Ухвала

від 01.04.2024 по справі 521/1918/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 521/1918/24

Провадження № 2/947/2953/24

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

01.04.2024 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еталон 2017» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еталон 2017» (ЄДРПОУ 41548980, адреса 65022, вул.Маршала Малиновського, буд.16-Б), звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , н-п НОМЕР_1 ,н-п НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за нежитлові приміщення № 3 та № 5, яким просить стягнути з відповідача на користь на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еталон 2017» заборгованість по утриманню спільного майна в розмірі 23334,76 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Бобуйок І.А.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 04.03.2024 року вказану цивільну справу було передано за підсудністю до Київського районного суду м.Одеси.

27.03.2024 року вказана цивільна справа надійшла до Київського районного суду м.Одеси.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Гниличенко М.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еталон 2017» , встановлено наступне.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).

У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст.27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст.26), правила альтернативної підсудності (ст.28) та правила виключної підсудності (ст.30).

За загальним правилом ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України від 29.02.2024 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., що розташована у Київському районі м.Одеси.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені нормами ст.30 ЦПК України, зокрема виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еталон 2017» зазначено 65022, Одеська область, м.Одеса, вул..Малиновського Маршала, буд.16-Б.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності станом на 17.01.2024 року нежитлове приміщення 5 та нежитлове приміщення 3, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09.11.2018 року.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства можна зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

З огляду на тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору зобов`язань, об`єктом якого є нерухоме майно.

Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майном», а тому правило вищевказаних норм розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Cловосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на той факт, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача, який є власником нежитлових приміщень № 3 та № 5, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , обов`язкових внесків та платежів за обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , тому суд приходитьдо висновку,що дозазначеної справипідлягають застосуваннюправила виключноїпідсудності справиу відповідностідо ч.1ст.30ЦПК України.

Оскільки, вищезазначене нерухоме майно розташоване в Хаджибейському районі м.Одеси та відноситься за територіальною юрисдикцією до Малиновського районного суду м.Одеси, тому справа непідсудна Київському районному суду міста Одеси.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353-354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справуза позовноюзаявою Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Еталон 2017»до ОСОБА_1 простягнення заборгованості-передати нарозгляд Малиновського районногосуду Одеськоїобласті (65033, м.Одеса, вул.Василя Стуса, 1а).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текстухвали складенота підписано 01.04.2024 року.

Суддя Гниличенко М. В.