Рішення

від 29.03.2024 по справі 495/12005/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 495/12005/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, в якій позивач просив суд визнати бездіяльність виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради протиправною та зобов`язати виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 04056799) нарахувати, сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на заробітну плату за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року, яку я отримував за виборною посадою секретаря Білгород- Дністровської міської ради, та у встановленому чинним законодавством порядку подати скореговані відомості про щомісячні суми моєї заробітної плати за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.09.2018 року його звільнено з посади секретаря Білгород-Дністровської міської ради з припиненням повноважень. Позивач з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року згідно ч.2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" отримував у виконавчому комітеті Білгоро-Дністровської міської ради середню заробітну плату за виборною посадою секретаря Білгород-Дністровської міської ради. У той же час, з довідки ПФУ позивачу стало відомо, що за період отримання середньої заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У зв`язку з несплатою відповідачем єдиного внеску, спірний період не зараховано до страхового стажу позивача. Вважаючи таку бездіяльність позивача протиправною, позивач звернувся до суду із позовом.

У відзиві відповідач зазначив, що ним через юридичну невизначеність не відраховано ЄСВ із розміру сплаченої середньої заробітної плати позивача за період з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року.

23.01.2024 року відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог.

25.01.2024 року від відповідача надійшла заява про доручення доказів на підтвердження повноважень міського голови Білгород-Дністровської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 28.07.2017 року №363-VII ОСОБА_1 обрано на посаду секретаря Білгород-Дністровської міської ради VII скликання.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 31.08.2018 року №619-VII достроково припинено повноваження секретаря Білгород-Дністровської міської ради VII скликання ОСОБА_1 .

Розпорядженням міського голови від 17.09.2018 року №285-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади 17.09.2018 року, у зв`язку з достроковим припиненням повноважень та визначено зберегти та виплачувати середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування строком на шість місяців з 18 вересня до 17 березня 2019 року включно.

Довідкою Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 18.03.2019 року №04-25/06 підтверджено, що ОСОБА_1 з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року включно в період працевлаштування згідно ч. 2 ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" отримував у виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради середню заробітну плату за виборною посадою секретаря Білгород-Дністровської міської ради, із зарахуванням даного часу до страхового стажу і стажу роботи (служби).

Як вбачається з довідки ОК-5 Пенсійного фонду України, виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року.

Відповідачем 23.01.2024 подано заяву про визнання позову, в якій зазначено, що відповідач через юридичну невизначеність не відрахував ЄСВ із розміру сплаченої середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року. З метою недопущення порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення, відповідач зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з положеннями ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Разом з тим, спеціальним Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами ст. 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі Закон № 93-IV) відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі-Закон №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вивчивши та проаналізувавши позиції сторін, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відповідачем подано заяву, якою останній визнав позов в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю.

Заява про визнання позову подана міським головою Білгород-Дністровської міської ради Гражданом Віталієм Вікторовичем, який діє на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та може вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Отже, заява про визнання позову подана уповноваженою особою в межах наданих прав.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати ЄСВ є підставою для зобов`язання виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на заробітну плату за період з 18.09.2018 року по 17.03.2019 року.

Так, оцінивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Також, суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 189, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.Михайлівська, буд. 56, код ЄДРПОУ 04056799) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо не нарахування та не сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на заробітну плату за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року, яку він отримував за виборною посадою секретаря Білгород- Дністровської міської ради, та у встановленому чинним законодавством порядку подати скореговані відомості про щомісячні суми його заробітної плати за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 на заробітну плату за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року, яку він отримував за виборною посадою секретаря Білгород-Дністровської міської ради, та у встановленому чинним законодавством порядку подати скореговані відомості про щомісячні суми його заробітної плати за період з 18 вересня 2018 року до 17 березня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56, код ЄДРПОУ 04056799) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.