Рішення

від 12.03.2024 по справі 183/13286/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/13286/23

№ 2/183/1264/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

за участю:

представника позивача Пікулика В.В. ,

в с т а н о в и в:

Служба у справах дітей Піщанської сільської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила:

- позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частин усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи чи закладу, де буде перебувати дитина, щомісячно та до досягнення нею повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 , яка перебувалу фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , народилась донька ОСОБА_3 , однак відомості про батька дитини були внесені відповідно до вимог ст. 135 СК України, зі слів матері.

У травні 2023 року до служби у справах дітей Піщанської сільської ради надійшла інформація стосовно родини гр. ОСОБА_1 щодо зловживання спиртними напоями.

22.05.2023 року спеціалістом служби разом із поліцейським офіцером громади було здійснено виїзд в родину за адресою: АДРЕСА_1 , проведено з матір`ю дитини профілактичну бесіду та попереджено її про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

12.06.2023 року сім`ю відповідачки взято під соціальний супровід, за повідомленням анонімної особи, яка повідомила, що мати постійно знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, не розуміючи де знаходиться її донька телефонувала до чергової частини «102» з проханням знайти її дитину.

Метою взяття родини ОСОБА_1 під соціальний супровід було подолання негативних наслідків злісного невиконання батьківських обов`язків, однак ситуація в родині так і не змінилась, умов для безпечного життя і розвитку дитини не створено.

03.07.2023 року о 23 годині 56 хвилин зі служби 102 до чергової частини Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло анонімне повідомлення про викрадення дитини 8 років. Заявник мав вади мовлення або ж знаходився в стані алкогольного сп`яніння. За поясненням самої ОСОБА_1 03.07.2023 року о 16 годині її донька ОСОБА_3 разом із ще декількома дітьми знаходилась за місцем її проживання. В цей час відповідачка разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 були у сусідів та вживали спиртні напої. Через деякий час мати помітила, що доньки, яка раніше відпросилась погуляти по вул. Українській, немає та викликала працівників поліції. Свою доньку остання не шукала, оскільки заснула в себе вдома в стані алкогольного сп`яніння. Дитину було знайдено о 05 годині 00 хвилин працівниками поліції.

З ОСОБА_1 було проведено профілактично-роз`яснювальну роботу щодо недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, неналежного виконання своїх батьківських обов`язків, забезпечення дитини усім необхідним для життя та повноцінного розвитку. Також гр. ОСОБА_1 05.07.2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП. До адміністративної відповідальності за вказаною статтею відповідачка притягалась не вперше, що свідчить про систематичність порушень виконання нею своїх батьківських обов`язків та відсутність в неї бажання ставати на шлях виправлення.

04.07.2023 року ОСОБА_3 була взята на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Того ж дня рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради № 152 дитину вилучено із родини та доставлено до педіатричного відділення КП «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування», де дівчинка перебувала по 04.08.2023 року з діагнозом гостра інфекція верхніх дихальних шляхів.

За період часу з 03.07.2023 року по 26.07.2023 року фахівцями із соціальної роботи постійно здійснювались виїзди за адресою проживання відповідачки для перевірки. Будинок та прибудинкова територія знаходиться в занедбаному стані, в дитини немає окремого ліжка для сну та відпочинку, не облаштовано місце для навчальних занять та виконання домашніх завдань, відсутнє канцелярське приладдя, дитячий одяг, продукти харчування та приготована їжа.

З матір`ю дитини неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо неприпустимості зловживання алкогольними напоями, неадекватної поведінки дорослих членів родини, належного виконання батьківських обов`язків, проте позитивних змін в родині так і не відбулося.

Задля забезпечення дитині повноцінних умов для всебічного розвитку і виховання в родинній атмосфері ОСОБА_3 було тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , із якими у дівчинки склались теплі родинні стосунки.

Наразі дитина перебуває в безпечному середовищі, забезпечена всім необхідним для повноцінного навчання та розвитку, має домашніх тварин, знаходиться в стабільному емоційному психологічному стані, бажання повертатись в біологічну сім`ю немає.

Зазначенні факти, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює, як ухилення матері від виховання дітини, свідомого нехтування нею своїх обов`язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 37).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з`явилась, була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 , згідно якого батьками дитини значаться ОСОБА_12 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_13 записані зі слів матері у порядку ч.1 ст. 135 СК України (а.с. 10).

Як вбачається із довідки № 1226-7001826054 від 03 липня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа й фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

ОСОБА_3 навчається в Бахмутській загальноосвітній школі № 5. Дитина виховалась у родині. Мати, ОСОБА_1 з батьком дитини не розписана. ОСОБА_3 має навчальні досягнення початкового рівня. Програмний матеріал засвоює повільно, з труднощами. Потребує постійного контролю, виявляє зацікавленість до навчання. Пам`ять механічна, запам`ятовування повільне, відтворення неточне. Логічне мислення розвинене недостатньо. Навчається не в повну міру своїх сил, має довільну зорову, слухову пам`ять, добрий загальний розвиток. Скромна, весела, товариська, самостійна.

На онлайн-уроках дівчина не завжди була присутньою, але відбувалося часте спілкування вчителя з ученицею телефоном, оскільки технічних можливостей для якісного онлайн-навчання в сім`ї не було (а.с. 12).

За інформацією класного керівника, за час навчання ОСОБА_3 у школі її мати регулярно спілкувалась та підтримувала зв`язок з учителем, намагалась дотримуватись наданих рекомендацій, сприяла навчанню дитини (а.с. 13).

Родина ОСОБА_1 на початку навчального року (протягом вересня-жовтня 2022 року) перебувала у м. Бахмут, де вже активно велись бойові дії та був відсутній інтернет, що унеможливлювало систематичне навчання ОСОБА_3 , у вересні-жовтні 2022 року дівчинка займалась з практичним психологом Бахмутського ІРЦ. У листопаді 2022 року родина евакуювалася з міста, але була у постійних переїздах та у пошуках тимчасового житла, що також вплинуло на відвідування навчальних занять ученицею (а.с. 14).

Згідно наказу КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради від 14.06.2023 року сім`я ОСОБА_1 була взята під соціальний супровід за повідомленням від анонімної особи щодо невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, зловживанням алкоголем та ведення асоціального пособу життя (а.с. 16).

З повідомлення Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 10.07.2023 р № 47/5810:03.07.2023 встановлено, що ОСОБА_1 двічі притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, (а.с. 18).

За місцем проживання ОСОБА_1 зарекомендувала себе негативно. Відповідачка веде аморальний спосіб життя: зловживає алкоголем, що призводить до не контрольованої поведінки і порушення взаємин з оточуючими жителями села. Конфліктна. На її поведінку неодноразово надходили скарги від сусідів. Офіційної роботи немає (а.с. 23).

За період часу з 03.07.2023 по 26.07.2023 року фахівцями КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради здійснювались постійні виїзди за місцем проживання родини.

Під час вказаних виїздів було встановлено наступне:

- ОСОБА_1 кожного візиту перебувала в стані алкогольного сп`яніння, не знала де знаходиться її дитина;

- будинок, де проживає родина, та прибудинкова територія знаходяться у занедбаному стані;

- відсутнє канцелярське приладдя, дитячий одяг, продукти харчування та приготована їжа;

- в дитини немає окремого ліжка для сну та відпочинку, не облаштовано місце для навчальних занять та виконання домашніх завдань (а.с. 16).

З матір`ю неодноразово проводилися роз`яснювальні бесіди, щодо неприпустимості зловживання алкогольними напоями, неадекватної поведінки, належного виконання батьківських обов`язків та налагодження емоційного контакту між членами сім`ї.

Однак, позитивних змін в родині так і не відбулося. ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_4 продовжують зловживати алкоголем та вести негідний спосіб життя (а.с. 17).

Наказом служби у справах дітей Піщанської сільської ради № 52 від 04.07.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитину, що залишилась без батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 22).

Того ж дня виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області постановлення рішення № 152, яким ОСОБА_3 у зв`язку із загрозою її здоров`ю та життю направлено до педіатричного відділення Новомосковської ЦРЛ (а.с. 21).

У приміщенні лікарні дівчинка перебувала по 04.08.2023 року з діагнозом гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, про що свідчить виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5815 (а.с. 24).

Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідачка свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер. Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідачка не тільки свідомо ухиляються від виконання обов`язків з виховання доньки, визначених ст. 150 СК України, а ще й негативно впливає на їх емоційний та психологічний стан.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачами по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові. Батько дітей з позовними вимогами був ознайомлений, між тим, взагалі не виявив ніякого зацікавлення у справі.

29 листопада 2023 року виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області постановлено рішення, яким затверджено висновок служби у справах дітей Піщанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с. 25, 26-30).

Аналізуючи викладене, суд, виходячи з якнайкращого забезпечення прав, свобод та інтересів дитини, приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно їх малолітньої доньки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина;

- наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони у шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ст.. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст.. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі змін матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а суд одночасно з позбавленням батьківських прав може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки аліменти на користь закладу (особи), де буде знаходитись дитина, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 13, 80, 89, 141, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Служби у справах дітей Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь особи чи закладу, де буде перебувати дитина, на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 04.12.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради, код ЄДРПОУ 43582391, адреса: вул. Покровська, буд. 1, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51215;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Сорока О.В.