Рішення

від 27.03.2024 по справі 345/390/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/390/24

Провадження № 2/345/287/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2024 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

з участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Калуші цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійних вимог Служба у справах дітей Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивачаадвокат Михайлюк Н. звернувсяв інтересах позивача ОСОБА_1 досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог Службау справахдітей Журавненськоїселищної радиСтрийського районуЛьвівської області,Служба усправах дітейКалуської міськоїради Івано-Франківськоїобластіпро усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, який мотивує наступним.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в якому народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 29.01.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, місце проживання дитини визначено не визначено. Так, дитина фактично проживає з матір`ю, а батько сплачує аліменти, визначені судовим рішенням від 07.12.2020. Водночас, відповідачка чинила перешкоди у спілкуванні сина з батьком, не дозволяла бачитись та проводити з ним час, брати безпосередню участь у вихованні дитини, тому позивач з даного приводу звернувся до Служби у справах дітей Жидачівської районної державної адміністрації з заявою про визначення його способу участі у виховані його сина. Розпорядженням Жидачівської районної державної адміністрації від 17.03.2020 року за №93 було визначено спосіб участі позивача у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , 2019 р.н. та спілкуванні із ним у вигляді систематичних побачень: щопонеділка та щосереди з 15.30 год. до 18.00 год. та у вихідні дні у кожну першу і третю суботу та кожну другу і четверту неділю місяця з 11.00 год. до 14.00 год. за місцем проживання дитини з правом забирання сина на прогулянки в присутності матері та зобов`язано відповідачку не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною.

Однак, незважаючи на вказане розпорядження відповідачкою не виконувалися обов`язки визначені у вказаному рішенні, що стало підставою для звернення позивача до поліції. Зокрема, листом від 26.06.2020 року Жидачівським відділком поліції його повідомлено, що з ОСОБА_5 проведено бесіду профілактичного характеру. Проте, дані дії не принесли результату, коли в подальшому позивачу стало відомо, що відповідачка без його згоди виписала сина із місця його проживання за адресою с.Старе Село Львівської області та перереєструвала його в АДРЕСА_1 . Дані дії відповідачки для позивача не зрозумілі та можуть призвести до зловживання правами малолітньої дитини.

Зазначає, що він регулярно надає кошти відповідачці на утримання сина, а в іншому права позивача як батька сьогодні є порушеними, посилки, які він відправляє дитині відповідачка відмовляється отримувати.

Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом та просить встановити йому для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , 2019 р.н. такі способи участі як: можливість перебування сина два тижні на місяць у позивача та надавати разом з дитиною її речі для місця проживання позивача; надавати можливість позивачу забирати дитину з дому, дитячого садочка або школи в дні побачень особисто; необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином; кожен день народження дитини, а саме 21 червня кожного року з 12.00 год. до 15.00 год. у вихідний день, а якщо день народження дитини припадає на будній день, т з 17.00 год. по 20.00 год.; у будь який інший день (період) року за бажанням дитини та за домовленістю з матір`ю дитини. Зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.01.2024 провадження у даній справі відкрито, а розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. При цьому, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.02.2024 клопотання представника третьої особи служби у справах дітей Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області Демків Галини про залучення третьої особи задоволено та залучено службу у справах дітей Калуської міської ради до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у вказаній справі.

Відповідачка ОСОБА_2 своїм правом подати відзив на вказану позовну заяву скористалась та зазначила, що позовні вимоги не визнає, просила долучити ряд документів, які свідчать про наявну заборгованість у позивача по сплаті аліментів на утримання дитини, довідку-характеристику з садочка, акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї та акт фактичного проживання малолітнього. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.39).

Судом, виконавши вимоги ст. 189 ЦПК України, ухвалою від 11.03.2024 закрито підготовче провадження, а справу за вказаною позовною заявою призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Михайлюк Н. позовні вимоги підтримав та просить задоволити в повному обсязі з підстав наведених в поданому позові, який містяться в матеріалах цивільної справи.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила, просить врахувати суд раніше визначений графік побачень з дитиною. Також зазначила, що у позивача станом на сьогоднішній день наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі 8812,10 грн. З приводу міркувань, які висловлені позивачем у позові вказала, що вони не відповідають дійсності, так як з 2020 року позивач не бачиться з сином, не навідував його, що було для нього можливим, так як вони проживали в одному селі. ЇЇ батьки здійснили їй купівлю квартири в м.Калуш, куди вона з дитиною і переїхала на постійне проживання. В даному місті вона забезпечена місцем проживання, та місцем праці і не має наміру виїжджати за кордон. Також пояснила за випадок, коли позивач здійснював виклик працівників поліції, що вона ніби то чинити перешкоди у побаченні з дитиною, то дана ситуація була виникла через неприязні стосунки сторін, а не через бажання позивача у побаченні з дитиною. Також, позивачем було одноразово в 2020 році здійснено направлення посилки з засобами гігієни для дитини, яку відповідачці не вдалося отримати через перебування на стаціонарному лікуванні з сином. На її думку приводом до звернення позивача до суду з вказаним позовом стало те, що вона без його згоди здійснила реєстрацію дитини за своїм місцем проживання та реєстрації. Тому, просить врахувати суд її пояснення, вік дитини, якому на даний час ще не виповнилося 5 років, і який фактично не знає свого біологічного батька, що унеможливлює визначення способу участі батька у вихованні дитини у запропонований ним спосіб.

Представник Служби у справах дітей Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області Демків Г. Просила розгляд справи провести у її відсутності, щодо вирішення даної справи покладається на думку суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог служби у справах дітей Калуської міської ради Библів Ю.В. просить суд при вирішенні спору врахувати раніше визначений графік побачень батька з дитиною та взяти до уваги якнайвищі законні права та інтереси малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , врахувати його вік, та те, що хлопчин батька не знає. Тому вважає, що в позові слід відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.02.2019 по 29.01.2021, в якому народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). У відповідності до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29.01.2021 року у цивільній справі №443/701/20 про розірвання шлюбу не вирішено питання щодо місця проживання дитини.

Розпорядженням Жидачівської районної державної адміністрації № 93 від 17.03.2020 розглянено заяву ОСОБА_1 та беручи до уваги висновок служби у справах дітей Жидачівської РДА визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , 2019 р.н. та спілкуванні із ним у вигляді систематичних побачень: щопонеділка та щосереди з 15.30 год. до 18.00 год. та у вихідні дні у кожну першу і третю суботу та кожну другу і четверту неділю місяця з 11.00 год. до 14.00 год. за місцем проживання дитини з правом забирання сина на прогулянки в присутності матері та зобов`язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною (а.с.10).

Як вбачається з листа Стрийського відділу поліції Жидачівське відділення поліції від 26.06.2020 року за №2779/60/01-2020 за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_1 в Жидачівсий ВП Стрийського ВП ГУНП в Львівській області 10.06.2020 року надійшла заява, яка розглянута та по даному зверненню перевірку припинено. З гр.. ОСОБА_5 проведено бесіду профілактичного характеру та роз`яснено обов`язок не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно фотокопій квитанцій Укрпошти від 29.10.2020 року вбачається направлення посилки від ОСОБА_1 адресату ОСОБА_5 , яка останньою не отримана (а.с.12).

До матеріалів справи долучено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї малолітнього ОСОБА_3 від 05.03.2024 року , який складений головним спеціалістом служби у справах дітей Калуської міської ради Бідюк Т. М. та головним спеціалістом служби у справах дітей Калуської міської ради Миндюк Н.І. в присутності ОСОБА_2 , який складено у зв`язку з слуханням справи у Калуському міськрайонному суді про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та надано висновок, у відповідності до якого встановлено, що ОСОБА_2 з двома дітьми проживає в однокімнатній квартирі у задовільних умовах. У дітей є місце для сну, відпочинку та дозвілля. Маркіян відвідує ДНЗ «Ластівка». При спілкуванні з ОСОБА_4 з`ясовано, що хлопчик батька не знає. Зі слів матері, остання зустріч батька з сином відбулася 20.12.2020 року, подарунки на день народження не дарує, має заборгованість по аліментах, жодних коштів на лікування дитини батько не надає. Вихованням та навчанням мати займається самостійно. (а.с.37)

Своє прохання про зміну способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_1 мотивує тим, що хоче більше часу проводити з сином, з його слів ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з сином.

В свою чергу ОСОБА_2 повідомила, що вона не чинить перешкод у спілкуванні, а єдиний зафіксований факт суперечки між ними зафіксований ще в 2020 році, саме тоді, коли батько і останній раз почив з сином. ОСОБА_7 мало знайомий з батьком, фактично він його не пам`ятає, тому потрібний час для налагодження стійкого психологічного зв`язку батька з сином.

Згідно довідки виданої закладом дошкільної освіти «Ластівка» від 21.11.2023 встановлено, що ОСОБА_3 , 2019 року народження відвідує даний заклад з 15.09.2021 року по даний час. За час перебування дитини в закладі вони спостерігають, що вихованням дитини займається мама. Зовнішній вигляд дитини відповідає віку. Дитина доглянута. Батько не бере участі у вихованні дитини: не приводить її до дитячого садка і не забирає, не спілкується з вихователями, не цікавиться рівнем розвитку дитини, не відвідує батьківські збори, святкові ранки. (а.с.46).

Спірні правовідносини склалися між сторонами з приводу усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно ізстаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно достатті 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК Українивстановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно достатті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо,у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що після розірвання шлюбу відповідач не брав участь у житті сина, та став активно проявляти інтерес до батьківських обов`язків тільки в 2024 році, та після здійснення реєстрації місця проживання їхнього сина за місцем проживання матері без згоди на це батька. Саме відсутність батька у житті дитини та його нейтральне ставлення в перші роки життя малолітнього сина до своїх батьківських обов`язків, стали однією з причин, що дитина не знає батька.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме не доведена наявність перешкод для спілкуванні та виховання малолітньої дитини з боку відповідачки.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б у відповідності дост. 159 СК Українисвідчили, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином. У відповідності дост. 157 СК Українипозивач та відповідач мають спільно вирішувати питання щодо виховання свого сина. Оскільки позивач проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з ним, а відповідач, з якою проживає дитини, не має права перешкоджати позивачу спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

При цьому, встановлюючи порядок побачень батька з сином, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином взявши до уваги розпорядження про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, яке прийняте на основі висновку служби у справах дітей Жидачівської РДА , суд, дійшов висновку, що визначений порядок запропонований органом опіки та піклування періодичних тимчасових побачень батька з дитиною є найбільш доцільним, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Разом з тим суд вважає, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька.

Отже підстав для зміни способу участі одного з батьків у вихованні дитини судом не встановлено.

Враховуючи наведене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, у зв`язку з недоведеністю позивачем наявності перешкод у спілкуванні та вихованні малолітнього сина з боку відповідача, та відсутності підстав для зміни способу участі одного з батьків у вихованні дитини у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог Службау справахдітей Журавненськоїселищної радиСтрийського районуЛьвівської області,Служба усправах дітейКалуської міськоїради Івано-Франківськоїобласті проусунення перешкоду спілкуванніз дитиноюта визначенняспособів участіу вихованні,спілкуванні знеповнолітнім синомнеобхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст.263-265ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.

Рішеннясуду набираєзаконноїсилипісля закінченнястрокуподанняапеляційної скаргивсімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СУДДЯ:

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2024.