Ухвала

від 12.03.2024 по справі 472/225/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/225/24

Провадження №2/472/152/24

У х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2024 року селище Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє позовну заяву на її відповідність вимогам ст.ст.175і177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, п. п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних правце передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів особи визначений у ч. 2ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Зміст позовних вимогце певна форма захисту, яку позивач просить застосувати суд, що відображається в прохальній частині позовної заяви.

Зі змісту заявлених ОСОБА_1 позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом та просить захистити порушене, на його думку, право шляхом встановлення юридичного факту, а саме - встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно із ч. ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 , матір дітей, із 2023 року залишила його із дітьми, проживає за кордоном, та участі у вихованні та утриманні дітей не приймає, самоусунулася від реалізації батьківських обов`язків та їхні діти на даний час проживають разом із ним.

Також обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що діти перебувають на повному його утриманні та вихованні, саме він здійснює витрати на утримання дітей.

Всупереч вимогамст. 175 ЦПК Українизміст позовної заяви ОСОБА_1 зводиться фактично до встановлення юридичного факту, при цьому обґрунтування в чому саме полягає суть порушеного права позивача та яким чином обраний спосіб захисту цього права, захистить це право, позовна заява не містить.

Враховуючи, що зміст позовних вимогце передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення та вибір способу захисту і відповідно формулювання позовних вимог повинно здійснюватися з врахуванням правила ефективності (на вибір позивача), проте одночасно з врахуванням суті спору.

Із викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та самих позовних вимог неможливо встановити чим саме порушено його право саме відповідачем ОСОБА_2 , враховуючи, що як зазначає позивач в позові відповідачка з власної ініціативи залишила дітей разом з ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Крім того, позивач у позовній заяві не зазначає доказів, що підтверджують зазначені у позовній заяві обставин, якими він обґрунтовує свої заявлені позовні вимоги щодо самостійного виховання та утримання ним дітей, оскільки факт того, що відповідачка проживає за кордоном, а він разом з дітьми проживає в України, сам по собі ще не свідчить, що відповідачка не бере участі у вихованні та утриманні дітей.

У цій справі заявник просив встановити факт самостійного утримання та виховання дітей батьком без участі матері з метою оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дітей.

Порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги. Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення.

Однак позивачем не залучено до участі в справі третьою особою відповідний державний орган, в якому оформлюється вказана соціальна допомога.

Також позивач вказує, що встановлення факту самостійного утримання та виховання ним дітей, пов`язане з виконанням військового обов`язку, стосується проходження військової служби, реалізації ним права на відстрочку від призиву на військову службу.

Однак позивачем не залучено до участі в справі третьою особою відповідний державний орган, в даному випадку відповідний Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач перебуває на військовому обліку.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

У відповідності зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей, - залишити без руху і надати строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем або його представником ухвали суду.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у випадку невиконання даної ухвали суду у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто позивачу.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко