Рішення

від 21.03.2024 по справі 302/198/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/198/24

Провадження № 2/302/149/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.03.2024 року смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (адресамісцезнаходження:вул.900-річчяХуста,буд.16м.ХустЗакарпатської області),в інтересахдержави вособі Міжгірської селищної ради (код ЄДРПОУ 04350910,місцезнаходження заадресою:смт.Міжгір`я,вул.Шевченка,77Хустського районуЗакарпатської області)до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ - 22114589, місцезнаходження за адресою: смт.Міжгір`я, вул.Незалежності, буд.64 Хустського району Закарпатської області), про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, -

В СТ АН ОВ ИВ :

16 лютого 2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов першого заступника керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області Бобинича Петра, та який діє в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до відповідача ОСОБА_1 , третя особа: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням та у пред`явленому позові прокурор просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с.Третяково, Синельниківського району Дніпропетровської області (фактично проживає АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області р/р UA 248999980333189331000007423, ГУК у Закарпатській області /Міжгірська ТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37975895 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення, в сумі - 33491 (тридцять три тисячі чотириста дев`яносто одну гривню) 22 копійки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що у Міжгірському районному суді Закарпатської області на розгляді перебували матеріали кримінального провадження №12023071110000111 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.246 КК України.

Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №302/977/23 від 22 червня 2023 року, який набрав законної сили, було встановлено, що 03 грудня 2022 року, близько о 15-00 годині, ОСОБА_1 на власному коні, який був запряжений у воза, вирушив до кварталу №33 для вчинення незаконної рубки деревини породи «ялина». Цей квартал розташований в селі Присліп Хустського району Закарпатської області і є частиною Соймівського лісництва Державного підприємства «Міжгірське ЛГ».

З метою корисного використання, свідомо та умисно, порушуючи встановлений законом порядок, без дозволу та відповідних документів, ОСОБА_1 , використовуючи бензопилу та сокиру, повторно здійснив самовільну рубку сироростучої деревини породи «ялина», а саме вирубав три дерева з діаметрами пнів 40, 35 і 34 сантиметри, загальною кубомасою 3,06 м?.

Після цього, частину деревини ОСОБА_1 завантажив на гужову повозку та перевіз її з лісового масиву в населений пункт, де його зупинив майстер лісу Соймівського лісництва ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_2 та змушений був вивантажити сортимент деревини на ґрунтову дорогу.

Продовжуючи злочинні дії, тієї ж ночі, близько о 23-00 годині, ОСОБА_1 залучив до своїх незаконних дій ОСОБА_3 .. За допомогою останнього, завантажив сортимент деревини на гужову повозку, яку перед тим вивантажив на лісовій дорозі, і використав для своїх власних потреб.

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв природному середовищу значну шкоду та завдав збитків на суму 33 491,22 гривень.

З урахуванням викладеного, суд визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.246 КК України та йому було призначено остаточне покарання, із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, у виді трьох років шести місяців обмеження волі, та на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання на строк один рік шість місяців із покладанням обов`язків передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. Даний вирок учасниками кримінального провадження не оскаржувався та набрав законної сили 22.07.2023 року.

Під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.246 КК України цивільний позов прокурором не пред`являвся.

Згідно з розрахунком Філії Міжгірське ЛГ, проведеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд'', загальна сума заподіяної ОСОБА_1 внаслідок кримінального правопорушення шкоди навколишньому природному середовищу склала 33491,22 грн. Зазначена шкода, заподіяна ОСОБА_1 , яка виникла в результаті незаконної порубки лісу, до теперішнього часу добровільно не відшкодована та на користь спеціального фонду місцевого бюджету не сплачена, а тому прокурор змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, матеріальну шкоду в сумі 33491,22 грн., заподіяну навколишньому природному середовищу, в результаті вчинення кримінального правопорушення (а.с.2-11).

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.03.2024 року у справі № 302/198/24, прийнято позовну заяву Хустської окружної прокуратури Закарпатської області до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.32-33).

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду прокурором Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Савка В.Ю. подана письмову заяву, в якій прокурор просить проводити судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити за наведеними у позові підставами (а.с.42).

Представник позивача Міжгірської селищної ради в судове засідання не з`явився, проте на адресу суду подано заяву селищного голови, в якій останній просить розглянути дану справу без його участі, позов прокурора просить задовольнити за наведеними у позові підставами, додаткових заяв, клопотань не мають (а.с.37).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення особисто 09.03.2024 року (а.с.35), однак про причини неявки в судове засідання відповідач ОСОБА_1 суд не повідомив. Відзив на позов відповідачем не подано, заперечення проти заявлених прокурором позовних вимог не надано.

Представник третьої особи - філії «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином та у встановленому законом порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, проте представником третьої особи ОСОБА_4 подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги, заявлені прокурором, підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити за викладеними у ньому підставами (а.с.40-41).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи 302/198/24, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цієї справи, а також оглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження у справі № 302/977/23, суд вважає, що заявлені Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області, яка діє в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області (справа №302/977/23) від 22.06.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України та призначено покарання із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, у виді трьох років шести місяців обмеження волі, та на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання на строк один рік шість місяців із покладанням обов`язків передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України. Даний вирок учасниками кримінального провадження не оскаржувався та набрав законної сили 22.07.2023 року (а.с.12-15).

Вироком встановлено,що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у незаконному вирубу сироростучих дерев породи ялина в загальній кількості трьох дерев з діаметром пнів 40 см, 35 см та 34 см., було заподіяно майнову шкоду Міжгірській територіальній громаді Хустського району Закарпатської області, що перебуває на балансі Соймівського лісництва філії «Міжгірське лісове господарство» Закарпатської області, на загальну суму 33491,22 гривень.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у справі № 302/977/23, під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.246 КК України потерпілим або прокурором цивільний позов не пред`являвся

Листом Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області за вих.№02-11/1812 від 12.12.2023 року повідомила, що Міжгірська селищна рада Закарпатської області не заперечує проти здійснення захисту інтересів Хустською окружною прокуратурою в судовому порядку, шляхом подання до суду позовної заяви про відшкодування з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини (а.с.18).

Відповідно до положень статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), що відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Згідно ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.1 Лісового кодексу України встановлено, що Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частин першої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.3 та ч.7 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 56 ч.3 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та п.7 ч 3 ст.29, п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спецфондів Державного, обласного та місцевого (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення. Відповідно до ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом. У ст.62 вказаного закону передбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Згідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача.

Вироком суду доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.246 КК України, прямим результатом вчиненого кримінального правопорушення стало заподіяння майнової шкоди на загальну суму 33491,22 гривень.

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі. Пленум роз`яснив судам, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст.440, 450 ЦК України (ст.ст.1166, 1187 ЦК України 2004 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.246 КК України доведена, шкода заподіяна державі в особі Міжгірськоі територіальної громади Хустського району Закарпатської області, безпосередньо пов`язана із вчиненням даного злочинного діяння та оскільки відповідач ОСОБА_1 ухиляється від відшкодування у добровільному порядку збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, жодних заперечень щодо позову суду відповідачем не надав, а тому суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь Міжгірської селищної ради Хустськогорайону Закарпатської області, в рахунок відшкодування майнової шкоди, в сумі33491,22грн

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

За змістом п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, згідно положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення сума судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.19, 58 Конституції України, ст.ст.327, 1166 ЦК України ст.ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.107 Лісового кодексу України, ст.ст.12,56,82,137,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (р/р НОМЕР_2 , ГУК уЗакарпатській області/Міжгірська ТГ/24062100, ЄДРПОУ 37975895) - шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення, в сумі 33 491 (тридцять три тисячі чотириста дев`яносто одну) гривню 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО