Постанова

від 01.04.2024 по справі 711/2150/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/2150/24

Номер провадження 3/711/821/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО»,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Центрального міжрегіональногоуправління Державноїслужби зпитань праціпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2024 при проведенні заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» за адресою: м. Черкаси, вул. Юрія Іллєнка, буд.27, виявлено порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП, а саме: порушено частину 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 не забезпечено ведення достовірного обліку виконання праці робітника і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, тобто роботодавцем не вжито всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Правопорушниця ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду адміністративної справи, шляхом направлення рекомендованого повідомлення, не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.41 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив її право на захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено про направлення матеріалів відносно неї на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси, про що свідчить підпис останньої.

Таким чином, суд виконав свій обов`язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно неї. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законівУкраїни,поваги доправ,честі ігідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконаннясвоїх обов`язків,відповідальності передсуспільством(стаття 1 КУпАП).

Згідно зістаттею 245КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушуєконституційне правона судовийзахист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Також, необхідно зазначити, що ст.245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положення статті 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУ пАП)

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП настає за винну протиправну поведінку, яка полягає у порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року №14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року №2-рп/2008 закріплене ст. 43 Конституції України право на працю визначав як природну потребу людини своїми фізичними та розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і працювати за трудовим договором чи контрактом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зарплата має виплачуватисяпрацівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Подібний обов`язок роботодавця зберігається і в умовах воєнного стану, адже роботодавці мають докладати зусиль для здійснення своєчасних виплат. Проте є нюанси. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Однак звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. Це означає, що роботодавець не може не оплатити працю свого працівника.

Водночас, об`єктивно не маючи можливості провести виплати в строк через бойові дії або інший форс-мажор, роботодавець і посадові особи роботодавця можуть бути звільнені від відповідальності. Так, за порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше нiж за один місяць і виплату грошових коштів не в повному обсязі ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено накладання фінансової санкції на роботодавця у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі тягнуть за собою накладення штрафу на посадовців підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності та притягнення до адміністративної відповідно за ст.41 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2024 при проведенні заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» за адресою: м. Черкаси, вул. Юрія Іллєнка, буд.27, виявлено порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП, а саме: порушено частину 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 не забезпечено ведення достовірного обліку виконання праці робітника і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, тобто роботодавцем не вжито всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Зокрема, згідно акту перевірки № Ц/ЧК/4977/259 ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» встановлено порушення законодавства, а саме: «Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782«Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану», ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022№ 170, відповідно абзацу 5 частини і статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» (звернення ОСОБА_2 від 15.02.2024та ОСОБА_3 від 14.02.2024) (далі - ОСОБА_2 , заявниця; ОСОБА_3 , заявник) здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Група Венето» код ЄДРПОУ39457891(далі - ТОВ «Група Венето») на предмет дотримання вимог законодавства про працю відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136від 19.07.2022(далі - Закон № 2136) з питань оплати праці. Аналізом наданих документів встановлено наступне. Відповідно до наказу № 8-ос від 08.01.2024 ОСОБА_2 прийнято на роботу 09.01.2024року на посаду швачки, з оплатою праці відповідно до положення про розцінки. Заробітну плату за січень2024року ОСОБА_2 виплачено 14.02.2024(відомість № 98). Згідно наказу № 37-ос від 13.02.2024 ОСОБА_2 звільнено з посади швачки 13.02.2024за власним бажанням (відповідно ст.38 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) на підставі заяви ОСОБА_2 від 12.02.2024. Остаточний розрахунок з ОСОБА_2 проведено 28.02.2024та 28.02.2024, чим порушено вимоги статті 116 К3пП України та частину 1 статті 10 Закону №2136. Перевіркою наказів на звільнення, відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки нараховано, але не виплачено в повному обсязі, чим порушено вимоги статті 83 К3пП України та частини першої статті 10 Закону № 2136. Відповідно до довідки від 28.02.2024№ 31 ТОВ «Група Венето»: «ТОВ «Група Венето» повідомляє, що у бухгалтерських та кадрових документах не має інформації про ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 ніколи не працював та не надавав послуги по договору цивільно-правового характеру в ТОВ «Група Венето». Натомість, на ТОВ «Група Венето» був укладений договір цивільно-правового характеру з ОСОБА_4 ». Відповідно наданих документів, між ТОВ «Група Венето» в особі директора ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_4 , з другої сторони, укладений договір підряду №03-09/92 від 19.10.2023. Винагороду за виконані роботи згідно договору підряду від 19.10.2023№03-09/92 виплачено.

Відповідальна особа - головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріалисправи вважаю,що вдіях ОСОБА_1 вбачається склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.41КУпАП,а саме: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеногоЗаконом України"Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.03.2024 року № Ц/ЧК/4977/259/П/ПТ згідно якого остання зазначає, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає та надалі буде дотримуватися чинного законодавства, актом інспекційного відвідування № Ц/ЧК/4977/259 та іншими матеріалами справи.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушниці обставин не вбачається.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, ступеню її вини та майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність порушниці, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого ч.1ст.41 КУпАП, так як застосування до неї цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як нею самою, так і іншими особами.

Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно дост.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 279, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 КУпАПта застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 605,6 грн.

Відповідно до ч.1ст.307 КУпАПштрафмаєбутисплаченийнепізніше як через п`ятнадцятьднівзднявручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник