Рішення

від 18.03.2024 по справі 523/8643/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8643/23

Провадження №2/523/1654/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюба Г.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дубровської Г.В.

відповідачки - ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Коливай С.В.

представника органу опіки та піклування - Дмитрієвої Т.П.

розглянувши у відкритому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на наступні обставини. Так 19 листопада 2021 року Суворовський районний суд м. Одеси встановив спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_2 кожної суботи або неділі з 11.00 до 17.00 у присутності батька ОСОБА_1 ; на день народження дитини з 10.00 год. до 15.00 год. у присутності батька ОСОБА_1 ; 19 грудня на день свята Святого Миколая з 10.00 год. до 15.00 год. у присутності батька ОСОБА_1 ; з 01 січня до 04 січня з 10.00 год. до 15.00 год. кожного дня у присутності батька ОСОБА_1 ; та після завершення даного строку (шести місяців, починаючи з дати набирання рішенням законної сили) - кожної суботи з 11.00 до 11.00 наступного дня (неділі); на день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_9 - з 10.00 год. до 15.00 год.; 19 грудня щорічно на день свята Святого Миколая з 10.00 год. до 15.00 год; щорічно з 02 січня 10.00 до 04 січня 15.00; щорічно та цілодобово у серпні місяці з метою оздоровлення дитини, починаючи з 01.08. по 20.08..

ОСОБА_1 стверджує, що рішення суду Відповідачем взагалі не виконується, чим порушує права малолітньої дитини.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини - свідомо і навмисно не проявляє жодної турботи про розвиток дитини, її навчання, повністю ігнорує потреби дитини, та систематично не надає будь-якої допомоги на утримання та розвиток дитини, і це не одиничні випадки, а системна поведінка.

Батько дитини не чинить будь-яких перешкод колишній дружині у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , а навпаки - готовий сприяти, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері.

Враховуючи, що час зустрічей мав коригуватися в залежності від стану здоров`я дітей та їх графіку денного відпочинку - малолітньому ОСОБА_3 - лише 7 років, тому всі побачення матері з сином мають відбуватися в присутності батька.

Більше року мати - ОСОБА_2 - не цікавиться ані фізіологічними потребами дитини, ані потребами дитини в її розвитку. Мати жодним чином не обізнана з режимом дня дитини та раціоном її харчування.

Заявлені раніше ОСОБА_2 способи виховання дитини передбачають тривалу - і неможливу - розлуку з батьком, і на даний час не відповідали інтересам малолітнього ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_2 веде нездоровий образ життя, що виключають у жодному випадку спілкування з малолітньою дитиною.

Так позивач стверджує, що ОСОБА_2 страждає на хронічний алкоголізм, у зв`язку з чим проходила лікування в приватній наркологічній клініці "Вектор Плюс".

Окрім того, з ОСОБА_2 постійно мешкає її рідний брат ОСОБА_4 , 1982 р.н., який на протязі багатьох років проходить лікування від алкоголізму у лікарні, через що за місцем проживання ОСОБА_2 постійно виникають сварки , бійки, які відбуваються у присутності дитини.

На підставі викладеного, позивач просить позбавити Відповідача - ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 спільно з батьком ОСОБА_1 . (а.с. 1-4)

Позиція відповідача.

ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилається на наступні обставини.

Так відповідачка стверджує, що з лютого місяця 2020 року, відповідач самовільно змінив місце проживання сина, фактично викравши його з будинку де вони сумісно проживали. Вона намагалась повернути дитину, однак відповідач їй повідомив, що дитина бажає проживати тільки з ним. В період з лютого по вересень 2020 р. відповідач інколи дозволяв їй спілкуватись з дитиною, однак лише у його присутності та лише на декілька годин.

ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 спеціально налаштовує проти неї дитину, намагається зробити все, щоб вона взагалі дитину не бачила. Так, починаючи з вересня 2020 року відповідач взагалі припинив її спілкування із сином у будь-якій формі, заборонивши навіть телефонні розмови. З цього часу, вона не може знайти собі місце, вона постійно перебуває у стресовому стані, душевна біль та постійний страх за життя дитини не дає їй можливості існувати.

У зв`язку з даними обставинами, вона була вимушена була звернутися до Суворовського районного суду м. Одеси, з позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні визначення порядку спілкування матері з сином.

19 листопада 2021 року, Суворовський районний суд встановив спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із матір`ю ОСОБА_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак ОСОБА_1 перешкоджає подальшому спілкуванню матері з дитиною, у зв`язку з чим, вона зверталась до виконавчої служби.

ОСОБА_2 офіційно працевлаштована, і має постійний та стійкий дохід необхідний для забезпечення та гармонійного розвитку сина, його виховання та піклування.

Умови проживання добрі, кімнати оздоблені необхідними речами, меблями, побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови, а саме: для дитини є окрема ізольована кімната, у наявності є дитяче ліжко, стіл та стільці для навчання, дитячі іграшки, велика шафа з одягом і т.п. Спиртні напої, наркотики вона не вживає, за місцем проживання характеризуюся позитивно, що підтверджується копіями сертифікатів про проходження наркологічного та психіатричного огляду.

Таким чином, проживання сина разом зі матір`ю відповідає інтересам дитини. Мати дитини має можливість забезпечити йому належні умови проживання, повното мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не в змозі.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просить: визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір 'ю ОСОБА_2 року народження за місцем її проживання. (а.с. 24-27)

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги, а також відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. Він пояснив, що після припинення відносин з відповідачкою їх малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився проживати з матір 'ю ОСОБА_2 . Однак через деякий час ОСОБА_5 почав йому скаржитися на те, що мати його ображає, не приділяє уваги, а також, що він бажає переїхати до нього. Враховуючи дане прохання дитини, а також наявні йому факти зловживання алкогольними напоями відповідачкою, він був вимушений забрати дитину до себе. Позивач також пояснив, що незважаючи на те, що існує рішення, яким було визначено порядок спілкування дитиною із сином, саме відповідача не бажає його виконувати. Так він не має жодних зауважень щодо спілкування дитини з матір`ю, але вона сама не приходить до сина у визначений судом час. Окрім того, відповідачка взагалі не надає жодної матеріальної допомоги на утримання сина, не передає йому подарунки.

Відповідачка в судовому засіданні підтримала заявлені зустрічні позовні вимоги, але просила відмовити у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав. Так вона пояснила, що з дати народження сина до лютого 2020р., син проживав разом із нею. Однак в лютому 2020р. відповідач забрав сина до себе, після чого дитину до неї не повертав. Вона намагалась повернути дитину, однак відповідач їй повідомив, що дитина бажає проживати тільки з ним. У зв`язку з чим, вона була вимушена звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні із сином. Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2021р. судом було визначено спосіб спілкування із сином. Однак ОСОБА_1 не бажав виконувати рішення, оскаржував його до апеляційної інстанції, а після того не поспішав його виконувати. Відповідачка пояснила, що фактично вона мала можливість лише бачити дитину під час його тренування у спортивній секції, але дитина побоювалась до неї підходити. Вона вважає, що саме батько дитини спеціально налаштовує проти неї дитину, намагається зробити все, щоб вона взагалі дитину не бачила. ОСОБА_2 також пояснила, що вона бажала робити подарунки дитині, але батько не бажає передавати дитині будь-які її подарунки, а також не бажає отримувати від неї матеріальну допомогу на утримання дитини.

Представник органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації підтримала наданий висновок у справі, а також пояснила, що відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, а навпаки є доцільність визначити місце проживання дитини спільно із матір`ю.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис №6850 зареєстрований 18.07.2015р. Відділом ДРАЦС РС ОМУЮ. (а.с. 5,30)

ОСОБА_2 працює в ТДВ «Одеський завод мінеральної води «Куяльник» менеджером з адміністративно-управлінського персоналу. (а.с. 31)

ОСОБА_2 надала копії сертифікатів про проходження профілактичного наркологічного та психіатричного огляду. (а.с. 35-36)

Згідно відповіді МЦ ТОВ «Вектор Плюс» від 04.09.2023 на ухвалу суду у цивільній справі № 523/8643/23, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.06.2019 по 27.06.2019 проходила курс лікування в закладі. ОСОБА_2 одноразово проходила лікування синдромального характеру, купувався лише синдром відміни від алкоголю. Алкоголізм, як захворювання припускає ще синдром залежності. Тому на момент звернення ОСОБА_2 , діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром відміни. Зловживання алкоголю ОСОБА_2 одноразово зафіксовано спеціалістами ТОВ «Медичний центр Вектор Плюс». (а.с. 107)

Отже суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що відповідачка ОСОБА_2 страждає на хронічний алкоголізм не відповідає дійсності, при цьому сам факт епізодичного лікування не може бути підставою для констатування залежності від алкоголю.

Окрім того, наявні у справі докази підтверджують, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, працює та відсутні відомості щодо притягнення до відповідальності за фактом вчинення хуліганський дій, або іншої протиправної поведінки.

Так з характеристики від сусідів за місцем проживання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , мати малолітнього ОСОБА_3 , 2015р.н., ОСОБА_2 зарекомендувала себе як зразкова громадянка, яка підтримує добрі стосунки у сім`ї та з сусідами. Брала участь в громадських роботах, суботниках, громадський порядок не порушувала. Належну увагу приділяла вихованню дітей, возила до дитячого садочку, школи, секцій. Гуляла з дітьми на дитячих та спортивних майданчиках. Діти завжди доглянуті, охайні, ввічливі, доброзичливі, легко йдуть на контакт. (а.с. 37)

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської Ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №01-05-3/520вх. від 07.11.2023р. визначено доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У вищевказаному висновку органу опіки та піклування наявна наступна інформація.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 28.08.2023 №2023/006807492, на підставі відомостей Одеської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський», ОСОБА_1 дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ОСОБА_1 за вищевказаною адресою мешкає його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до характеристики від сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 мешкає за даною адресою з 2019. Веде здоровий спосіб життя, схильності до алкоголю, наркотиків не має. Самостійно виховує сина ОСОБА_5 , передає йому свої найліпші якості.

За період проживання ОСОБА_1 зарекомендував себе з найліпшого боку. Добрий, привітний, ввічливий. Ніколи не відмовляє у допомозі, бере активну участь у колективних заходах. Підтримує хороші відносини з сусідами.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на 31.08.2023, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 420 від 21.09.2023 ПП «Медичні профогляди № 1», серія 10ЯЯЯ № 058670, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наркологічних та психічних розладів не виявлено.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України № ВР-001430608, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України станом на 28.08.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2013 по 2019 роки.

Від стосунків є малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 6850 від 18.07.2015, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 17.08.2023, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У реєстрації місця проживання відмовлено: особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості. (Відсутня згода матері ОСОБА_2 на реєстрацію дитини).

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , учня 3-A класу Одеського ліцею № 37 Одеської міської ради, наданої Одеським ліцеєм № 37 Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарекомендував себе як старанний, уважний учень. Під час дистанційного навчання дитина регулярно відвідує онлайн заняття та виконує домашні завдання. За характером добрий, дружелюбний, спокійний та доброзичливий. З повагою ставиться до старших. Вихованням дитини займається батько, який приділяє сину належну увагу, займається його всебічним розвитком, бере активну участь у освітньому процесі. Батько постійно цікавиться успіхами та проблемами в навчанні дитини. Учень забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами відповідно до потреб навчання. Також, створено сприятливі умови для дистанційного навчання. Батько відвідує батьківські збори, завжди відгукується на всі прохання про допомогу школі чи класу, підтримує постійний зв`язок з класним керівником.

Мати не приділяє достатньо уваги вихованню дитини та не бере участі у освітньому процесі. На батьківських зборах мати присутня не була, навчанням дитини не цікавиться.

Відповідно до характеристики, наданої директором КЗ СПО «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 7» ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається у закладі з 2020, має II юнацький розряд з таїландського боксу муей-тай. Дисциплінований, комунікабельний хлопчик, серед вихованців групи має авторитет. За час тренувань проявив себе як наполегливий, цілеспрямований, відповідальний та талановитий спортсмен, виступає на змаганнях різноманітного рівня.

Батьком в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено декларацію № 0001-М6Р7-17А0 від 25.09.2023, про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з педіатром КНП «ДМП №1» Одеської міської ради ОСОБА_14 .

27.09.2023 спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради здійснено вихід В місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . З`ясовано, що ОСОБА_1 проживає разом з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

У дитини є окрема мебльована кімната, спальне місце, місце для навчання, одяг в достатній кількості, продукти харчування. Створені належні умови для проживання та розвитку дитини.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розповів та написав, що любить батька та хоче жити з ним. Батько водить його в школу, на тренування, готує їсти, покупає одяг. Вони разом проводять вільний час і потрібні один одному. Мама інколи приходить в спортзал, але вони не спілкуються.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВУМВС України в Одеській області 26.05.1997.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № ВЗ-56686-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 04.04.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані 4 особи: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 11.08.1973, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 16.02.2000, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21.05.1997, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 27.05.2011.

18.10.2023 спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , обстежено умови проживання та складено відповідний акт. Для дитини створені належні умови для проживання та розвитку, є окрема мебльована кімната.

Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 25.07.2023 № 04/01-2292 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Суворовському (нині- Пересипському) районі 14.07.2023 здійснено вихід для проведення оцінки потреб сім`ї/особи за місцем проживання матері, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи № 681/СЖО.

17.07.2023 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Суворовському (нині- Пересипському) районі здійснено вихід для проведення оцінки потреб сім`ї/особи за місцем проживання батька, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи № 687/СЖО.

Відповідно до Актів оцінки потреб сім`ї/особи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здатні виконувати обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною. (а.с. 63-67)

Згідно висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської Ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №01-05-3/519вх. від 07.11.2023р. визначено недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69-73)

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2021р. у справі 523/17520/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні, визначення порядку спілкування матері з сином було вирішено:

1.Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні, визначення порядку спілкування матері з сином - задовольнити частково.

2.Встановити наступний спосіб спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

протягом шести місяців, починаючи з дати набирання рішенням законної сили:

кожної суботи або неділі з 11.00 до 17.00 у присутності батька ОСОБА_1 ;

на день народження дитини з 10.00 год. до 15.00 год. у присутності батька ОСОБА_1 ;

19 грудня на день свята Святого Миколая з 10.00 год. до 15.00 год. у присутності батька ОСОБА_1 ;

з 01 січня до 04 січня з 10.00 год. до 15.00 год. у присутності батька ОСОБА_1 ;

Після завершення даного строку (шести місяців, починаючи з дати набирання рішенням законної сили).

кожної суботи з 11.00 до 11.00 наступного дня (неділі);

на день народження дитини з 10.00 год. до 15.00 год.;

19 грудня щорічно на день свята Святого Миколая з 10.00 год. до 15.00 год;

щорічно з 02 січня 10.00 до 04 січня 15.00;

щорічно та цілодобово у серпні місяці з метою оздоровлення дитини, починаючи з 01.08. по 20.08.;

3. Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) повідомляти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП № НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про місце перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спільного перебування.

4.Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП № НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 )

не перешкоджати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений час, згідно п. 2 рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 на виконує вищевказане рішення суду, а ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 не приходить до дитини у визначений судом час.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 зверталась до правоохоронних органів та до державного виконавця з приводи невиконання ОСОБА_1 рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19.11.2021. (а.с. 32-34)

В той же час, жодна із сторін не надала достатніх да допустимих доказів неможливості виконання рішення або фактів ухилення сторін від його виконання.

Отже суд вважає, що кожна із сторін повинна неухильно виконувати вищевказане рішення суду.

Оцінка судом наданих доказів.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правові підстави ухваленого рішення.

Відповідно ст. 150 СК України, встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей визначено Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Частина 1 ст. 152 СК України встановлене право дитини на належне батьківське виховання, яке забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 за № 1385 (далі - Декларація), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» ЄСПЛ наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Також при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини необхідно виходити з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Преамбулою указаної вище Конвенції визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до положень принципу №7 абз. 2 Декларації найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання: ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Таким чином, суд в контексті першочергового врахування саме інтересів дітей, які переважають над інтересами батьків, дотримавшись вимог сімейного законодавства України, законодавства України про охорону дитинства, вважає за доцільне застосувати положення Конвенції про права дитини із врахуванням рішення ЄСПЛ як джерело права.

Згідно із ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає до суду висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК Украйни місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають або обмежують доступ дитини до культурних та інших духовний цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Так, згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язанні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язанні забезпечити здобуття дитиною повної загальної, середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 19 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Висновку суду.

Суд, проаналізувавши надані докази прийшов до наступного висновку.

Так, суд вважає, що відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а навпаки, надані докази свідчать про бажання матері дитини брати участь у вихованні дитини, а також спільно з ним проживати.

Суд також вважає, що саме поведінка батька дитини ОСОБА_1 свідчить про те, що він бажає надавати можливість спілкуватись малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 ..

Вищевказаний висновок суду ґрунтується на тому, що під час розгляду справи 523/17520/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні, визначення порядку спілкування матері з сином, ОСОБА_1 позовні вимоги не визнавав, а також оскаржив вищевказане рішення до апеляційного суду. Однак після того, як рішення суду було залишено без змін апеляційним судом, рішення суду добровільно не виконав, оскільки ОСОБА_2 була вимушена звертатись до виконавця з приводу примусового виконання рішення. Суд також вважає, що сам позов про позбавлення батьківських прав, фактично є спробою ОСОБА_1 не надавати можливості ОСОБА_2 спілкуватись з дитиною.

На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав необхідно залишити без задоволення.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місце проживання дитини з батьком.

В процесі розгляду справи суд уточнював у представника позивача доцільність та правові підстави заявлених позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини, оскільки правові підстави заявлених позовних вимог не є тотожними. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дані вимоги є похідними під первісних вимог про позбавлення батьківських прав, тобто у разі позбавлення батьківських прав необхідно визначити місця проживання дитини з батьком.

Отже суд приходить до висновку щодо заявлені позовні вимоги про визначення місце проживання дитини з батьком є похідними від первісних, а оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, то дані вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Судом в процесі розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 , 01.07.2015 року з лютого 2020р. проживає спільно з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської Ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №01-05-3/520вх. від 07.11.2023р., яким визначено доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , убачається, що як батьком, а так саме і матір`ю дитини створені всі належні умови для проживання та виховання дитини.

В судовому засіданні, за участю представника органу опіки та піклування був опитаний малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що бажає проживати спільно з батьком, але з матір`ю не бажає проживати, оскільки він побоюється того, що мати його може закрити у кімнаті. Окрім того, мати йому не приділяла достатньо уваги, а батько надає необхідну турботу та добре його виховує.

Суд, оцінивши пояснення дитини виходить з того, що дійсно дитина може бути перебувати під впливом батька, але дитина більше є прихильною до батька дитини.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що мати дитини після того, як у лютому 2020р. дитина стала проживати з батьком, не звернулась до суду з позовом про повернення дитини, визначення місця проживання дитини спільно з матір`ю, а замість цього звернулась з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні, визначення порядку спілкування матері з сином.

Отже фактично, ОСОБА_2 погоджувалась з тим, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати спільно з батьком ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини необхідно залишити без задоволення, та при цьому необхідно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд також нагадує сторонам про обов`язковість виконання раніше ухваленого рішення від 19.11.2021р. у справі 523/17520/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною й вихованні, визначення порядку спілкування матері з сином

Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

2. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

3. Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 30 -ти денний строк з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя: В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2024