Ухвала

від 01.04.2024 по справі 482/96/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2024

Справа № 482/96/24

Номер провадження 1-кс/482/132/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м.Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

в присутності особи щодо якої ставиться питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4 ,

законного представника малолітнього ОСОБА_4 матері ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 , представника органу опіки та піклування ОСОБА_7 , представника ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , педагога-психолога ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023152280000393 від 11.12.2023 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сухий Єланець, Новоодеського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 7 класу Сухоєланецького ліцею, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, а також передачі під нагляд матері за вчинення протиправного суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки ч.4 ст.185 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно де п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Указами Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб, від 17.08.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб, від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 строком на 90 діб.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 07.12.2023 у період часу з 22 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено) перебував за місцем свого мешкання, а саме в літній кухні, на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де на дерев`яній лавці при вході помітив мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi A1», колір «Light Blue», 2/32 Gb. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, з метою наживи та збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном та, свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, з території літньої кухні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , викрав мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi A1», колір «Light Blue», 2/32 Gb.год. загальною вартістю 3212 грн. 00 коп., який належить потерпілій ОСОБА_10 .

Утримуючи викрадене при собі, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3212 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив протиправне суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, а саме: у вигляді застереження та передачі малолітнього під нагляд матері ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 в своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні під час розгляду клопотання, наведених вище фактичних обставин провадження та кримінально-правову оцінку своїх дій не оспорював, та погодився із заявленим прокурором клопотанням про застосування стосовно нього на підставі ч.2 ст.105 КК України примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд батька.

Захисник також підтримав клопотання прокурора, та просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру.

Законний представник ОСОБА_4 його мати ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що вона здатна виконати обов`язки, що будуть на неї покладені судом, просила клопотання задовольнити.

Представник службиу справахдітей,представник уповноваженогопідрозділу органівНаціональної поліції,педагог-психолог суду пояснили, що законний представник ОСОБА_4 його мати ОСОБА_5 , здатна виконати нагляд за своїм сином, до адміністративної та кримінальної відповідальності мати не притягувалася, сім`я малолітнього раніше не була під наглядом державних органів, які займаються справами дітей, характеристики на дитину добрі, стосунки в сім`ї доброзичливі.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду клопотання, надала до суду заяву про проведення судового розгляду в її відсутність, матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_11 не має.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що будучи малолітніми на час скоєння суспільно--небезпечного діяння, що містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 вчинив вказане суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України за обставин, викладених в клопотанні, що підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінального провадження.

Встановлено, що ОСОБА_4 народився 28.02.2010, тобто на час вчинення суспільно-небезпечного діяння йому виповнилось 13 років.

Відповідно до ч.2 ст.22 КК України кримінальна відповідальність за злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України настає з чотирнадцяти років, що свідчить про те, що ОСОБА_4 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.4 ст.185 КК України.

Згідно ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, можуть бути застосовані судом до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.

Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_4 суд враховує дані про особу, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка характеризується задовільно за місцем проживання та навчання, не перебуває на обліку в секторі ювенальної поліції, а також на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно ч.2 ст.97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбаченічастиною другоюстатті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу.

Згідно зч.2ст.105Кримінального кодексуУкраїни донеповнолітнього (малолітнього)може бутизастосовано примусовізаходи виховногохарактеру увиді

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п`ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов`язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

Відповідно до ч.3 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише 2 види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним в ст.498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.

При цьому, до особи, яка вчинила зазначені діяння після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчиненого діяння, згідно зі ст.498 КПК України, мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиноюКримінального кодексу України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 13 років на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, відповідно до закону слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, та згідно із ст.498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру.

Вказані примусові заходи виховного характеру сприятимуть його виправленню та вихованню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід покласти на законного предстауника мати ОСОБА_5 .

Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ч.2 ст.97, ст.105 КК України, ст.ст.498, 501, 371-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування заходів виховного характеру в кримінальному провадженні № 12023152280000393 від 11.12.2023 року щодо ОСОБА_4 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сухий Єланець, Новоодеського району, Миколаївської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , учня НОМЕР_1 , раніше не судимого примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці села Ульянівка, Новоодеського району, Миколаївської області, українці, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити тривалість заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері терміном 1 (один) рік.

Попередити ОСОБА_5 про відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов`язання.

Речові доказипо справі: 1)мобільний телефонмарки «Xiaomi»моделі «RedmiA1»,колір «LightBlue»,2/32Gb залишитипотерпілій ОСОБА_10 як власниці.

Стягнути з законного представника малолітнього ОСОБА_4 його матері ОСОБА_5 на користь держави 260 (двісті шістдесят) грн. 00 коп. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Особі, стосовно якої розглядалося клопотання та прокурору копія ухвали вручається негайно після її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1