Постанова

від 28.03.2024 по справі 350/993/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/993/22

Провадження № 22-ц/4808/137/24

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.

суддів: Девляшевського В. А.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар Кузів А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Брошнівське лісове господарство» на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2023 року, в складі судді Пулик М. В., ухвалене в селищі Рожнятів Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Брошнівське лісове господарство» про стягнення невиплаченої заробітної плати, здійснення перерахунку компенсації за невикористані відпустки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні2022року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ДП «Брошнівське лісове господарство» про стягнення невиплаченої заробітної плати, здійснення перерахунку компенсації за невикористані відпустки та моральної шкоди.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що згіднонаказу від31грудня 2020року №218«Про встановленнядоплат,надбавок»,йому з01січня 2021було встановленота виплачуваласьнадбавка заскладність,напруженість уроботі ірозмірі 30відсотків посадовогоокладу.Однак,з 01липня 2021року відповідачприпинив нарахуваннята виплатуспірної надбавкиу зв`язкуз істотнимизмінами упраці.Такі діївідповідача вважаєнеправомірними,оскільки оплатаможе провадитисяза результатамиіндивідуальних іколективних робіт. Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Крім цього, спірну надбавку відповідач припинив нараховувати тільки йому, а іншим працівникам виплачувалась та внаслідок таких неправомірних дій відповідача також завдана моральна шкода.

28 липня 2023 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій додатково зазначив, що з наказом від 30 червня 2021 року № 139 відповідач його не ознайомлював, про наявність такого наказу позивачу стало відомо в процесі розгляду даної справи, після надання його копії на вимогу суду.

У зв`язку із цим, просить суд поновити строк на оскарження наказу ДП «Брошнівське лісове господарство» від 30 червня 2021 року № 139 «Про встановлення доплат, надбавок» та скасувати даний наказ в частині відміни пункту 1.7. наказу від 31 грудня 2020 року № 218 «Про встановлення доплат, надбавок».

Стягнути з ДП «Брошнівське лісове господарство» на його користь невиплачену надбавку за складність, напруженість в роботі в розмірі 18 400,65 грн., та завдану моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Зобов`язати ДП «Брошнівське лісове господарство» здійснити йому за результатами перерахунку заробітної плати з урахуванням надбавки за складність та напруженість в роботі перерахунок компенсації за невикористані відпустки та виплатити таку заборгованість.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження наказу ДП «Брошнівське лісове господарство» від 30 червня 2021 року № 139 «Про встановлення доплат, надбавок».

Скасовано наказ ДП «Брошнівське лісове господарство» від 30 червня 2021 року № 139 в частині відміни дії п.1.7 наказу від 31 грудня 2020 року № 218 про встановлення ОСОБА_1 - провідному районному мисливствознавцю відділу охорони та захисту лісу, надбавки за складність, напруженість у роботі в розмірі 30% посадового окладу.

Стягнуто з ДП «Брошнівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 , невиплачену надбавку за складність, напруженість в роботі в розмірі 18400,65 грн. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

З апеляційною скаргою звернулося Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (надалі ДСГП «Ліси України») в особі філії «Брошнівське лісове господарство». У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2022 року № 918, ДП «Брошнівське лісове господарство» було припинене шляхом приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», як відокремленого підрозділу (філії) «Брошнівське лісове господарство».

В апеляційнійскарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, в якому відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з погіршенням фінансового стану підприємства, позивач 30 квітня 2021 року повідомив відповідача про зміну істотних умов праці, що полягала у скасуванні з 01 липня 2021 року надбавки за складність, напруженість у роботі у зв`язку з погіршенням фінансового стану підприємства. Дані погіршення відбулись у зв`язку зі спалахом в Україні COVID 19. Внаслідок чого запроваджені карантинні обмеження привели до відсутності заготівлі та реалізації деревини, що значно погіршило господарсько-фінансове становище підприємства, при збереженні виплат заробітної плати працівникам. Дані фактори прямо вплинули на можливість виплати працівникам інших платежів. На думку апелянта, дані обставини були обов`язковими до врахування під час прийняття оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 посилається на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Вказує, що повідомлення від 30 квітня 2021 року на яке посилається апелянт, йому вручено не було. Тому, припинення відповідачем з 01 липня 2021 року нарахувань та виплат спірної надбавки у зв`язку з істотними змінами у праці, було здійснено неправомірно. Таким чином, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовою повісткою та за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». Представник відповідача просив відкласти судове засідання через неможливість прибути до суду, однак в задоволенні цього клопотанні було відмовлено, оскільки належних та допустимих доказів поважності причин неявки ним не надано. Тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Суд першоїінстанції встановив,що згідно розділом 5 «оплата і нормування праці» колективного договору укладеного між адміністрацією та трудовим колективом працівників ДП «Брошнівський лісгосп» на 2017-2020 р.р. (а.с. 90) визначено перелік видів і гарантованих Галузевою угодою доплат і надбавок до тарифних ставок (окладів), посадових окладів, згідно з додатком 6.

Відповідно до додатку 6 «Перелік та розміри доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників підприємства» передбачено надбавку за складність, напруженість у роботі до 50% посадового окладу (місячної тарифної сітки, окладу).

Згідно пункту 1.7 наказу від 31 грудня 2020 року №218 т.в.о. директора ДП Брошнівський лісгосп Гончара М.М. «Про встановлення доплат, надбавок», позивачу з 01 січня 2021 року було встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 30 відсотків посадового окладу (а.с. 155).

Відповідно до витягу з наказу від 30 червня 2021 року №139 (а.с. 155 зворотній бік) відмінено дію п. 1.6, 1.7, 1.14, 1,19 наказу від 31 грудня 2020 року № 218 «Про встановлення доплат, надбавок», яким скасовано виплату ОСОБА_1 надбавки за складність, напруженість у роботі.

Відповідно до абзацу 12 пункту 5.1.2 розділу 5 «оплата і нормування праці» колективного договору (а.с. 71) підприємство взяло на себе зобов`язання не допускати зниження загального рівня оплати праці порівняно із раніше прийнятим. У разі зміни умов оплати праці, з об`єктивних причин в бік погіршення повідомляти працівників не пізніше, як за два місяці до їх запровадження та терміново подати Держлісагенству і ЦК Профспілки обґрунтування щодо причин прийняття такого рішення та терміну дії занижених норм.

Згідно повідомлення від 30 квітня 2021 року позивача було повідомлено про зміну істотних умов праці, шляхом відміни виплати з 01 липня 2021 року надбавки за складність, напруженість у роботі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів зміни в організації праці та погіршення фінансового стану.

З такими висновками не можна не погодитися.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи, зміну розрядів і найменування посад) може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів тощо.

Попередження це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.

У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших, - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц, сформульовано правовий висновок про те, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці є виключним повноваження власника. Разом із цим, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Проте належних та допустимих доказів наявності змін в організації виробництва і праці в зв`язку з погіршенням фінансового стану підприємства внаслідок спалаху епідемії COVID 19 відповідачем суду першої інстанції надано не було.

Клопотань про долучення таких доказів вже у суді апеляційної інстанції представник відповідача а ні в апеляційній скарзі, а ні окремо, не заявляв, відтак доводи апеляційної скарги є безпідставними.

При цьому, наказ від 30 червня 2021 року № 139 «Про встановлення доплат, надбавок» не містить підставу його видання та належного обґрунтування позбавлення позивача надбавки.

Крім того, як зазначав позивач у своїй позовній заяві, а відповідач не спростував, скасування надбавки до заробітної плати було запроваджено тільки до нього. В той час коли відсутність замовлень внаслідок спалаху епідемії COVID 19 мало погіршити господарсько-фінансове становище всього підприємства, тобто вплинути на всіх його працівників.

З інших підстав рішення суду не оскаржується.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Брошнівське лісове господарство» залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

Є. Є. Мальцева