Ухвала

від 29.03.2024 по справі 202/10938/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/10938/22

Провадження № 1-кс/202/2476/2024

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, що не працює, неодруженого, який має дитину 2014 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.03.2019, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_5 реалізуючи злочинний умисел спрямований на придбання права на майно в особливо великих розмірах, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, виконуючи відведену йому роль, передав не встановленій особі свій паспорт та ідентифікаційний код. Після чого 14.03.2019 поставив свій підпис у договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Бліц-сервіс» та акті приймання передачі частки у статутному капіталі від 14.03.2019, на підставі яких став одноособовим засновником товариства. У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_5 підписав Рішення №14/03/2019 Учасника Загальних Зборів ТОВ «Бліц-сервіс» (код ЄДРПОУ 23168972) відповідно до якого був призначений на посаду директора товариства.

В подальшому, 13.04.2019, реалізуючи злочинний умисел спрямований на придбання права на майно в особливо великих розмірах, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, виконуючи відведену йому роль, звернувся до державного реєстратора Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_7 , офіс якого знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та надав завідомо підроблений договір «№ 391/15 от 11 февраля 2003 г, купли - продажи физкультурно - оздоровительного комплекса (ФОК) по адресу: АДРЕСА_4 » (мовою оригіналу), укладеного між Придніпровською залізницею в особі начальника ОСОБА_8 та ТОВ «Бліц-сервіс», розпорядження міського голови ОСОБА_9 від 09.06.06. № 454р «Про присвоєння адрес об`єктам по АДРЕСА_5 від 01.04.2009 №25866, які заздалегідь отримав від невстановленої особи, та подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33638992, на підставі якої державним реєстратором 13.04.2019 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46455188, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності форма власності приватна на будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:305:0023, за суб`єктом: ТОВ «Бліц-сервіс» (код ЄДРПОУ 23168972).

Внаслідок умисних дій, що виразилось у придбанні права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, потерпілій стороні, а саме: АТ «Укрзалізниця» в особі філії центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд (на теперішній час: філія «Центр оздоровлення та відпочинку» АТ«Укрзалізниця») було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 24 615 640, 00 грн., що в 25628 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, 13.04.2019, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, за попередньою змовою групою осіб, виконуючи відведену йому роль, звернувся до державного реєстратора Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_7 , офіс якого знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та надав завідомо підроблений договір «№ 391/15 от 11 февраля 2003 г, купли - продажи физкультурно - оздоровительного комплекса (ФОК) по адресу: АДРЕСА_4 » (мовою оригіналу), укладеного між Придніпровською залізницею в особі начальника ОСОБА_8 та ТОВ «Бліц-сервіс», розпорядження міського голови ОСОБА_9 від 09.06.06. № 454р «Про присвоєння адрес об`єктам по АДРЕСА_5 від 01.04.2009 №25866, які заздалегідь отримав від невстановленої особи, та підписав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33638992, на підставі якої державним реєстратором 13.03.2019 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46455188, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності форма власності приватна на будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:305:0023, за суб`єктом: ТОВ «Бліц-сервіс» (код ЄДРПОУ 23168972).

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 24615640 гривень.

В судовому засіданні прокурор, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підтримав клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 24615640 гривень.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 лише формально був директором ТОВ «Бліц-сервіс», а тому не має відношення до вчинених дій. Окрім того, підозрюваний з 2019 року не вчиняв жодних дій направлених на переховування від органу досудового розслідування, має місце мешкання, а тому відносно останнього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022043010000003, 14.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 28 березня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у придбанні права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (в редакції Кодексу від 11.01.2019);

- ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у використанні завідомо підробленого документа за попередньою змовою групою осіб..

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає, що додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження,з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри», оскільки є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують ОСОБА_5 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.28 ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має неповну середню освіту, не працює, неодружений, має на утриманні дитину 2014 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності даного ризику слідчий суддя враховує існування інших факторів, які можуть вказувати на наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу слідства та суду, а також те, що наявність у підозрюваного неповнолітньої дитини та місця проживання, не можуть нівелювати фактор втечі та в повній мірі запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про те, що матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допитів свідків, потерпілого, висновки експертів, під час ознайомлення з якими ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані останніх. При цьому, наявні достаті підстави вважати, що ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на вказаних осіб, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні злочин особливо тяжкого злочину проти власності та кримінального проступку проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, вчинених, зокрема, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також те що ОСОБА_5 , ймовірно отримував дохід від незаконного заволодіння чужим майном, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на байдуже ставлення до законодавства України та наявність підстав вважати, що останній аналогічним чином поставиться й до вимог кримінального законодавства, що регламентують обов`язки підозрюваного й з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є ризиком, визначеним п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання щодо можливості визнання підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий стан, розмір збитків, завданих в результаті протиправних дій останнього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що в ході розгляду клопотання, стороною обвинувачення не надано доказів, які б надали слідчому судді підстави, для встановлення виключного випадку призначення застави у більшому ніж передбачений законом розміру.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 27 травня 2024 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 травня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальномупровадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 27 травня 2024 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 травня 2024 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 15 годині 15 хвилин 02 квітня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1