Рішення

від 22.03.2024 по справі 372/5415/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5415/23

Провадження № 2-395/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

22 березня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представників третіх осіб Білого О.П. , Старостенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В МІСТІ КИЄВІ, УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В АР КРИМ про зняття арешту з майна, треті особи МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, ПІВДЕННЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ, В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ ТА МІСТІ СЕВАСТОПОЛІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА),-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2023 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив скасувати арешт майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу. Свою вимогу мотивує тим, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 здійснювалося примусове виконання постанови ВДАІ по обслуговуванню адміністративних територій м. Київ та АТІ при УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим від 09.10.2010 року № 582244 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів у розмірі 510 грн. 28.07.2023 року ОСОБА_3 мав намір продати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченка В.І. позивачу стало відомо про накладений на квартиру арешт. ОСОБА_3 має квитанцію, з якої вбачається, що 23.10.2010 року ним було здійснено оплату штрафу, однак невідомо з яких причин, зважаючи на сплату штрафу та закінчення виконавчого провадження, обтяження з його майна не були зняті чи скасовані в установленому Законом порядку. З метою з`ясування інформації про виконавче провадження представник позивача змушений був звернутися до Міністерства юстиції України з адвокатським запитом, яке повідомило, що виконавче провадження завершено, однак відомості про обтяження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відсутні. Разом з цим, представник ОСОБА_3 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного Міжрегіонального управління Мінстерства Юстиції (м.Одеса), яке повідомило, що фактично матеріали виконавчих проваджень, які перебували на території АР Крим та м. Севастополь, зокрема, відносно ОСОБА_3 , не передавались та на примусовому виконанні не перебували. Враховуючи всі обставини, позивач змушений звернутися до суду з позовом про скасування арешту.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року закрито підготовче провадження, призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні пресдтавник Південного міжрегіонального управління мінстерства юстиції (м.Одеса) Білий О.П. пояснив, що на виконанні ВДВС Євпаторійського МУЮ в 2010 році перебував виконавчий документ про стягненння з ОСОБА_3 штрафу в ході виконанння якого накладено арешт на все нерухоме майно боржника. Однозначно стверджувати, що позивач сплатив штраф у межах вказаного виконавчого провадженя про що квитанцію надав суду встановити неможливо.

Представник МВС України Старостенко О.О. в судовому засіданні при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Інші учасники до суду не прибули, про час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності належить квартира загальною площею 57,58 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2010 року ВДАІ по обслуговуванню адміністративних територій м. Київ та АТІ при УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим винесено постанову № 582244 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів у розмірі 510 грн.

15.12.2010 року Кримською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України здійснено державну реєстрацію обтяження - арешт нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 14221/6 від 29.11.2010 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 10617642.

15.12.2010 року державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію обтяження - арешт нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 14221/6 від 29.11.2010 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 9334919.

Листом Директора департаменту державної виконавчої служби від 08.09.2023 року представника позивача - адвоката Байдика О.А. повідомлено про те, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим з 29.11.2010 року по 20.12.2010 року перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ВДАІ по обслуговуванню адміністративних територій м. Київ та АТІ при УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим від 09.10.2010 року № 582244 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів у розмірі 510 грн. Стан виконавчого провадження «завершено», відомості про обтяження у даному виконавчому провадженні відсутні.

Разом з цим, листом начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АР Крим та м. севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байдика О.А. повідомлено про те, що фактично матеріали виконавчих проваджень, які перебували на території АР Крим та м. Севастополь, зокрема, відносно ОСОБА_3 , не передавались та на примусовому виконанні не перебували.

Крім цього, в матеріалах справи наявна квитанція від 23.10.2023 року про оплату ОСОБА_3 штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

З листа Директора департаменту державної виконавчої служби від 08.09.2023 року вбачається, що виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ВДАІ по обслуговуванню адміністративних територій м. Київ та АТІ при УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим від 09.10.2010 року № 582244 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів у розмірі 510 грн. перебуває у стадії «завершено».

Відповідно до ч. 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для подальшого обтяження майна позивача на даний час немає.

Постановою Верховного суду від 22.12.2021 року у справі № 645/6694/15-ц надано правову позицію згідно якої наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення позивача до суду, за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується її право власності, внаслідок чого остання позбавлена змоги реалізувати свої права та в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати арешт накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції № 14221/6 від 29 листопада 2010 року, реєстраційний номер обтяження: 10617642 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2024 року.

Суддя Т.В. Проць