Рішення

від 14.03.2024 по справі 208/11490/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/11490/23

№ провадження 2/208/41/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання Паталахи І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Благоустрій» «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -

встановив:

1.Позиція позивача.

20 грудня 2023 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким представник позивача Кам`янської міської ради Дніпропетровської області начальник відділу розподілу житлової площі Кам`янської міської ради Скала Альона Сергіївна, просить:

- задовольнити позовну заяву Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням;

- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Кам`янської міської ради від 24.09.2021 року № 24.09.2021 №15-10/VIII «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2019 року №1710-39/VIІ «Про затвердження положення про відділ розподілу житлової площі Кам`янскої міської ради» відділ розподілу житлової площі Кам`янської міської ради в інтересах Кам`янської міської територіальної громади має право подавати позовні заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішенням міської ради від 23.12.2022 року № 756-27/ VIII «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади об`єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури» гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 переданий у комунальну власність від Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат».

На підставі рішення міської ради від 16.06.2023 № 1110-VIІІ «про включення до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 » вказаний гуртожиток було включено до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Підставою для заселення до житлових приміщень є ордер, виданий відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради, який дійсний протягом 30 днів.

З метою виявлення кількості проживаючих місцевих мешканців у зазначеному гуртожитку, було проведено відповідну інвентаризацію та складено акти про проживання/не проживання осіб.

Під час проведення ознайомлення із наявними в мешканців документами з`ясовано, що ордери на заселення не надавались та реєстрація місця проживання у гуртожитку здійснювалась без зазначення номеру кімнат, що є суттєвим порушенням прав громадян. Без визначення номеру кімнати неможливо скористатись всіма правами та обов`язками відповідно до законодавства.

Актом від 14.12.2023 року зафіксовано, що громадянка ОСОБА_1 , 1972 року народження, не мешкає у вказаній будівлі з моменту передачі гуртожитку у власність Кам`янської міської територіальної громади.

Окрім того, протягом 2023 року відділом розподілу житлової площі проводилась постійна роз`яснювальна робота із мешканцями гуртожитку та поступове відселення до інших гуртожитків Кам`янської міської територіальної громади, однак відповідач ОСОБА_1 до відділу не з`явилась.

Відділом було направлено листа від 10.11.2023 року на ім`я відповідача за місцем реєстрації проживання метою досудового урегулювання питання користування житловим приміщенням у будівлі по АДРЕСА_1 , однак відповідач поданою пропозицією не скористався.

Зазначені дії відповідача свідчать про незацікавленість у користуванні житловою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлена згідно до вимог ст.130 ЦПК України, через оголошення на сайті судова влада. В судові засідання не прибувала, заяв та клопотань не подавала, причину неявки суду не повідомляла, також відзиву на позов, чи зустрічний позов відповідачем не подано.

3. Позиція третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору.

Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Благоустрій», будучи належним чином сповіщеними про дату, час та місце судового розгляду, правом на подачупояснень нескористаись,будь-якихдокументів наадресу судуне надали.

4. Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи.

20 грудня 2023 року надійшла позовна заява від представника позивачаКам`янської міськоїради Дніпропетровськоїобласті начальник відділурозподілу житловоїплощі Кам`янськоїміської радиСкали АльониСергіївни до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 2-4).

20 грудня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 9).

03 січня 2024 року до суду надійшла уточнена позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с. 10-13).

04 січня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 29).

23 лютого 2024 року представник позивача Кам`янської міської ради Скала А.С. подала до суду заяву, просить позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності, винести заочне рішення (а.с. 41).

Сторони в судове засідання не прибути, позивачем подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, і проти заочного розгляду не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності відповідача із ухваленням заочного рішення.

У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток з 13 січня 2012 року по теперішній час (а.с. 8).

Комісією у складі представника КП «Благоустрій» Прошиною В.В. та начальника відділу розподілу житлової площі міської ради Скалою А.С. 14 грудня 2023 року складено Акт про фактичне не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту передачі гуртожитку у власність територіальної громади (а.с. 6).

На адресу ОСОБА_1 було 10 листопада 2023 року направлено лист начальником відділу розподілу житлової площі міської ради ОСОБА_2 з пропозицією звернутись до відділу у термін до 01.12.2023 року щодо переселення до іншого гуртожитку (а.с. 7).

Рішенням виконавчого комітету Кам`янської міської ради № 425 від 23.12.2022 року «Про затвердження актів прийому-передачі гуртожитків та об`єктів комунальної інфраструктури, які перебувають у власності ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» вирішено затвердити акти приймання-передачі гуртожитків гуртожитків та об`єктів комунальної інфраструктури, які перебувають у власності ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади, серед яких акт приймання-передачі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади (а.с. 28 а).

Рішенням 27 сесії VIII скликання Кам`янської міської ради №756-27/VIIІ від 23.12.2022 року «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади об`єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури» вирішено надати згоду на прийняття без додаткових умов у комунальну власність Кам`янської міської територіальної громади об`єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури, які перебувають у власності Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» та передати об`єкти житлового фонду та комунальної інфраструктури на баланс КП КМР «Добробут» (а.с. 18-19).

Рішенням 35 сесії VIII скликання Кам`янської міської ради №1110-35/VIIІ від 16.06.2023 року «Про включення до житлового фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 » вирішено включити до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Рішенням 10 сесії VIII скликання Кам`янської міської ради №315-10/VIIІ від 24.09.2021 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2019 №1710-39/VII» вирішено унести зміни до рішення міської ради від 24.12.2019 №1710-39/VII «Про затвердження положення відділу розподілу житлової площі Кам`янської міської ради», виклавши додаток у новій редакції (а.с. 22-26).

Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 грудня 2023 року власником гуртожитку за адресою:Дніпропетровська область проспект Гімназичний, 61, є територіальна громада, орган місцевого самоврядування Кам`янська міська рада (а.с. 16-17).

Згідно до наказу Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області №05/02 від 23.08.2023 року «Про передачу майна» наказано передати з балансу КП КМР «Добробут» на баланс КП КМР «Благоустрій» гуртожиток за адресою: просп.. Гімназичний, 61 (а.с. 14).

Свідок ОСОБА_3 у поясненнях свідка зазначила, що мешкає у гуртожитку по АДРЕСА_1 з 2022 року. За цей період встигла познайомитись із усіма мешканцями гуртожитку, серед яких були місцеві мешканці, які виїхали до іншого гуртожитку. Місцеву мешканку, яку звати ОСОБА_1 , ніколи не бачила. Де вона саме проживає не відомо (а.с. 47).

Свідок ОСОБА_4 у поясненнях свідка зазначила, що мешкає у гуртожитку по АДРЕСА_1 з 2022 року. За цей період встигла познайомитись із усіма мешканцями гуртожитку, серед яких були місцеві мешканці, які виїхали до іншого гуртожитку. Місцеву мешканку, яку звати ОСОБА_1 , ніколи не бачила. Де вона саме проживає не відомо (а.с. 49).

Свідок ОСОБА_5 у поясненнях свідка зазначив, що мешкає у гуртожитку по АДРЕСА_1 з 2022 року. За цей період встиг познайомитись із усіма мешканцями гуртожитку, серед яких були місцеві мешканці, які виїхали до іншого гуртожитку. Місцеву мешканку, яку звати ОСОБА_1 , ніколи не бачив. Де вона саме проживає не відомо (а.с. 51).

6. Правові норми законодавства застосовані судом ат висновки прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Правовідносини врегульовані такожГлавою 4 Житлового кодексу Української РСР«Користування гуртожитками».

Так, згідно зіст. 127 ЖК УРСРдля проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Відповідно дост. 128 ЖК УРСРжила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення про гуртожитки, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №84 від 27.04.2015та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за №778/27223 гуртожиток - це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року за відсутності поважних причин у мешканця житла щодо його постійного не проживання за місцем знаходження житла він може бути визнаний судом, таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» передбачено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК, а саме: від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, тобто зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що вищезазначений Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради № 23/14827 від 18.11.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток з 13 січня 2012 року по теперішній час.

Згідно до акту про фактичне не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту передачі гуртожитку у власність територіальної громади, тобто від 23.12.2022 року.

При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого жилого приміщення.

Відповідний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №454/2025/15-ц (провадження № 61-46621св18).

Із урахуванням положеньст.55 Конституції України, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.64,65,71,72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як квартиронаймач, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 20 вересня 2021 року, прийнятої у справі № 200/17337/17.

Зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) (пункт 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад".

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про не проживання відповідача за вказаною адресою понад шість місяців, та з огляду на не надання останнім доказів щодо поважності причин відсутності, а також не вчинення дій щодо добровільного зняття з реєстраційного обліку, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення(справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року)».

«Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)».

7. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1659 від 29 листопада 2023 року.

Оскільки позовну заяву задоволено, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Кам`янської міської ради Дніпропетровської області необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2684 грн. 60 коп.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Благоустрій» «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток, що є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 24604168, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок в оплату судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

позивач Кам`янська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, будинок № 2;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , гуртожиток;

третя особа - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Благоустрій», код ЄДРПОУ 40029491, юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, проспект Василя Стуса, будинок № 10/12.

Суддя Івченко Т. П.