Рішення

від 12.03.2024 по справі 953/11041/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11041/23

н/п 2/953/1066/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Драгані О.А.,

розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ: 30534148, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 9) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

встановив:

09.11.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 192130,45 грн. за пошкоджений внаслідок зіткнення автомобіль KIA NIRO, р.н. НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.05.2023 о 15.45 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Leaf, р.н. НОМЕР_2 , рухався по вул. Лазьківській в м. Харкові та в районе будинку № 12 при зміні напрямку руху не впевнившись в небезпеці, виконуючі маневр, допустив зіткнення з автомобілем Kia Niro, р.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу під керуванням водія ОСОБА_2 . В наслідок зіткнення автомобіль Kia Niro реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, а його власнику - позивачу завдана матеріальна шкода. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2023 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Для встановлення розміру матеріальних збитків завданих позивачу було проведено товарознавче дослідження автомобіля Kia Niro, р.н. НОМЕР_1 , який отримав внаслідок ДТП механічні пошкодження. Згідно з висновком експертного дослідження від 10.07.2023 № ЕД-19\121-23\13166-АВ вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Kia Niro, 2016 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, яка сталося 02.05.2023 становить 313 354,64 грн. Вартість проведення експертного дослідження становить, разом з ПДВ, суму 2868,00 гривень. Крім того з місця пригоди автомобіль Kia Niro реєстраційний номер НОМЕР_1 , який отримав при зіткненні значні механічні пошкодження передньої частини, не міг самостійно рухатись, тому до місця стоянки він був транспортований за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора. Витрати за транспортування пошкодженого автомобілю евакуатором склали 3500,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Kia Niro реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" згідно полісу 211873231, який на момент пригоди був дійсним. Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" Позивач, відповідно до ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся з повідомлення та заявою до страховика для отримання суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ. Страховою компанією ПАТ "НАСК "ОРАНТА" була узгоджена сума відшкодування за страховим випадком у розмірі 127 592,19 грн. 07.09.2023 вказана сума страхового відшкодування була виплачена та отримана Позивачем. З врахуванням наведеного, за пошкоджений автомобіль Kia Niro реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь позивача з відповідача підлягає до стягнення різниця між страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди. Також підлягають відшкодуванню витрати понесені позивачем за проведення експертного дослідження у розмірі 2868,00 грн. та витрати на евакуацію пошкодженого автомобілю - 3500,00 грн., що складає суму разом- 192 130,45 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 44).

В судове засідання представник позивача ТОВ «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на електронну адресу суду 12.03.2023 надійшло клопотання представника ТОВ «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» - адвоката Печериці В.Г., в якому просив проводити розгляд позовної заяви за його відсутності, свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 54-55).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Судом на адресу відповідача неодноразово направлялись судові повістки про необхідність його явки в судове засідання (а.с. 48-49, 51-52), проте, поштові повідомлення повернуті на адресу суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.

Зі згоди представника позивача, викладеної в позовній заяві (а.с. 54-55) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 02.05.2023 о 15 годині 45 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався в районі будинку 12 по вул. Лазьківській в м. Харкові, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці виконуючого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем KIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України, а саме: п. 10.1 Правил дорожнього руху «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2023 (справа №953/4623/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Вказана постанова набрала законної сили 08.08.2023 (а.с. 13).

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначив, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно копії платіжної інструкції №2331 від 22.06.2023, ТОВ «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» перераховано Харківському НДЕКЦ МВС 2868,00 грн. як оплата за проведення експертних досліджень згідно рах.Р/а-2023-120 від 22.06.2023 (а.с. 14).

Згідно висновку експертного дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.07.2023 №ЕД-19/121-23/13166-АВ, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Kia Niro, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_4 , в результаті ДТП, яка сталася 02.05.2023, становить 313354,64 грн. (а.с. 15-39).

Згідно суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ ПАТ НАСК «ОРАНТА» №23-20-90698, узгоджено розмір страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль "KIA NIRO", д.н.з. НОМЕР_1 , власником котрого є ТОВ «НОК ІНТЕРНЕШНЛ», в сумі 127592,19 грн. (а.с. 12).

Згідно копії виписки з рахунку від 07.09.2023, 07.09.2023 ПАТ НАСК «ОРАНТА» перерахувало позивачу страхове відшкодування в розмірі 127,592319 869 грн. по договору №211873231 від 04.11.2022 (а.с. 9).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень чч.1 та 2 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України, в разі заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, обов`язок по її відшкодуванню покладається на особу, яка володіє транспортним засобом, використання якого призвело до заподіяння шкоди. Цією особою в даній справі є відповідач.

Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1 Закону України «Про страхування» передбачає, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон № 1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом Закону №1961-IV (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (вчинення ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок вчинення ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено: у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Зі змісту правової позиції Великої палати Верховного Суду по справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18 від 04 липня 2018 року вбачається, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. (див. пункт 35 цієї постанови). Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 19 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», з урахуванням змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 22.1 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, доведено стороною позивача та не спростовано відповідачем, що з відповідача підлягає стягненню частка майнової шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика в розмірі 192130,45 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2881,96 грн. за подання позовної заяви про стягнення майнової шкоди.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2881,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ: 30534148, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 9) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» ЄДРПОУ: 30534148, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 9) матеріальну шкоду у розмірі 192130 (сто дев`яносто дві тисячі сто тридцять) грн. 45 коп. за пошкоджений в наслідок зіткнення автомобіля Kia Niro реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» ЄДРПОУ: 30534148, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 9) судовий збір у розмірі 2881,96 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОК ІНТЕРНЕШНЛ» ЄДРПОУ: 30534148, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 9).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.О. Муратова