Рішення

від 25.03.2024 по справі 635/5397/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.03.2024

Справа № 635/5397/23

Провадження по справі № 2/635/621/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

секретар судового засідання Старишко Д.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач Дочірнє підприємство «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смтПокотилівка Харківськогорайону Харківськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник адвокат Горячко О.Б., пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», яким просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 86933,37 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 29 листопада 2017 року по 19 червня 2023 року, він перебував у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», працюючи на посаді охоронника. За цей час, позивачу в повному обсязі не виплачена заробітна плата за період з листопада 2017 року по листопад 2019 року, за період з грудня 2019 року по червень 2020 року (включно), з грудня 2020 року по вересень 2021 року (включно) в розмірі 86933,37 гривень. 27 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення за угодою сторін. 19 червня 2023 року позивача було звільнено за угодою сторін. Трудова книжка була йому видана 30 червня 2023 року. На день його звільнення з роботи та по теперішній час відповідач не провів з ним розрахунок по заборгованості по заробітній платі, та іншим розрахункам, які відбуваються після звільнення працівника. У зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 серпня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано у дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» належним чином засвідчені копії первинних документів відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з листопада 2017 року по червень 2023 року (включно), відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_1 з листопада 2017 року по червень 2023 року (включно), штатних розписів за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, в яких зазначена інформація про посадовий оклад ОСОБА_1 , довідку про нараховані ОСОБА_1 суми заробітної плати з листопада 2017 року по червень 2023 року.

Ухвала Харківського районного суду Харківської області від 10 серпня 2023 року відповідачем не виконана.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Горячко О.Б., у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.

Представник відповідача Дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29 листопада 2017 року був прийнятий на посаду охоронника 2 класу в ДП «Санаторій «Високий» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» (наказ №135-к від 28 листопада 2017 року).

19 червня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади охоронника 2 класу за згодою сторін (наказ від 19 червня 2023 року №6-К-6).

Позивач, стверджує, що на час припинення трудових відносин станом на 19 червня 2023 року борг відповідача перед позивачем з невиплаченої заробітної плати становить 86933,37 гривень.

Факт того, що в період з листопада 2017року повересень 2021року (включно) відповідач не здійснював виплату ОСОБА_1 заробітної плати підтверджується наданими позивачем разом з позовною заявою: Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 08 червня 2023 року, банківською випискою за період з 14 лютого 2018 року по 15 червня 2023 року по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00039295713 від 06 грудня 2017 року, Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 02 липня 2023 року.

Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

У статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За практикою Європейського суду з прав людини (справа «Будченко проти України», заява № 38677/06) концепція «майна» не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав «законні сподівання» щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За змістом статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму(ст. 116 КЗпП України).

Разом з цим, із матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що дочірнє підприємство «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», як роботодавець, порушуючи вимоги трудового законодавства в частині оплати праці працівника, має заборгованість перед позивачем по заробітній платі, і не здійснив виплату цієї заборгованості при звільненні працівника ОСОБА_1 , що мав зробити у відповідності до вимог статті 116 КЗпП України.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги надав належні докази: Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 08 червня 2023 року, банківську виписку за період з 14 лютого 2018 року по 15 червня 2023 року по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00039295713 від 06 грудня 2017 року, Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 02 липня 2023 року.

Відтак, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 86933,37 гривень є обґрунтованими та належно підтвердженими і відповідно підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження погашення дочірнім підприємством «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» станом на момент розгляду справи суми заборгованості із заробітної плати перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заробітної плати на користь звільненого працівника ОСОБА_1 .

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості з заробітної плати перед позивачем та про причини несвоєчасного погашення заборгованості, не надано розрахунку, який спростовує відомості, надані позивачем, тому суд вважає, що позивачем доведено заборгованість відповідача в загальному розмірі 86933,37 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1073,60 гривень (станом на день подання позову 07 липня 2023 року).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати -задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 86933 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять три) гривні 37 (тридцять сім) копійок.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Високий» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач дочірнє підприємство «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», дочірнє підприємство «Санаторій «Високий» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 02648709, місцезнаходження Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Кооперативна, буд. 43.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2024 року.

Суддя І.В. Березовська