Рішення

від 05.03.2024 по справі 580/10340/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року справа № 580/10340/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Галасун А.О.,

представника позивача: Дегтярьова Д.Т. за ордером,

представника відповідача: Захарченка В.Ф. за посадою,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2023 №703/32-00-51-03-03, яким застосовано штраф на загальну суму 3292454,85 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що порушення, за яке до позивача застосовано спірний штраф, виникло через поважні та об`єктивні причини, у період воєнного стану, під час активних бойових дій та постійних повітряних тривог, ракетних ударів зі сторони ворога. В цей період була відсутня технічна можливість для своєчасного виконання своїх податкових обов`язків, оскільки був відсутній інтернет, зв`язок та електропостачання, тому на підставі ст. 3 Конституції України та п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України оскаржуване ППР підлягає скасуванню як непропорційне, яке прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Позивач звернув увагу, що на підставі п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, листа ТПП України 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 позивач не може нести фінансову відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки такі порушення відбулися внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Також на думку позивача, з огляду на системний аналіз норм ПК України, позивач не може бути притягнутий до фінансової відповідальності через відсутність його вини, оскільки виникнення порушення обумовлено настанням та дією непереборної сили (форс-мажору).

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач у визначений судом час подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено, що згідно даних ЄРПН позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, з періодом виписки березень та квітень 2023 року чим порушено пункт 201.10 статті 201 ПК України, підпункт 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та пункту 89 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Також відповідач звернув увагу, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості. Підприємство ТОВ ШБ «Альтком» заяву про відсутність можливості виконання податкових обов`язків до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не надавало, тому мало можливість дотриматися правил і норм визначених Кодексом та уникнути несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

У листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не зазначається, що форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) поширюються на виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких накладних.

До позивача застосована відповідальність за п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яка не входить у перелік норм, визначений п. 109.3 ст. 109 ПК України. Тобто у контролюючого органу відсутнє зобов`язання доводити вину платника податків у скоєнні правопорушення. Крім того, вина позивача полягає у тому, що платник податків міг і повинен був дотримуватися правил і норм визначених Кодексом, однак в порушення п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку зі своєчасної реєстрації податкових накладних.

На підставі наведеного відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт №706/32-00-51-03-03/32794511 від 28.06.2023, яким встановлено, що згідно даних ЄРПН платником податку ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» несвоєчасно зареєстровано наступні податкові накладні/розрахунки коригувань до податкових накладних:

№1 від 29.03.2023 на суму ПДВ 78113,09 грн, граничним терміном реєстрації 18.04.2023, зареєстрована 28.04.2023 (кількість днів затримки реєстрації 10 днів);

№26 від 21.04.2023 на суму ПДВ 4000000 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 19.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 32 днів);

№27 від 21.04.2023 на суму ПДВ 900000 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 19.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 32 днів);

№28 від 21.04.2023 на суму ПДВ 602637,08 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 19.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 32 днів);

№29 від 21.04.2023 на суму ПДВ 2405657,88 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 23.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 36 днів);

№30 від 21.04.2023 на суму ПДВ 5233000 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 26.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 39 днів);

№31 від 21.04.2023 на суму ПДВ 8267630,89 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 26.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 39 днів);

№32 від 20.04.2023 на суму ПДВ 11500000 грн, граничним терміном реєстрації 18.05.2023, зареєстрована 26.06.2023 (кількість днів затримки реєстрації 39 днів).

Згідно висноків акту перевірки позивачем порушено пункт 201.10 статті 201 ПК України, підпункт 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та пункту 89 розділу XX Перехідних положень ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №703/32-00-51-03-03 від 21.07.2023 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 3292454,85 гривень, застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

За результатами процедури адміністративного оскарження наведене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань реєстрації податкових накладних проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН та/або РК коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За правилами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу в залежності від пропущеного строку реєстрації.

3 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України (далі - Закон № 2836-ІХ), яким внесено зміни у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Отже, Законом передбачено звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії воєнного стану, але за умови, що в таких платників податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Позивач не зазначив у позовній заяві та не надав доказів того, що його у передбаченому наказом від 29 липня 2022 року №225 порядку віднесено до платників податків, які не можуть виконати свій податковий обов`язок, тому позивач не звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Цим самим спростовуються посилання позивача про наявність форс-мажорних обставин внаслідок дії воєнного стану, оскільки урядом запроваджено спеціальний порядок для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки і позивач до таких платників не віднесений.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10. ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

Відповідно, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

З аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскарженого податкового повідомлення-рішення, до позивача застосована відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, датою їх складання після 16.01.2023 у зменшених розмірах у відповідності до пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо посилань позивача на відсутність умислу на вчинення податкового правопорушення, суд виходить з того, що в розумінні абз.1 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз.2 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Окрім того, за приписами п.112.7 ст.112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

З наведеного слідує, що у цілях застосування норм Податкового кодексу України вина та умисел є тотожними категоріями і кваліфікуючими ознаками вини як суб`єктивної сторони складу протиправного порушення платника податків є: 1) удавані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 2)цілеспрямовані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 3) існування у платника податків фізичної змоги забезпечити дотримання правил та норм у сфері податкової справи; 4)явно та очевидно нерозумні діяння платника податків; 5) явно та очевидно недобросовісні діяння платника податків; 6) діяння платника податків, явно та очевидно вчинені без належної обачності.

Пунктом 109.3 ст.109 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, встановлення в діях платника податків вини у вчиненні податкового правопорушення відбувається не у всіх випадках притягнення платника до відповідальності. Зокрема, у разі притягнення за ст. 120-1 Податкового кодексу України наявність вини не є обов`язковою умовою для притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Суд також приймає до уваги, що позивач не надав доказів на підтвердження неможливості виконання свого податкового обов`язку та вжиття ним усіх можливих заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних.

Наведене вказує, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, тому суд відхиляє посилання позивача про відсутність його вини у вчиненні податкового правопорушення.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмолено, тому понесені судові витрати слід залишити за позивачем.

Як встановлено судом, позивач при подачі позову сплатив судовий в сумі 49386,82 грн. згідно платіжної інструкції №12і від 26.10.2023.

Частиною 2 ст. 4 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, а саме 2684 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру на суму 3292454,85 грн., отже розмір судового збору при подачі позову повинен становити 49386,82 грн., однак з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі до суду позову через підсистему електронний суд застосовується коефіцієнт 0,8, що становить 39509,46 грн. (49386,82х0,8=39509,46).

Враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем в сумі 39509,46 грн. перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 26840 грн., отже, переплата в сумі 22746,82 грн. повинна бути повернута позивачу.

Своєю чергою, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840 грн. слід залишити за позивачем у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (провул. Козацький, буд. 17, с. Ладижинка, Уманський р-н, Черкаська обл, 20382, код ЄДРПОУ 32794511) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в сумі 22746 (двадцять дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 82 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.03.2024.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО