Рішення

від 01.04.2024 по справі 368/1153/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1153/23

01.04.2024

Рішення

Іменем України

"01" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області (м.Обухів, вул. В.Чаплінського, 7) в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області ( м.Київ, вул. Серпова, 3/14) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Руфіна Агро» (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 7) про конфіскацію земельної ділянки, -

встановив :

Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. В позовній заяві Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області просив суд припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2021,шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області., а також стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що Обухівською окружною прокуратурою за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Обухівського району Київської області, виявлено порушення вимог земельного законодавства, встановлено, що відповідачка, будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 650 від 23.06.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніщенко А.П., набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Обухівського району Київської області, про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58897193 від 23.06.2021 року.

З метою перевірки та встановлення фактів набуття або зміни громадянства ОСОБА_1 прокуратурою скеровано запит до ДМС. Згідно отриманої від ДМС України інформації за № 8010.6.2-15992/80.1-23 від 02.05.2023 установлено, що ОСОБА_1 було надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про міграцію» та документована посвідкою на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 від 02.06.2021. В заяві про надання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 зазначила місце проживання за кордоном: російська федерація, АДРЕСА_2 .

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, іншими відомостями стосовно ОСОБА_1 , органи ДМС України, не володіють. В той же час, наявність у ОСОБА_1 громадянства іншої держави підтверджується відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що останній отримував свідоцтво про право на спадщину та є власником такого майна як громадянка російської федерації.

Враховуючи, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 23.06.2022), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду, а тому виконувач обов`язків керіівника Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із вказаним позовом.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, на сайті Кагарлицького районного суду Київської області було розміщено оголошення про виклик відповідачки в судове засідання, що відповідає вимогам ст. 128 ч.11 ЦПК України.

Представник третьої особи ТОВ «Руфіна Агро» в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 650 від 23.06.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніщенко А.П, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58897193 від 23.06.2021 року.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, наявність у ОСОБА_1 громадянства іншої держави підтверджується відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що остання отримувала свідоцтво про право на спадщину та є власником такого майна як громадянка російської федерації.

Отже відповідачка, будучи іноземним громадянином, 23.06.2021 року набула право власності на вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужила, що є підставою для припинення права власності на вказану земельнуділянку та її конфіскацію за рішенням суду, виходячи з такого.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1,2,4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Згідно п. а) ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п. д ст.140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Отже, суд вважає, оскільки відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття на підставі свідоцтва про право на спадщину № 650 від 23.06.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніщенко А.П., права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2,4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2021 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58897193) не виконала покладених на неї обов`язків, а саме не відчужила земельну ділянку, тому слід припинити право власності на вказану земельну ділянку, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 38, ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 354, ст. 378, ч.2 ст. 373, ч.1,2,4 ст. 374, п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України, ст.80,81, ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 2-13,76-80,133,137, 141,206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , національний паспорт іноземця НОМЕР_3 виданий 16.01.2019 МВС 50029), право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222280800:03:004:0023 площею 2.4909 га, яка знаходиться на території Бендюгівської сільської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2021 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58897193), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , національний паспорт іноземця НОМЕР_3 виданий 16.01.2019 МВС 50029) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір в сумі 2684,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2024 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта