, у зв`язку з тим, що допоки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України»).

Суд враховує, що саме Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області відповідно до п.10 Порядку №384 здійснює виплату грошового забезпечення позивача, а тому до його повноважень відноситься видання наказів про виплату додаткової винагороди.

Натомість нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення без додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відповідач-1 діяв з порушенням вимог статті 43 Конституції України, що призвело до порушення прав позивача та недоотримання належного розміру грошового забезпечення.

Таким чином, бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у період з 24.02.2022 р. до 20.01.2023 р. підлягає визнанню протиправною.

При цьому, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату відповідної додаткової винагороди позивачу щомісячно у період з 24.02.2022 р. по 20.01.2023 р. включно у розмірі у розмірі 30 000 грн на місяць.

Разом з тим, суд зауважує, що правовідносини Служби судової охорони України та Державної судової адміністрації України із роботодавцем позивача Територіальним управлінням Служби судової охорони у Кіровоградській області, зокрема, щодо бюджетного фінансування та розпорядження бюджетними коштами, не порушують прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги спрямовані до відповідачів 2 і 3 задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат, які б підлягали розподілу за результатом розгляду справи, сторонами не надано.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року включно додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

3. Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області (м. Херсон, вул. Перекопська, 5, ЄДРПОУ 43572010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року включно додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 29 березня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ