Рішення

від 29.03.2024 по справі 646/3291/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/3291/23

№ провадження 2/646/56/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі : головуючого судді Демченко І.М., за участю секретарів Соболь Ю.В. та Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

за участю представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника відповідача адвокатаГоловко А.І.,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, мотивуючи позов такими обставинами.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлові будівлі літ.А-1, літ. Б-1 загальною площею 583,6 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2623 від 26.10.2016 року. ОСОБА_1 по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:006:0034 площею 0,0762 га по АДРЕСА_1 , яку йому надано в оренду рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1241/08. На підставі вказаного рішення було укладено договор оренди землі від 04.12.2018 ( номер запису про речове право 29369860 від 07.12.2018). Вказана земельна ділянка площею 0,0762 га по АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідач у період з 18.09.2018 по 06.12.2018 використовував вказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які за розрахунком позивача складають суму 54943,02 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 17.07.2023 дана справа була прийнята до провадження суддею та призначена до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав, вказав, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею та зобов`язаний виплатити власнику земельної ділянки ці кошти.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на відсутність вини відповідача за несвоєчасне укладення договору оренди земельної ділянки, позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду. Крім того, зазначили, що земельну ділянку відповідач використовує для господарської діяльності як підприємець, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому підлягає закриттю.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ЗК України, ЦК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель".

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлові будівлі літ.А-1, літ. Б-1 загальною площею 583,6 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2623 від 26.10.2016 року

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:01:006:0034 площею 0,0762 га по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури надано ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 04.12.2018 ( номер запису про речове право 29369860 від 07.12.2018).

Відповідно до положеньстатті 80 ЗК Українисуб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною другоюстатті 152 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеномустаттею 1212 ЦК України.

Частиною першоюстатті 93 ЗК Українивстановлено, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до абзацу 2 підпункту288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК Українирозмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено,у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідьне менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 затверджене Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові. Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів здійснювався на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:006:0034 площею 0,0762 га по АДРЕСА_1 , виданого відділом Дергеокадастру у м. Харкові від 01.10.2018 №926/0/45-18.

Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 3137352 грн. Базова ставка орендної плати становить 8% від нормативної грошової оцінки. Також застосовано коефіцієнти: у випадку перевищення площі земельної ділянки-1, коефіціент складних інженерно-геологічних умов-1.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення із власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, до укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті1212,1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20); та у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18.

Так, за розрахунком позивача, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщено належні йому об`єкти нерухомого майна, за період із 18.09.2018 по 06.12.2018 склав 54943,02 грн.

Разом із цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування відповідачем, наданого позивачем розрахунку недоотриманого доходу.

З матеріалів справи, а саме витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що розмір спірної земельної ділянки складає 762 кв.м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3137352грн. Акт обстеження вказаної земельної ділянки від 28.06.2023 свідчить, що дана земельна ділянка площею 0,0762га використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель під ресторан.

Доказів, що спірна земельна ділянка використовувалась у вказаний період часу іншою особою, суду не надано.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність вини позивача щодо несвоєчасного укладення договору оренди, суд враховує наступне. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносин з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати, ці правовідносини є за своїм змістом кондикційними. Невиконання своїх обов`язків з боку Харківської міської ради щодо своєчасного оформлення договору оренди не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування земельною ділянкою. Ця позиція відповідає висновкам Верховного суду у постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19.

Що стосується заяви представника відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з наступного. Законом №540-ІХ від 30.03.2020, яким було внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, визначено, що під час дії карантину, встановленого постановою КМУ №211, строки, визначені ст.ст. 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин, встановлений вказаною постановою КМУ, діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023 включно. Таким чином, посилання представника відповідача є безпідставними, а звернення Харківської міської ради до суду з даним позовом відбулось в межах позовної давності.

Оцінюючи доводи представника відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір віднесений до юрисдикції господарського суду, суд враховує, що договір оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та ОСОБА_1 було укладено як з фізичною особою, земельна ділянка надана для обслуговування нежитлових приміщень, тобто відповідач набув у спірних правовідносинах цивільне право, а наявність у нього статусу підприємця не свідчить про іншу природу правовідносин з позивачем.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Отже, з відповідача підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 54943,02грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги Харківської міської ради задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 79-81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 37999649, юридична адреса: місто Харків, майдан Конституції, 7) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 54943, 02 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий : І.М.Демченко