Вирок

від 01.04.2024 по справі 357/3442/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3442/24

1-кп/357/626/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030000662 від 17.02.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Біла Церква Київської області, із вищою освітою, працюючого торговим представником у ТОВ «Автомотів Регіон» (ЄДРПОУ 44927583), одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

з укладеною 01.04.2024 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 угодою про визнання винуватості,-

У С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

17.02.2024 о 08 годині 48 хвилин, під час здійснення патрулювання на службовому автомобілі марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 на синьому фоні, працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поблизу будинку АДРЕСА_2 за порушення правил дорожнього руху зупинено автомобіль марки «Renault» моделі «Scenic» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 .

В подальшому, після зупинки даного автомобіля працівниками поліції повідомлено водія ОСОБА_4 про причину зупинки та висунуто вимогу пред`явити документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на автомобіль.

Під час розмови з водієм ОСОБА_4 працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попередньо - за зовнішніми ознаками, встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння та повідомлено про порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та необхідність складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В цей час у ОСОБА_4 , який усвідомлював, що вчинив дії, за які передбачена адміністративна відповідальність, з метою уникнення настання негативних правових наслідків для себе, з метою непритягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання поліцейським полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди за невчинення службовими особами дій в його інтересах з використанням службового становища.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на висловлення пропозиції надати працівникам поліції неправомірну вигоду, ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поблизу службового автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» з номерним знаком НОМЕР_2 на синьому фоні, що знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 знаючи, що поліцейські полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є службовими особами органів Національної поліції України, оскільки ті перебували в однострої, представилися та мали при собі нагрудні жетони, в посадові обов`язки яких входить робота, пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, з метою уникнення для себе адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, 17.02.2024 у період часу з 08 години 59 хвилин по 09 годину 03 хвилини, під час спілкування із ОСОБА_8 неодноразово наполегливо висловив службовій особі - ОСОБА_8 намір про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 10 000 гривень за нескладання вищевказаними службовими особами відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме як пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.

01.04.2024 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладені даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, просив призначити обвинуваченому покарання, визначене угодою сторін кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, щиро розкаявся та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.

ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п.п.1-6 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст.473 КПК України.

Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності, має постійне місце проживання, характеристика за місцем проживання відсутня, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює торговим представником у ТОВ «Автомотів Регіон», раніше не судимий. Згідно з медичною довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 262 від 22.02.2024 обвинувачений медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд не визнає обставиною, яка відповідно до п. 11 ч.1 ст. 67 КК України обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, про яку зазначено в обвинувальному акті, оскільки така обставина, не є тотожною поняттю «в умовах воєнного стану», місце вчинення злочину не відноситься до районів вогневого ураження, тимчасової окупації чи проходу військ, тобто воєнні дії не проводяться, а тому обвинувачений ОСОБА_10 не мав можливості використати найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, яке, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, його відношення до вчиненого, наявність на утриманні малолітнього сина, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючої та обтяжучої покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_4 злочином шкоду завдано лише суспільним інтересам, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу, оскільки призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.369 КК України, ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 01 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024111030000662 від 17.02.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

-оптичний носій інформації DVD-R диск з серійним номером РАР632ВІ41155132, на якому містяться відеофайли з назвою «clip-3» та «clip-4, приєднаний відповідно до постанови про визнання матеріалів відеозапису документами та приєднання до матеріалів кримінального провадження оптичного носія інформації, на якому збережені матеріали відеозапису від 22.02.2024 до матеріалів кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1