Ухвала

від 19.03.2024 по справі 536/2516/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2516/23

Провадження № 4-с/536/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді: - Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Кременчуцького відділу ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

ВСТАНОВИВ:

Скарга обґрунтована зокрема тим, що успадкувала після свого батька, ОСОБА_2 , 1936 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 1,0097 гектарів, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Кременчуцький район, Піщанська сільська рада, кадастровий номер 5322483800:04:000:0076. Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.08.2023 р. N9 414.

Вона почала цікавитися правовим статусом даної ділянки і з`ясувала, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться 2 обтяження на все належне мені нерухоме майно:

1) Обтяження за реєстраційним номером 12725290 у вигляді арешту нерухомого майна накладено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження №33356915, 11.07.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А.

2) Обтяження за реєстраційним номером 12912111 у вигляді арешту нерухомого майна накладено на підставі постанови про арешт майна боржника, виконавче провадження №10226169, 23.08.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А,

З метою зняття арештів, 25.10.2023 р. вона звернулась до Кременчуцького ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області.

06.11.2023 р. нею було отримано лист-відповідь Кременчуцького ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області від 03.11.2023 р. N946687, яким її було повідомлено про те, що станом на 03.11.2023 р. згідно бази даних АСВП виконавчі провадження про стягнення з мене на виконанні не перебувають, але згідно бази даних АСВП - спецпідрозділ, у відділі на виконанні перебувало ВП №10226169 з виконання виконавчого листа № 2-675 від 22.11.2008 р. виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з мене на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 139 380 грн. і у даному ВП було накладено арешт на моє нерухоме майно постановою від 23.08.2012 р., державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Кучеренко А.А.

Далі у листі зазначено, що на підставі відмови стягувача від майна боржника вище вказані виконавчі провадження завершені. На даний час матеріали ВП №10226169 знищені у зв`язку з закінченням терміну зберігання, інформація про сплату мною боргу відсутня, у зв`язку з чим їй запропоновано звернутися до суду для зняття арешту з майна.

На підставі вищевикладеного просила суд ухвалити рішення, яким:

- Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Кучеренко А.А. Кременчуцького відділу Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо незняття арештів з нерухомого майна ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) неправомірною.

- Зобов`язати Кременчуцький відділ Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винести постанову, якою зняти арешт з усього нерухомого майна належного ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження №33356915, 11.07.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А. (обтяження за реєстраційним номером 12725290).

- Зобов`язати Кременчуцький відділ Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винести постанову, якою зняти арешт з усього нерухомого майна належного ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виконавче провадження №10226169, 23.08.2012 р„ ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А .А. (обтяження за реєстраційним номером 12912111).

26 січня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких, по-перше, державному виконавцю незрозуміло, в чому саме полягає бездіяльність державного виконавця.

По-друге, боржник усвоїй скарзістверджує,що станомна датуподачі даноїскарги,щодо ньогобули відсутнівідкриті виконавчіпровадження (цедійсно так).При цьому,боржник вважає,що данаситуація порушуєйого праваяк власниканалежного йомумайна.Наявність жепостанови проарешт майнаборжника №10226169від 23.08.2018р.,та обтяження,які внесеніна підставіцієї постановидо відповіднихдержавних реєстрів,є непорушенням йогоправ,а заходомпримусового виконання,яке розпочалосяодночасно ізвідкриттям виконавчогопровадження напідставі відповідногорішення суду. Арешт на майно боржника було накладено 23.08.2012 р., під час примусового виконання рішення суд.

Скаржник вважає, що ...враховуючи відсутністьвідкритих виконавчихпроваджень,у якихя єборжником,накладення арештуна моємайно єпротиправним - вірно. Але за весь час відсутності відкритих виконавчих проваджень відповідно жодної дії державним виконавцем застосовано не було, в тому числі із накладення арешту на майно скаржниці. Арешт, наявність якого є предметом оскарження, накладено під час примусового виконання рішення, в рамках відкритого виконавчого провадження. Порядок зняття арешту з майна боржника визначено положеннями ст. 40 Закону України Про виконавче провадження. Повернення виконавчого документу стягувачеві згідно п. З ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (згідно якого було повернуто виконавчий документ стягувачеві в даному конкретному випадку) не є та ніколи не було підставою для зняття арешту з майна боржника.

Вважає, що за викладених обставин державними виконавцем відділу цілком правомірно, неупереджено, своєчасно було вчинено всі виконавчі дії, які є предметом оскарження, оскільки з урахуванням викладеного вище та викладеного самими скаржником у тексті скарги, у державного виконавця на даний час відсутні законні підстави для зняття арешту з майна боржника, та отже, бездіяльності державного виконавця у даному випадку не вбачається.

На підставі вищевикладеного, просив суд ухвалити рішення, яким:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , поданої до Кременчуцького районного суду Полтавської області, в якій скаржниця просить суд визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною, зобов`язати відділ винести постанову, якою зняти арешт з усього майна скаржниці, зокрема арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця Кучеренка А.А. № 10226169 від 23.08.20 р.

Скаржник в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд скарги без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Державний виконавець проти задоволення скарги заперечував, з підстав викладених у запереченнях.

Так, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться 2 обтяження на все належне мені нерухоме майно:

1) Обтяження за реєстраційним номером 12725290 у вигляді арешту нерухомого майна накладено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження №33356915, 11.07.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А.

2) Обтяження за реєстраційним номером 12912111 у вигляді арешту нерухомого майна накладено на підставі постанови про арешт майна боржника, виконавче провадження №10226169, 23.08.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А,

З метою зняття арештів, 25.10.2023 р. скаржник звернулась до Кременчуцького ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області.

06.11.2023 р. нею було отримано лист-відповідь Кременчуцького ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області від 03.11.2023 р. N946687, яким її було повідомлено про те, що станом на 03.11.2023 р. згідно бази даних АСВП виконавчі провадження про стягнення з мене на виконанні не перебувають, але згідно бази даних АСВП - спецпідрозділ, у відділі на виконанні перебувало ВП №10226169 з виконання виконавчого листа № 2-675 від 22.11.2008 р. виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з мене на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 139 380 грн. і у даному ВП було накладено арешт на моє нерухоме майно постановою від 23.08.2012 р., державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Кучеренко А.А.

Далі у листі зазначено, що на підставі відмови стягувача від майна боржника вище вказані виконавчі провадження завершені. На даний час матеріали ВП №10226169 знищені у зв`язку з закінченням терміну зберігання, інформація про сплату мною боргу відсутня, у зв`язку з чим їй запропоновано звернутися до суду для зняття арешту з майна.

Відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Так, у редакції ЗУ «Про виконавче провадження» від 1999 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстави відмови отримання майна боржника не передбачало зняття арешту. З цих підстав державний виконавець відмовив у задоволенні клопотання про зняття арешту з майна боржника.

Втім, суд з такою позицією погодитись не може з огляду на таке:

Відповідно до п.7 розділу ХІІІ ЗУ «Про виконавче провадження» чинної на час розгляду скарги, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, порушення питання пов`язаного з виконавчими діями, слід розглядати із застосуванням законодавства чинного на час порушення певного питання.

Так, приписами ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 3 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 37 Закону, стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частиною 3 статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У рішенні Конституційного суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Цим же рішенням Конституційного суду України встановлено, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, арешт, накладений у межах виконавчого провадження, з огляду на фактичне завершення останнього та знищення матеріалів вказаного виконавчого провадження, втратив своєю актуальність як засіб забезпечення реального виконання рішення, а тому підстави для продовження його існування відсутні.

Відповідно до 4.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 сформував наступну правову позицію: застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише / законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, державний виконавець не врахував дію Закону в часі, безпідставно поширивши його дію на відносини, які існували до набрання ним чинності, чим погіршив становище боржника у виконавчому провадженні.

Вимогами ч.2 ст.451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 258-260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, ст. 37, 52 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Кременчуцького відділу ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Кучеренко А.А. Кременчуцького відділу Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо незняття арештів з нерухомого майна ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) неправомірною.

Зобов`язати Кременчуцький відділ Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винести постанову, якою зняти арешт з усього нерухомого майна належного ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження №33356915, 11.07.2012 р., ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А.А. (обтяження за реєстраційним номером 12725290).

Зобов`язати Кременчуцький відділ Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винести постанову, якою зняти арешт з усього нерухомого майна належного ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виконавче провадження №10226169, 23.08.2012 р„ ВДВС Кременчуцького РУЮ, старший державний виконавець Кучеренко А .А. (обтяження за реєстраційним номером 12912111).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. О. Колотієвський