Рішення

від 18.03.2024 по справі 487/7624/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/7624/23

Провадження №2/487/707/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Бахмуцької А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , третьої особі - Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесення змін до актового запису №65 від 30.03.2017 про її народження, виключивши з актового запису відомості про батька ОСОБА_4 та вказати його батьком дитини, змінивши ОСОБА_3 прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 19.03.2013 відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який фактично було припинено у 2016 році. З 2016 року по теперішній час він перебуває з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина ОСОБА_3 , він є її біологічним батьком, що підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження №39732 від 03.10.2023. У свідоцтві про народження дитини, батьком вказано ОСОБА_4 , оскільки на момент народження дитини, з ним відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі. 11.06.2019 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Він утримує та виховує доньку ОСОБА_3 та доньку відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув при виконанні бойового завдання. На підставі викладеного позивач змушений звернутися до суду із заявою про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Ухвалою від 03.11.2023 провадження по справі провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.01.2024 позивач надав до суду заяву, у якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення.

12.01.2024 відповідачка в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, просила розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги визнала, просила про їх задоволення.

01.01.2024 і 11.03.2024 представник третьої особи подав до суду заяву, про розгляд справи за його відсутністю, заперечень проти позову не має, просив прийняти рішення на розсуд суду.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_4 з 19.03.2013, який розірвано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.06.2019. Починаючи з 2016 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в фактичних шлюбних відносинах та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 30.03.2017 Центральним районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №65 від 30.03.2017.

У зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, батьком дитини в актовому запису та свідоцтві про народження, вказано - ОСОБА_4 .

Згідно копії повторного свідоцтва про смерть, виданого 17.01.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №2339 від 06.09.2022.

Згідно з наданим до суду дослідженням ДНК на батьківство № 39732 від 03.10.2023, складеного Медико-генетичним центром Мама Папа, ймовірність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 99,999998 %.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

За змістом ст. 121, ч. 1 ст. 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до вимог ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно з ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно з п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).

У третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019 року, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач про розподіл судових витрат суд не просив.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис № 65 від 30.03.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Центральним районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а саме:

- виключити в актовому запису про народження № 65 від 30.03.2017 ОСОБА_3 відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини;

- змінити прізвище дитини із « ОСОБА_5 » на " ОСОБА_6 ", по-батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », в графі батько змінити з « ОСОБА_4 " на « ОСОБА_1 » та видати нове свідоцтво про народження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ЄДРПОУ 24059682, місце знаходження м. Миколаїв пров. Кур`єрський, 7

Суддя С.М. Афоніна