Вирок

від 27.03.2024 по справі 404/9155/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9155/23

Номер провадження 1-кп/404/490/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12023121130000944 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровогради, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, маючого на утримання неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працевлаштованого, проживаючогопо АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.13 Конституції України та ст.5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

П. 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 №700 визначено, що забороняється добування (вилов) такими знаряддями, як сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову).

У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07.09.2023, у вечірній час, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел на зайняття незаконним рибним добувним промислом. Цього ж дня, діючи згідно виниклого злочинного задуму, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, прибули до берегової лінії р. Інгул, на відстані 500 метрів від проїзду Підлісного. 10В в м. Кропивницькому .

У подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 , за допомогою металевого човна довжиною 3,40 м., шириною 1.30 м., висотою борта 45 см., чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , вийшли на воду та без дозволу рибоохорони, діючи за попередньою змовою, виставили привезені ними, заздалегідь заготовлені, незаконні знаряддя лову, а саме ліскові сітки довжиною 70 м у кількості 4 штук, після чого відплили до узбережжя очікуючи доки наловиться риба.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08.09.2023, близько о 05 год. 00 хв. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 , перебуваючи на річці Інгул у вищезазначеному місці, діючи за попередньою змовою, витягнули із води, встановлені незаконні знаряддя лову разом із свіжевиловленою рибою. В подальшому, протиправні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , викрито працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області та супроводжено на берег.

В подальшому 08.09.2023 в період часу з 07 год. 01 хв. по 09 год. 00 хв. у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вилучено незаконне знаряддя лову, а також свіже виловлену рибу, а саме: судак в кількості 21 шт., карась сріблястий в кількості 11 шт., окунь в кількості 2 шт.,рак річковий в кількості 1 шт., плітка в кількості 56 шт., йорш в кількості 27 шт.

Таким чином, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» (відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання відтворення тваринного світу), п. 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», не маючи виданого компетентним органом законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи заборонені знаряддя лову - сітки рибальські, здійснили незаконний вилов вищезазначеної риби в річці Інгул в м. Кропивницькому, чим відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 3317/23-27 від 26.09.2023 заподіяли істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 191335 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 скоїли незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, в вересні 2023 році він на річці Інгул познайомився з обвинуваченим ОСОБА_3 , де разом ловили рибу. Ввечері, коли вони вже збирались йти додому, побачили в річці сітки. Сітки були видні з берега і вони вирішили їх зняти та випустити рибу. Човен вони взяли у його товариша, який в подальшому пропав безвісти. Наступного дня вони разом з ОСОБА_3 пішли на те місце, де бачили сітки, взяли човен і попливли знімати сітки. Одразу під`їхав рибоохоронний патруль на човні, який забрав сітки та викликав слідчо-оперативно групу. Скільки приблизно було риби він не знає. Він просто хотів стягнути сітки, а рибу випустити, якщо вона жива. Працівникам поліції він назвав інше прізвище, оскільки він злякався. Більше нічого не пам`ятає.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що у 07 вересня 2023 року він перебував на річці Інгул, де відпочив, святкував своє день народження та ловив рибу. Там він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_5 і вони розговорилися за рибалку. Ввечері, приблизно о 20 год. 00 хв., коли вони вже збирались додому, то побачили сітку в річці. Тоді вони почали думати, як дістати сітку з річки. Вони з ОСОБА_5 домовились наступного дня зранку зняти сітки. ОСОБА_5 повинен був домовитися за човен, який стояв в очереті. Потрібно було домовитися, щоб взяти весла. Наступного дня вони зустрілись на 05 год. 00 хв., оскільки йому потрібно було на роботу на будівництво. Рибоохоронний патруль зупинив їх. Риби було приблизно до 10 кг. Вони хотіли випустити рибу, але рибоохоронний патруль сказав, що не можна. Інспектор передав на зберігання човен ОСОБА_5 , бо човен був не його, він за нього не домовлявся.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України, їх вина у вчиненні злочину доводиться дослідженими судом такими доказами:

-показаннями представника потерпілих ОСОБА_9 , відповідно до яких по суті вчинення кримінального правопорушення їй нічого не відомо. Цивільний позов підтримує в повному обсязі на суму 191 335 грн. Біоресурси, які вилучили у обвинувачених були здані, про що є відповідна квитанція. Розрахунки матеріальної шкоди складались інспектором ОСОБА_10 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від10.05.2022 № 575 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження або зниження їх жител та споруд, місць перебування і розмноження" ;

-показаннями свідка ОСОБА_11 , згідно з якими він працює старшим інспектором в рибоохоронному патрулі. У вересні 2023 року він разом з інспектором ОСОБА_10 побачили на річці Інгул порушників, які були на човні і ймовірно ставили сітки. Наступного дня, в 05 год. 30 хв. вони помітили обвинувачених на човні, які витягували сітки. Вони підпливши до порушників і повідомили їм, що вони порушують закон. В подальшому запропонували їм попрямувати до берега, де викликали слідчо - оперативну групу, яка почала фіксування злочину. Скільки було сіток і риби він не пам`ятає. В його функції входить охорона рибних ресурсів, документально участь його не фіксується. Виїздить він на місце, коли отримує відповідну інформацію. Полтавець побачив човен, який розкладав сітки. Хто саме виставляв сітки він не бачив. Рибу, які дістають з сіток випускати в річку не можна, тому вони передали рибу в Світловодське господарство;

-рапортом від 08.09.2023 року о 05 год. 51 хв. працівник рибоохоронного патруля ОСОБА_10 виявлено громадян, які добували водні ресурси з металевого човна, використовуючи сітки (т.1 а.п.12);

-протоколом огляду місця події від 08.09.2023 року з фототаблицею до нього, яким оглянута ділянка місцевості по проїзду Підлісному, 10в у м.Кропивницькому, а саме берегова лінія річки Інгул, під час якого був виявлений металевий човен, чотири сітки, 118 екземплярів риби (т.1 а.п.15-17);

-розрахунком матеріальної шкоди (т.1 а.п.18);

-розпискою про передачу ОСОБА_10 на відповідальне зберігання водних біоресурсів (т.1 а.п.19);

-квитанцією обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів (т.1 а.п.20);

-розсипкою про отримання ОСОБА_14 на відповідальне зберігання металевого човна (т.1 а.п.21);

-протокол огляду предметів від 08.09.2023 року, оглянуто рибацькі сітки (т.1 а.п.23);

-повідомленням Державної екологічної інспекції України Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), згідно якого на досліджуваній ділянці громадянам забороняється лов водних біоресурсів із застосуванням промислових знарядь лову та перелічені види водних біоресурсів відносяться до цінних видів водних біоресурсів (т.1 а.п.33);

-висновком Інституту рибного господарства від 11.09.2023 року, відповідно до якого загальний збиток іхтіофауні річки Інгул в межах Кіровоградської області становить 5229 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Сумарний фактичний збиток заданий незаконним вилученням водних біоресурсів відповідно до матерів кримінального провадження №12023121130000944 складає 10978 НМДГ, тому шкода рибному господарству є істотною (т.1 35-36);

-висновком експерта №3317/23-27 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26.09.2023 року, згідно з яким розмір шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, вилову водних біоресурсів, а саме карась сріблястий 11 шт., судак звичайний 21 шт., окунь 2 шт., плітка 56 шт., йорж звичайний 27 шт., рак річковий 1 шт. становить 191 335 грн. та завдано істотну шкоду за критеріями «добування великої кількості риби» та «вилов водних біоресурсів в заборонений період» (т.1 а.п.44-50);

-переглянутим в судовому засіданні відеозаписом на якому зафіксовано як 08.09.2023 року було виявлено ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , які здійснювали вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям для улову (т.1 а.п.54);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка 08.09.2023 року здійснювала вилов риби на річці Інгул (т.1 а.п.61-63);

-таксами для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів (т.1 а.п.83);

-розрахунком матеріальної шкоди (т.1 а.п.84);

-копією договору про зберігання від 30.12.2022 року (т.1 а.п.86-88).

Аналізуючи наведені зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів та не оспорюється сторонами, суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та вважає доведеною вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , ОСОБА_5 за ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» № 17 від 10 грудня 2004 року, під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ст.249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ; вилов водних водних біоресурсів в період нересту, або тих видів, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин, рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено

Згідно «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів, від 21 листопада 2011 року №1209 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021 року, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», «Біологічного обґрунтування уточнення кількісних показників визначення істотності шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом внаслідок зміни законодавчої бази щодо відшкодування збитків за незаконне вилучення водних біоресурсів ( на період 2022-23 рік)», розробленим Інститутом рибного господарства Національної академії наук України, відповідно до висновку експерта розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 191 335 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», діями обвинувачених заподіяно істотну шкоду.

Експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Предметом проведення даної експертизи було з`ясування розміру завданої шкоди внаслідок незаконного вилову риби. Об`єктом даного дослідження, відповідно до змісту мотивувальної частини висновку експертизи, були матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини досліджуваної події та які зазначені у матеріалах кримінального провадження за № 12023121130000944. Судовий експерт, діючи у межах своїх повноважень вправі витребувати у органу досудового розслідування інші матеріали, в тому числі і речові докази, зокрема вилучену рибу, але у даному кримінальному провадженні цього не відбулося. Отже, для визначення розміру збитків заподіяних обвинуваченим, експерту було достатньо протоколу огляду місця події з фототаблицями, де була зафіксовані кількість та види виловлених риб для розрахунку заподіяної шкоди та розміру збитків та надання відповідного експертного висновку.

Експерт Київського НДІСЕ Кропивницьке відділення ОСОБА_15 , яка має відповідні акредитаційні характеристики судового експерта, була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України, тому у суду нема підстав для сумніву у висновках судового експерта.

На виконання вимогст.242 КПК України, у кримінальному провадженні з метою встановлення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, призначено експертизу, за результатами проведення якої відповідно до висновку №3317/23-27 від 26.09.2023 року експертом підтверджено розрахунок збитків на загальну суму 191 335 грн., який не викликає обгрунтованих сумнівів.

Враховуючи викладене, матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що органом досудового розслідування дотримано вимоги ст.242 КПК України щодо визнання як факту так і розміру спричинених обвинуваченими збитків.

Жодних доказів на спростування вірності висновку експерта сторона захисту судові не надала.

Підстав не довіряти показанням свідка ОСОБА_11 в суду не має, він раніше із обвинуваченими знайомий не був, неприязних відносин між ними не встановлено, тому не мають підстав обмовляти обвинувачених. Свідок приведений судом до присяги та, на відміну від обвинувачених, попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Показання свідка ОСОБА_11 повністю узгоджуються з іншими наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, не містять суперечностей та неточностей.

Свідок ОСОБА_11 надав показання, які узгоджуються з протоколом огляду місця події від 08 вересня 2023 року та додатком до нього, протоколом огляду предметів з додатком до нього, згідно з яким оглянуто відеозапис щодо обставин подій, що мали місце 08 вересня 2023 року.

Зміст протоколу огляду місця події від 08.09.2023 року повністю підтверджений у судовому засіданні, та незважаючи на допущену описку у часі, у суду не виникає сумнівів в тому, що в ньому зафіксовано. При цьому згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.07.2019 року по справі №753/5867/17 та постанові від 08.05.2019 року по справі №234/5738/15-к, як допущена описка в частині неправильного зазначення дати складання протоколу огляду місця події, так і закреслення та виправлення у протоколі слідчого експерименту, відсутність підпису захисника на титульній сторінці протоколу огляду місця події, відповідно не містили підстав як стверджувати, що слідчі дії проведено в порядку та у спосіб, не передбачений КПК, так і не впливали в цілому на законність зазначених слідчих дій.

Процесуальна дія огляду місця події на думку суду відповідає вимогам ст.104,105,106,223,237 КПК України, була проведена з метою фіксації обставин, та предметів безпосередньо виявлених на місці події, які підлягають доведенню в межах цього кримінального провадження, згідно положень ст.91 КПК України.

Протокол огляду складений уповноваженою особою органу досудового розслідування в присутності двох понятих із застосуванням технічних засобів фото фіксації, протокол огляду підписаний всіма учасниками цієї слідчої дії, зокрема і без зауважень та доповнень. На фото таблицях зафіксовані виявлені речі, а саме металевий човен і 118 одиниць риби, які перераховані за видами і вказана їх кількість. Всім учасникам провадження, роз`яснювалися їх процесуальні права, про що містяться підписи всіх учасників провадження в протоколі.

Обставини та факти, зафіксовані в протоколі огляду місця події, у суду не викликають сумнівів, та доводами захисту не спростовуються.

Виходячи з положень ст.237 ч.6 КПК слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишати місце огляду до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Під час проведення огляду місця події від 08.09.2023 року не вимагало від слідчого складати протокол затримання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та повідомляти про таку подію регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Виходячи з матеріалів провадження ОСОБА_3 і ОСОБА_5 не вимагали присутності захисника, а участь захисника у даному кримінальному провадженні згідно ст.52 КПК України не є обов`язковою. За вказаних обставин, суд не вбачає порушення права на захист ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на час проведення огляду місця події 08.09.2023 року.

Суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у справі справа № 697/1283/16-к провадження № 51-411км21, відповідно до якої коли сторона посилається на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.

Суд вважає,що висловлення незгоди захисника та обвинувачених з пред`явленим обвинуваченням, заперечення обвинуваченими своєї вини та критика дій працівників правоохоронних органів, висловлення недовіри з приводу вчинених ними дій та створення штучних доказів у кримінальному провадженні, розцінюється судом як незгода з пред`явленим обвинуваченням, що свідчить про намагання уникнути відповідальності.

Ст. 2, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.06 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов`язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ. Пріоритетність та загальна значущість норм Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» та практики ЄСПЛ закріплена і в принципі законності, визначеному в ст. 9 КПК України в редакції 2012 року, за якою положення відповідного міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України є обов`язковими, кримінально - процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Правова концепція доведення вини особи «поза розумним сумнівом» сформульована та обґрунтована у рішеннях ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України» від 14.02.08 року, «Козинець проти України» від 06.12.17 року та ін.. За цією концепцією сукупність зібраних слідством та безпосередньо досліджених судом доказів з додержанням критеріїв їх належності, допустимості, достатності, виваженості та взаємозв`язку між собою з урахуванням особливостей національного кримінального та кримінально-процесуального закону повинна відповідати загальним принципам права особи на справедливий суд, закріпленим в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сам процес та результат доведення вини особи має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, судом в повному обсязі досліджені докази, представлені сторонами обвинувачення (будь-які докази стороною захисту не надані), об`єктивний аналіз яких наданий у вироку в сукупності з усіма обставинами справи. Докази у справі узгоджуються між собою і підтверджують винуватість обвинувачених у скоєнні ними кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 вчинив умисний кримінальний проступок за змовою групою осіб.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, офіційно не працює, осудний, не одружений, не перебуває на обліках в лікарнях, раніше не судимий.

Обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив умисний кримінальний проступок за змовою групою осіб.

Як особа ОСОБА_5 характеризується позитивно, офіційно не працює, осудний, не одружений, не перебуває на обліках в лікарнях, раніше не судимий.

Обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Із врахуванням всіх обставин проваджень та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який характеризується позитивно, вчинив умисний кримінальний проступок за попередньою змовою групою осіб, раніше не судимий, осудний, суд вважає, що досягнення мети покарання можливе у разі призначення ОСОБА_3 як за ч.1 ст.249 КК України покарання у виді обмеження волі, однак оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок вперше, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, зважаючи на думку прокурора з приводу міри покарання та можливості застосування ст.75 КК України, суд відповідно до вимог ст.ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин проваджень та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який характеризується позитивно, вчинив умисний кримінальний проступок за попередньою змовою групою осіб, раніше не судимий, осудний, суд вважає, що досягнення мети покарання можливе у разі призначення ОСОБА_3 як за ч.1 ст.249 КК України покарання у виді обмеження волі, однак оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок вперше, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, зважаючи на думку прокурора з приводу міри покарання та можливості застосування ст.75 КК України, суд відповідно до вимог ст.ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

У судовому засіданні представник потерпілого підтримала позов, а обвинувачені і захисник заперечували проти позову.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до ч.1 ст.1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування видів тваринного світу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд визнав провину обох обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України із заподіянням шкоди 191 335 грн., що підтверджено відповідним висновком.

Обвинувачені спільно вчинили відповідне діяння, а, відтак, вони солідарно відповідають у частині стягнення заподіяної ними шкоди, що завдана порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до вимог ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само, передбаченого, в тому числі частиною першою статей 248, 249 КК України.

Згідно з ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі, зокрема обвинувального вироку суду.

Закон не передбачає солідарного стягненні процесуальних витрат із кількох обвинувачених, тому суд стягує із кожного із обвинувачених частину процесуальних витрат, яка є пропорційною до кількості обвинувачених, а саме 1672 грн. 86 коп.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України,суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов Управління Державного Агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області «Кіровоградський рибоохоронний патруль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним проступком - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 збиток, завданий рибному господарству України внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у розмірі 191 335 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 04.10.2023 року - скасувати.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення: риби: карась сріблястий 11 шт., судак звичайний 21 шт., окунь 2 шт., плітка 56 шт., йорж звичайний 27 шт., рак річковий 1 шт.; металевий човен та весла.

Речові докази: оптичний диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження; сітки - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 1672 грн. 86 коп. з кожного.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1