Рішення

від 27.02.2024 по справі 759/17862/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17862/23

пр. № 2/759/1574/24

27 лютого 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Ткачук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» (03182, м.Київ, вул.Симиренка, 17), третя особа: Благодійний фонд «Країна Добродій» (03115, м.Київ, просп.Берестейський 108/1, прим.№128) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2023 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 77596,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям приміщення №1,2,3,4,6,7 (групи приміщень №128), загальною площею 51,70 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та 25000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 102596,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує на факт залиття 08.05.2020 р. нежитлового приміщення, яке належить їй на праві власності, з квартири АДРЕСА_3 , внаслідок пошкодження стоякового трубопроводу холодного водопостачання, який проходить через квартиру АДРЕСА_4 . Стояковий трубопровід знаходиться на балансі відповідача, який займається його експлуатацією, а власники квартири АДРЕСА_4 не несуть відповідальності за нього. Вимоги про відшкодування завданої шкоди відповідачем у добровільному порядку не виконані. Окрім того, такими неправомірними діями відповідача завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості користуватися ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Постійне хвилювання призвели до нервової та психологічної напруги, що вплинуло на стан здоров`я.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.10.2023 р. надійшов відзив у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що позивачем не доведено вчинення відповідачем протиправних дій або допущення бездіяльності, які б свідчили про безпосереднє спричинення йому шкоди. Відповідач не є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2 та не несе обов`язку щодо проведення капітального ремонту інженерно-технічних споруд вказаного будинку. Підтверджує факт перебування водопровідних мереж житлового будинку в незадовільному стані, однак співвласники багатоквартирного будинку за вказаною адресою стосовно участі у програмі співфінансування до підприємства не звертались. Сума заявленого відшкодування не підтверджується належними доказами. Наведені позивачем фактичні обставини справи та додані докази не дають підстав стверджувати, що відповідачем було порушено або обмежено права позивача як споживача житлово-комунальних послуг та завдано моральних страждань.

01.12.2023 р. до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач посилається на надання відповідачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до складу яких входить технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, що свідчить про належність відповідача. Щодо суми відшкодування вказує, що ЖЕД №8-9 відмовив в складанні кошторису на виконання ремонтних робіт пов`язаних з ліквідацією аварії при затопленні приміщення, у зв`язку із чим позивач замовлено у ФОП ОСОБА_2 кошторис на проведення ремонтних робіт.

01.12.2023 р. від третьої особи надійшли пояснення у справі у яких вказує, що на підставі договору оренди приміщення БФ «Країна Добродій» в особі керівника ОСОБА_3 , який є уповноваженою особою з експлуатації приміщення №128 має всі повноваження на вирішення питань пов`язаних з експлуатацією приміщення. У зв`язку із чим ним вирішувались питання з компенсації завданих пошкоджень та майна.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.

У судовому засіданні третя особа підтримує позов.

Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 09.08.2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В., є власником нежилих приміщень №1,2,3,4,6,7 (групи приміщень №128), загальною площею 51,70 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №1331119 від 09.08.2005 р.

Згідно договору оренди від 01.05.2022 р., укладеного між ОСОБА_1 та Благодійним фондом «Країна Добродій», за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування майно, згідно умов даного договору.

Згідно акту про залиття від 15.06.2022 р., складеного комісією ЖЕД №8-9 КП «ККОЖФ Святошинського району м.Києва» на підставі заяви №63 від 26.05.2022 р. керівника Благодійного фонду «Країна Добродій», у будинку №108/1 на просп.Перемоги на першому поверсі у приміщенні Благодійного фонду «Країна Добродій» сталось залиття. Обстеженням приміщення заявника від 15.05.2022 р. виявлено: коридор - на стелі спостерігаються руйнування підвісної стелі системи Армстронг плит 600Х600 мм у кількості 6 шт.; кладова - виявлено деформований дверний блок, здуття дерев`яних елементів; серверна - виявлено деформований дверний блок, здуття дерев`яних елементів внаслідок залиття; кабінет №1 - на підлозі зафіксовано здуття ламінату загальною площею до 13 кв.м.; кабінет №2 - на підлозі зафіксовано здуття ламінату загальною площею до 13 кв.м., у кабінеті виявлено деформований дверний блок. За висновком комісії причиною залиття, яке відбулося 08.05.2022 року з квартири АДРЕСА_4 у вищевказаному житловому будинку, внаслідок пошкодження стоякового трубопроводу холодного водопостачання, що було встановлено представниками ЖЕД №8-9 Святошинського району, які залучались для усунення залиття.

Факт завдання шкоди та виявлених пошкоджень також зафіксовано актом про наслідки залиття нежитлового приміщення №128, затверджений головою правління Благодійного фонду «Країна Добродій» ОСОБА_3 .

Згідно локального кошторису на загальнобудівельні роботи по ремонту офісного приміщення та меблів по АДРЕСА_2 від 31.01.2022 р., складеного ФОП ОСОБА_2 на підставі поточних цін станом на 31.10.2022 р. вартість матеріалів, ремонтних робіт та ремонт меблів складає 77596,00 грн.

29.11.2022 р. до начальнику ЖЕД №8-9 КП «ККОЖФ Святошинського району м.Києва» орендарем приміщення ОСОБА_3 направлено вимогу про компенсацію збитків у розмірі 77596,00 грн.

18.01.2023 р. ЖЕД №8-9 КП «ККОЖФ Святошинського району м.Києва» повідомлено, що останній є структурним підрозділом, не має статусу юридичної особи, відтак рекомендовано звернутись до «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва».

20.01.2023 р. головою правління БФ «Країна Добродій» складено та направлено вимогу про відшкодування збитків до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва».

У відповідь 23.02.2023 р. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» повідомило, що претензія не містить об`єктивно обґрунтованих даних, які б свідчили про вчинення протиправних дій або бездіяльності, відтак підстави для відшкодування шкоди відсутні.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зобов`язання з відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування положень ст. 1166 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинно-наслідковий зв`язок між першим та другим елементами; г) вина завдавача шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.92 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 03.12.2014 року у справі N 6-183цс14, постановах Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі N 759/4781/16-ц, від 11.09.2019 року у справі N 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 року у справі N 638/20603/16.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 5 ст. 1187 цього Кодексу). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Як вбачається з акту про залиття та наданих в ході судового розгляду пояснень, факт, обставини, причини залиття нежилого приміщення - пошкодження стоякового трубопроводу холодчного водопостачання - відповідачем у справі не оспорюються.

Відповідач у відзиві підтверджує, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 N 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" з 1 березня 2015 року створено комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", яке є балансоутримувачем житлового фонду будинків комунальної власності Святошинського району.

Житлові будинки, які знаходяться територіально у Святошинському районі міста Києва, віднесені до сфери управління відповідача та передаються на його балансове утримання.

За таких обставин, саме на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" покладено обов`язок здійснювати господарське відання житлового фонду Святошинського району м. Києва, та обслуговування закріплених за ним житлових будинків, в тому числі і житлового будинку АДРЕСА_2 .

Відтак, посилання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", що він не є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 не заслуговують на увагу. При цьому суд констатує, що відповідачем не доведено, що не він несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок залиття.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов`язаний: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" саме балансоутримувач, яким у будинку АДРЕСА_2 є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", повинен забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529 Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території; прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації; дератизація, дезінсекція; обслуговування димовентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків. поливання дворів, клумб і газонів; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води; енергопостачання ліфтів; періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Крім того, відповідно до п. 4.1.9. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17 травня 2005 року за N 76,балансоутримувач має забезпечити справну, достатню теплоізоляцію внутрішніх трубопроводів, стояків. Усунути протікання, витоки, закупорки, засмічування, зриви гідравлічних затворів, санітарних приладів і негерметичність стикових з`єднань у системах каналізації. Забезпечити надійність і тривкість кріплення каналізаційних трубопроводів і випусків, наявність кришок на ревізіях.

Відповідач у заперечення позовних вимог вказує, що саме співласники багатоквартирного будинку зобов`язані утримувати у належному стані інженерні мережі, що проходять через їхні помешкання та при виявленні ознак несправності повідомляти обслуговуючу організацію.

Разом із цим, відповідач визнає, що за результатами проведення загального (весняного) огляду у травні 2022 року житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17 травня 2005 року за N 76, комісією у складі працівників житлово-експлуатаційної дільниці №8-9 підприємства було встановлено, що водопровідні мережі у житловому будинку перебувають у незадовільному стані та потребують капітального ремонту.

Тобто, самим відповідачем підтверджується факт неналежного утримання та експлуатації майна, що перебуває на його балансі і саме він несе відповідальність за шкоду, заподіяну позивачам внаслідок залиття.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачеві дійсно була завдана майнова шкода внаслідок бездіяльності та неналежного виконання обов`язків відповідачем, щодо утримання будинку.

Також відповідач не надав суду жодних доказів, що залиття сталося внаслідок обставин непереборної сили.

Щодо розміру відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Наданий позивачем кошторис на загальнобудівельні роботи від 31.10.2022 р., складений ФОП « ОСОБА_2 » за своїм змістом є належним, допустимим, достовірним та достатнім письмовим доказом у розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України, на підставі якого суд установив розмір завданого позивачці збитку внаслідок залиття нежитлового приміщення. Доказів на спростування вказаного розрахунку відповідачем не надано.

Разом із цим, суд зауважує, що з наданого кошторису вбачається здійснення витрат на матеріали, демонтажні роботи, монтажні роботи та ремонт меблів.

Згідно акту приймання-передачі №1 від 01.05.2022 р. орендодавцем передано, а орендарем прийнято ключі та пульт управління ролетами. Таким чином, позивачем не доведено існування та факт передання орендарю меблів, які включені у ремонт згідно кошторису, а тому відшкодування витрат пов`язаних з їх ремонтом у розмірі 22770,00 грн. задоволенню не підлягають.

У випадку, якщо відповідач вважає, що наданий позивачем кошторис на загальнобудівельні роботи від 31.10.2022 р. невірний, то згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач був зобов`язаний його спростувати, надавши свій висновок чи інші, передбачені ст. 76 ЦПК України докази, на його спростування, чого відповідачем не зроблено, відповідні клопотання не заявлені.

Порівнявши кошторис і зазначені в акті залиття пошкодження суд встановив, що оцінювач обрахував ремонт саме тих приміщень і у тому вимірі, які були пошкоджені внаслідок залиття.

Відхиляючи доводи відповідача про недоведеність розміру шкоди, суд враховує, що діюче процесуальне законодавство надає стороні широке коло можливостей для надання доказів чи спростування доказів, наданих іншою стороною, в тому числі згідно ст. 106 ЦПК України відповідач мав можливість провести експертне дослідження за власною ініціативою на спростування цього звіту, проте не зробив цього.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, оскільки позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття нежитлового приміщення позивача, а відповідач зазначеного не спростував та не довів відсутність своє вини, враховуючи що у зв`язку із залиттям у позивача виникла необхідність проведення робіт по відновленню нежитлового приміщення, виходячи з принципів співмірності, розумності та справедливості, вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача заподіяної позивачу моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, встановивши, що позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття нежитлового приміщення, а відповідачем не спростувано і не доведено відсутність своєї вини, суд доходить висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог на 63,2%, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 678,50 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» (03182, м.Київ, вул.Симиренка, 17), третя особа: Благодійний фонд «Країна Добродій» (03115, м.Київ, просп.Берестейський 108/1, прим.№128) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» код ЄДРПОУ: 39607507 (03182, м.Київ, вул.Симиренка, 17) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям нежитлового приміщення №1,2,3,4,6,7 (групи приміщень №128) за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 54826,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» код ЄДРПОУ: 39607507 (03182, м.Київ, вул.Симиренка, 17) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 678,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова