Справа №521/21854/23
Номер провадження 3/521/679/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Непоради О.М.,
за участю секретаря - Зубчевського Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці ДМС України, за протоколом складеним відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «Алні юг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України,
за участю сторін провадження:
представника Одеської
митниці ДМС України - Бурчо І.Й.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової Л.О.,
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №1433/50000/23 від 16.08.2023 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 13.11.2019 між ТОВ «Алні Юг» (ЄДРПОУ 35243151) та компанією «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» (Туреччина) укладено зовнішньоекономічний контракт №AL-1119-AZ щодо поставки в Україну товарів.
В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки «СFR UA Чорноморськ» до зони діяльності Одеської митниці з Туреччини у на судні закордонного плавання «Sea Partner» прибув товар «напівпричепи - самоскиди призначені для перевезення вантажів бувші у використанні» у кількості 2 одиниць (згідно коносаменту №G90842 від 27.07.2020).
28.07.2020 декларантом/директором ТОВ «Алні Юг» (ЄДРПОУ 35243151) гр. ОСОБА_1 були підготовлені та подані митному органу митні декларації (далі МД) в режимі «ІМ 40 АА», які прийняті та зареєстровані за номерами №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704.
Разом з митними деклараціями надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МКУ) документи серед яких: інвойси №000081 від 21.07.2020, №000085 від 22.07.2020, рахунок-фактури №GIB2020000000069 від 24.07.2020, №GIB2020000000070 від 24.07.2020, коносамент №G90842 від 27.07.2020, наряд № G90587 від 28.07.2020, сертифікати походження №0853117 від 24.07.2020, контракт №AL-1119-AZ від 13.11.2019, експортна митна декларація №20410700ЕХ005389 від 24.07.2020 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Радісна, 21, прим. 73-Н).
Відповідно граф вищезазначених МД було заявлено дві одиниці «напівпричіпи-самоскиди призначені для перевезення вантажів, 3-х вісьові, що були у використанні, мають сліди ізносу іржі та корозії шасі: марки ТIRSAN, модель DL, номер шасі/номер кузова: НОМЕР_1 , NNTDAC60300067624. Країна виробництва Туреччина».Згідно інвойсів компанії «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» №000081 від 21.07.2020 та №000085 від 22.07.2020 загальна вартість задекларованого у МД товару складає 7200 доларів США.
Загальна митна вартість вищевказаного товару по МД складає 199851,12 грн.
Відповідно МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.
Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Турецької Республіки.
30.06.2023 Одеською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 29.06.2023 № 26/26-04/7.10/1567 з відповіддю митних органів Туреччини № 29980007-724.01.03/UA-83164756-84319597 від 11.04.2023 із наданням експортних митних декларацій з копіями рахунків-фактур та сертифікатів походження, які були підставою для відправки товарів з Туреччини в Україну.
За результатами опрацювання відповіді митної адміністрації Республіки Туреччина встановлено, що дійсно п`ять напівпричепів (номера шасі/кузовів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) експортовувались з Туреччини від компанії «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» до України, на адресу ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151, м. Чорноморськ, вул. Радісна, 21, прим. 73-Н).
Отримані експортні турецькі документи (митна декларація від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389) підтверджують, що вищезазначені напівпричепи були оформлені в Україні за МД від 28.07.2020 №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704 та дані стосовно товару, його коду УКТЗЕД, фактурної вартості відповідають документам, які надавались до митного оформлення в Україні.
Під час опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що до МД від 28.07.2020 №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704 в якості «досилки додаткових документів» в Україні, додавалась турецька декларація від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, яка містила дані про експорт з Туреччини двох напівпричепів на умовах поставки «СFR Чорноморськ».
При цьому, вивезення з Туреччини в Україну двох напівпричепів згідно з отриманими матеріалами здійснювалось на підставі експортної декларації від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, загальна фактурна вартість яких визначалась на умовах поставки FCA TURKIYE.
Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151) встановлено, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення двох напівпричепів ТОВ «Алні Юг» надала митному органу України експортну МД від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, яка містить неправдиві дані про умови поставки товарів, що впливає на фактурну вартість товару.
Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «Алні Юг» здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані стосовно умов поставки товару.
Одержувачем вказаного товару є ТОВ «Алні Юг» в особі керівника гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.
Таким чином, керівником ТОВ ТОВ «Алні юг» гр. України ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 199851,12 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо умов поставки товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.О. надала до суду письмові заперечення по суті складеного протоколу, відповідно до яких просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483МК України та застосувати до нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 13.11.2019 між ТОВ «Алні Юг» (ЄДРПОУ 35243151) та компанією «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» (Туреччина) укладено зовнішньоекономічний контракт №AL-1119-AZ щодо поставки в Україну товарів.
В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки «СFR UA Чорноморськ» до зони діяльності Одеської митниці з Туреччини у на судні закордонного плавання «Sea Partner» прибув товар «напівпричепи - самоскиди призначені для перевезення вантажів бувші у використанні» у кількості 2 одиниць (згідно коносаменту №G90842 від 27.07.2020).
28.07.2020 декларантом/директором ТОВ «Алні Юг» (ЄДРПОУ 35243151) гр. ОСОБА_1 були підготовлені та подані митному органу митні декларації (далі МД) в режимі «ІМ 40 АА», які прийняті та зареєстровані за номерами №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704.
Разом з митними деклараціями надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МКУ) документи серед яких: інвойси №000081 від 21.07.2020, №000085 від 22.07.2020, рахунок-фактури №GIB2020000000069 від 24.07.2020, №GIB2020000000070 від 24.07.2020, коносамент №G90842 від 27.07.2020, наряд № G90587 від 28.07.2020, сертифікати походження №0853117 від 24.07.2020, контракт №AL-1119-AZ від 13.11.2019, експортна митна декларація №20410700ЕХ005389 від 24.07.2020 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Радісна, 21, прим. 73-Н).
Відповідно граф вищезазначених МД було заявлено дві одиниці «напівпричіпи-самоскиди призначені для перевезення вантажів, 3-х вісьові, що були у використанні, мають сліди ізносу іржі та корозії шасі: марки ТIRSAN, модель DL, номер шасі/номер кузова: НОМЕР_1 , NNTDAC60300067624. Країна виробництва Туреччина». Згідно інвойсів компанії «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» №000081 від 21.07.2020 та №000085 від 22.07.2020 загальна вартість задекларованого у МД товару складає 7200 доларів США.
Загальна митна вартість вищевказаного товару по МД складає 199851,12 грн.
Відповідно МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.
За результатами опрацювання відповіді митної адміністрації Республіки Туреччина встановлено, що дійсно п`ять напівпричепів (номера шасі/кузовів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) експортовувались з Туреччини від компанії «Azimkar bus ithalat ihracat A.S.» до України, на адресу ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151, м. Чорноморськ, вул. Радісна, 21, прим. 73-Н).
Отримані експортні турецькі документи (митна декларація від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389) підтверджують, що вищезазначені напівпричепи були оформлені в Україні за МД від 28.07.2020 №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704 та дані стосовно товару, його коду УКТЗЕД, фактурної вартості відповідають документам, які надавались до митного оформлення в Україні.
Під час опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що до МД від 28.07.2020 №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704 в якості «досилки додаткових документів» в Україні, додавалась турецька декларація від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, яка містила дані про експорт з Туреччини двох напівпричепів на умовах поставки «СFR Чорноморськ».
При цьому, вивезення з Туреччини в Україну двох напівпричепів згідно з отриманими матеріалами здійснювалось на підставі експортної декларації від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, загальна фактурна вартість яких визначалась на умовах поставки FCA TURKIYE.
Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «Алні юг» (ЄДРПОУ 35243151) встановлено, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення двох напівпричепів ТОВ «Алні Юг» надала митному органу України експортну МД від 24.07.2020 №20410700ЕХ005389, яка містить неправдиві дані про умови поставки товарів, що впливає на фактурну вартість товару.
Таким чином, на думку митного органу, керівником ТОВ ТОВ «Алні юг» гр. України ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 199851,12 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо умов поставки товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст.508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).
Відповідно до вимог ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 483 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
В ст. 483 МК України надано вичерпаний перелік ознак, за якими має кваліфікуватися дане правопорушення.
Так, відповідно до ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю вважається:
переміщення з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів;
переміщення шляхом надання одним товарам вигляду інших,
переміщення шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.
Враховуючи положення зазначеної норми, оцінка документів, які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, можлива за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.
Статтею 503 МК України, визначено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.
Матеріалі справи міститься лист митних органів Турецької Республіки викладений турецькою мовою з додатками турецькою мовою.
Однак, листи з відповіддю від митних органів Турецької Республіки мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений ФОП ОСОБА_2 , про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах та лист ДМСУ від 29.06.2023 року, в якому зазначено «направляємо копію відповіді митних органів Турецької Республіки з неофіційним перекладом...»
Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей що ФОП ОСОБА_2 , володіє відповідною мовою, для здійснення перекладу наданих документів.
Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N 8 від 03.06.2005 року судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Таким чином, протокол має містити чіткі обґрунтування об`єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази.
Крім того, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.
Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
В протоколі про порушення митних правих зазначено, що ОСОБА_1 було подано документи, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, а саме експортна декларація Турецької Республіки.
При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 при митному оформленні товару були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів гр. ОСОБА_1 в режимі «ІМ 40 АА», які прийняті та зареєстровані за номерами №UA500110/2020/008703, №UA500110/2020/008704, не викликала сумнівів.
Докази того, що керівником ТОВ«Алні Юг»гр.України ОСОБА_1 вчинені дії,спрямовані напереміщення товарівчерез митнийкордон Україниз приховуваннямвід митногоконтролю шляхомподання домитниці,як підставидля переміщеннятоварів,документи,які містятьнеправдиві відомостіщодо умовпоставки товару,а такожданих зазначениху експортнійМД від24.07.2020№20410700ЕХ005389, матеріали справи не містять.
Адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачене ст. 483 МК України настає лише за переміщення, або за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Обов`язковою умовою для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єкта як порушення митних правил є наявність вини (суб`єктивної сторони правопорушення).
За змістом ст. 483 МК України, це порушення митних правил може кваліфікуватися лише за наявністю умисної форми вини. Про обов`язкову наявність умислу зазначено в постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Матеріалами справи не містять доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків.
Суд вважає, що працівниками митниці при застосуванні законодавчих актів, хибно зроблено висновок та надана не правильна кваліфікація діям громадянина України ОСОБА_1 , що встановлено під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад правопорушення, наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України",ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАПстосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним вст. 62 Конституції України(тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, ст.ст.268,460,483,527,528,529 МК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про порушення митних правил № 1433/50000/23, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.М. Непорада
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 02.04.2024 |
Номер документу | 118017910 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю |
Адмінправопорушення
Малиновський районний суд м.Одеси
Непорада О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні