Рішення

від 27.03.2024 по справі 333/2791/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/2791/24

Провадження № 2-о/333/206/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Варнавської Л.О.,

присяжних Ланько Н.В.

Легеза О.А.

при секретарі Меркулової М.М.,

за участю прокурора ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

лікаря-психіатра ОСОБА_3

адвоката Жидкової Л.І.

законного представника ОСОБА_4

особи, щодо якої вирішується питання

про госпіталізацію до психіатричного

закладу у примусовому порядку ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Судовської Тетяни про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

Медичний директорКомунального некомерційногопідприємства «Обласнийклінічний закладз наданняпсихіатричної допомоги»Запорізької обласноїради СудовськаТетяназвернулась до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_5 ,госпіталізована вперше.Психічний станзмінився протягомостанніх 2тижнів,коли натлі безсоннястала поводитисьнеадекватно,тікає здому,викидає речі,залишає напризволящедвох малолітніхдітей,оголяється,постійно молиться,цілує ікони,поли тастелі,не їсть,не спілкуєтьсяз оточуючими,твердить,що всігрішні,вимагає всіхпокаятись,каже,що Богсказав їй,що тіткапринесла поганіікони,висловлює суїцидальнідумки.Доставлена спеціалізованоюпсихіатричною бригадою,лікар ОСОБА_6 ,у станіпсихомоторного збудження,за рапортомспівробітників поліції,у супроводірідної сестри.Згоду нагоспіталізацію ненадала,у зв`язкуз чимгоспіталізована впримусовому порядку,як така,що виявляєознаки тяжкогопсихічного розладу,небезпечна длясебе таоточуючих.До відділенняприйшла боса,пручалася огляду,почала бититапками співробітниківвідділення,вкусила заліве передпліччямедичну сестру.

26.03.2024 була оглянута комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої ОСОБА_5 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого поліморфного психотичного розладу, психомоторне збудження. За психічним станом є небезпечною для себе та оточуючих. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливі лише в умовах психіатричного стаціонару

У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, просив суд задовольнити заяву. Додатково зазначив, що ОСОБА_5 була доставлена в психомоторному збуджені, неадекватна поведінка. Комісія лікарів встановила поліморфний психічний розлад, емоційно нестабільна, від ейфорії до повної апатії, обмежене розуміння щодо вживання їжі. В такому стані людина може натворити що завгодно, є небезпека як для неї особисто так і для оточуючих. Госпіталізація ОСОБА_5 доцільна та обґрунтована. Вона потребує найскорішого лікування.

Законний представник ОСОБА_5 ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила про те, що є рідною сестрою ОСОБА_5 . Додатково пояснила, що раніше її сестра не зверталась до лікарів. Останнім часом звернулась лише до психолога та психіатра з приводу сімейних сварок із чоловіком. Все було добре, вона поводила себе нормально. Проте, три дні тому, це була неділя, ОСОБА_5 їй зателефонувала і сказала щоб вона дістала крижму та ікону. ОСОБА_4 нічого не діставала, вона спала, запитала у сестри що вона хоче, проте та відповіла що нічого, та кинула трубку. ОСОБА_4 почала телефонувати родичам з цього приводу і вони сказали, що вона так само із ними себе поводила. Всім родичам скидувала ікону, звинуватила рідну тітку, що вона додому принесла прокляті ікони. Мамі написала, щоб та молилась. Після цього ОСОБА_4 зателефонувала чоловіку ОСОБА_5 та попросила його нікуди не пускати сестру, вона завтра приїде по неї, збиралась відвезти її до лікаря. О 10 год. наступного дня їй зателефонували та сказали що сестра зникла. Чоловік її був у будинку де вони проживали, а вона була у батьків чоловіка разом із дитиною, там вона себе також дивно поводила, роздягнула дитину, повідкривала всі вікна і молилась. Потім вона захотіла піти, і вони її відпустили. ОСОБА_5 прийшла до чоловіка, сказала що буде прибиратись, а він хай спить. Вона прибиралась, щось повикидала з будинку, він проснувся о 8-год. її не було. ОСОБА_4 почала телефонувати всім родичам, друзям, її всі шукали. Зателефонував двоюрідний брат її чоловіку сказав, що побачив як вона проходить повз його будинок і затримав її. Ми приїхали, а її чоловік повіз дитину до лікаря, бо та захворіла, зазначив, що поїдуть із ОСОБА_7 до лікаря завтра. ОСОБА_4 лишилась із сестрою сама, покликала потім брата, наглядали за нею, бо вона постійно намагалась кудись піти. Потім вона звернула увагу, що у сестри якісь дивні очі, скляні, і наче змінився колір. ОСОБА_5 вирішила викликати швидку, бо думала що її сестра напилась пігулок. ОСОБА_5 не пустила їх в дім, сказала що з нею все добре і допомога їй не потрібна. Лікарі зазначили що без її згоди нічого зробити не можуть. ОСОБА_7 сказала що вона поїде до лікаря самостійно та добровільно. Ніч вона не спала, поводила себе маніакально, молилась, змушувала їх сидіти слухати. На ранок її чоловік сказав, що не може відвезти її до лікарні, і через її стан, (вона то ходила то повзала, то ікони цілувала, на них не реагувала, не їла, не спала вже яку добу, стала ще гірше себе почувати та поводити) ОСОБА_4 викликала поліцію, і вони побачивши її стан викликали бригаду.

Лікар психіатр у судовому засіданні підтвердила викладене у заяві, зазначила, що ОСОБА_5 за психічним станом потребує госпіталізації. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару

ОСОБА_5 зазначила що не потребує лікування.

Адвокат Жидкова Л.І. зазначила, що поведінка ОСОБА_5 є небезпечною для неї самої та для оточуючих, насамперед для дитини, довіряє думці спеціалістів, та немає підстав не довіряти родичам. Проте, адвокатам заборонено обирати позицію яка відрізняється від волі підзахисної.

Прокурор підтримала лікарів, не заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зіст.14Закону України«Про психіатричнудопомогу» особа,яка страждаєна психічнийрозлад,може бутигоспіталізована допсихіатричного закладубез їїусвідомленої згодиабо беззгоди їїзаконного представника,якщо їїобстеження аболікування можливілише встаціонарних умовах,та привстановленні вособи тяжкогопсихічного розладу,внаслідок чоговона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не перебувала на обліку у лікарів психіатрів. Госпіталізована вперше.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 26.03.2024 року, остання просить госпіталізувати її сестру через неадекватну поведінку, маніакальну ідею, що всі грішні, повзає, молиться, цілує ікони, поли стелі, не їсть, не спить, не розмовляє, відмовляється від лікування, шепоче молитви, тікає з дому, депресивно себе поводить, іноді скандальна та істерична, вигадує неправдиві факти. Казала про суїцідальні думки. Відмовляється сидіти з дитиною через головні болі та безсоння. Не годувала півторарічну дитину, не доглядала, роздягнула, обмотала у крижму та залишила плакати. Сама була роздягнена до гола.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів від 26.03.2024 року, ОСОБА_5 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого поліморфного психотичного розладу, психомоторне збудження. За психічним станом є небезпечною для себе та оточуючих. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливі лише в умовах психіатричного стаціонару.

Згідно ч. 2-4ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу»виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.

Оскільки хворий становить небезпеку для себе та оточуючих, згоду на лікування не дав, йому рекомендовано примусову госпіталізацію згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Отже, зважаючи на досліджені судом обставини справи, а саме те, що компетентною комісією лікарів-психіатрів у ОСОБА_5 виявлено психічний розлад у формі гострого поліморфного психотичного розладу, психомоторне збудження, а також встановлення фактів про те, що хвора становить небезпеку для себе та оточуючих, пояснень інших учасників, суд доходить остаточного висновку, що наявні обов`язкові з огляду наст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»підстави для ухвалення рішення про надання особі психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди, така госпіталізація є доцільною та відповідає її інтересам, тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Судовської Тетяни про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_5 задовольнити.

Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до психіатричного закладу Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 10а.

Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська

Присяжні Н.В. Ланько

О.А. Легеза