Ухвала

від 22.03.2024 по справі 390/99/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/99/22

Провадження № 1-кп/390/141/23

УХВАЛА

"22" березня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участюпрокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження № 42021120000000014 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.239 України.

В судовому засіданні до початку судового розгляду прокурор заявила клопотання про долучення до справи цивільного позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кіровоградська обласна рада до ОСОБА_6 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначає, що підставою для пред`явлення цивільного позову стала бездіяльність Кіровоградської обласної ради, проявом якої стало невжиття належних дій щодо пред`явлення цивільного позову для відшкодування збитків державі. Після встановлення прокурором бездіяльності потерпілого в особі Кіровоградської обласної ради щодо подання цивільного позову та звернення до неї з цього приводу, заперечень щодо представництва інтересів держави від зазначеного потерпілого прокурору не надійшло.

Представник потерпілого Кіровоградської обласної ради ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив долучити цивільний позов до матеріалів справи та пояснив, що причиною незаявлення цивільного позову потерпілим є відсутність у нього документів для складання цивільного позову, крім того юридичний відділ складається з однієї особи. Після отримання запиту прокурора щодо необхідності пред`явлення позову в інтересах держави у даному кримінальному провадженні представник потерпілого висловив згоду на пред`явлення позову прокурором.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що прокурором порушено порядок пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію свого захисника.

Представник потерпілого Первозванівської сільської ради ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час повідомлявся у встановленому законом порядку, причини його неявки суду не повідомлені.

Згідно вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.Цивільний позовв інтересахдержави пред`являєтьсяпрокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюстатті 25Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, висловила правову позицію, згідно якої прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом, а також визначення вустановленому порядкурозмірів відшкодуваньпідприємствами,установами таорганізаціями незалежновід формвласності зазабруднення довкіллята іншіекологічні збитки належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Підпунктом 2 пункту (б) ч.1 ст. 30 вищенаведеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать належить делеговане повноваження по здійсненню відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції пленарних засідань районної, обласної ради.

Згідно матеріалів кримінального провадження ознайомлення представника потерпілого Кіровоградської обласної ради з матеріалами кримінального провадження, в тому числі з обвинувальним актом, де зазначено спричинення матеріальної шкоди та її розміру, здійснено 02.03.2023. Представник Первозванівської сільської ради з матеріалами справи не ознайомлювався.

З часу надходження обвинувального акта до суду з січня 2021 року потерпілі, будучи компетентними органами, покликаними захищати інтереси держави в межах своїх компетенцій, та будучи обізнаними про характер порушення, що пред`являється обвинуваченій, а саме забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, не вжили заходів, спрямованих на захист держави шляхом пред`явлення цивільного позову на відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів.

Після виявлення прокурором необхідності захисту інтересів держави шляхом пред`явлення цивільного позову та звернення до одного з потерпілих, останній необхідних процесуальних дій не вчинив, так само не пред`явила цивільний позов і Первозванівська сільська рада.

Суд також враховує правові висновки, сформовані Великим Судом в постанові від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, згідно з якими дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» за критерієм «розумності» має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально; до таких чинників відносить, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави; закріплений обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв`язку із закріпленим в законі принципом щодо обов`язковість додержання встановлених екологічних правил при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.

Таким чином, з метою забезпечення захищеності інтересів держави, враховуючи наявність виняткових обставин необхідності їх захисту прокурором, який законом наділений правом пред`явлення цивільного позову в інтересах держави, цивільний позов наданий до суду до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, тому суд вважає за необхідне прийняти цивільний позов до спільного розгляду у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 128, 260 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільний позов прокурора Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кіровоградська обласна рада до ОСОБА_6 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийняти до розгляду в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1