Рішення

від 27.03.2024 по справі 448/355/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/355/24

Провадження № 2-о/448/22/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повне)

27.03.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Юрія БІЛОУСА,

за участю секретаря судового засідання Оксани ТХІР,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Мостиська міська рада Львівської області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Мостиська міська рада Львівської області, як орган опіки та піклування,

про: встановлення факту, що має юридичне значення,

учасники справи:

заявник ОСОБА_3 , не з`явився (заява),

заінтересована особа: ОСОБА_4 , не з`явилася (заява),

представник заінтересованої особи Мостиської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, не з`явилася (заява),

в с т а н о в и в:

І. Обставини справи:

Заявник ОСОБА_5 , звернувся до суду з даною заявою, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_5 , самостійно виховує та самостійно здійснює догляд за неповнолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що у ОСОБА_5 , із заінтересованою особою ОСОБА_7 , є спільний неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наголошує, що мати неповнолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_7 , проживає тривалий час окремо від сина, не займається його вихованням, не піклується про нього та не утримує, отже є такою, що самоусунулась від виховання та утримання дитини.

Стверджує, що заявник є єдиним піклувальником ОСОБА_6 , здійснює за ним постійний догляд, якого він потребує оскільки є неповнолітньою дитиною, самостійно одноособово здійснює його утримання та виховання.

Однак, з метою захисту прав та інтересів сина ОСОБА_6 та прав як батька ОСОБА_1 , їх переміщення без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом з дитиною, заявнику необхідно встановити факт самостійного виховання та знаходження сина на його утриманні.

ІІ. Позиція учасників справи:

В судове засідання заявник ОСОБА_5 , не з`явився, однак в матеріалах справи містяться заява, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності та зазначає, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте на адресу суду подав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, заперечень до заявлених вимог заявника не має, вимоги у заяві підтримує та просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Заінтересована особа ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути за її відсутності, не заперечує щодо задоволення заявлених вимог заявника.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 06.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали цивільної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що подана ОСОБА_8 , заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_5 , є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

З Акту обстеження матеріально - побутових умов проживання, встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , виховує і утримує неповнолітнього сина ОСОБА_9 , 2014 р.н., де створено усі необхідні умови для життя і розвитку дитини.

Довідкою видана виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області №351 від 26.06.2023 року про те, що його син ОСОБА_6 , 2014 р.н. дійсно зареєстрований та проживає з заявником ОСОБА_10 , який виховує його самостійно за вказаною адресою.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24289251 від 15.07.2014 року, заявник ОСОБА_5 є одноосібним власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що неповнолітня дитина ОСОБА_6 фактично проживає разом з батьком ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , який замається утриманням та вихованням сина, оскільки матір неповнолітнього ОСОБА_7 (заінтересована особа у справі) проживає окремо за адресою: с.Арламівська Воля, Яворівського району Львівської області.

Таке тривале проживання за різними адресами батьків неповнолітнього ОСОБА_9 , свідчить про те, що мати дитини ОСОБА_7 , довгий час не займається утриманням, вихованням та доглядом неповнолітнього сина, фактично самоусунулась від його виховання та утримання, життям дитини не цікавиться, зв`язків з дитиною не підтримує.

Заявник являється єдиним піклувальником сина, здійснює за ним постійний догляд, якого він потребує, оскільки є неповнолітньою дитиною, самостійно здійснює його утримання та виховання. Фактично заявник є батьком, що самостійно виховує сина.

V. Застосоване судом законодавство:

Згідно з частиною 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2, 4 статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом Верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

До правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України та Сімейного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимог частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав.

Встановлення факту перебування його дитини на особистому вихованні і утриманні заявника потрібно з метою захисту прав та інтересів його сина та прав заявника як батька, у тому числі, переміщення заявника і його сина без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дитиною.

Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

VI. Висновки суду:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та не заперечувалось заінтересованими особами те, що малолітній ОСОБА_6 на даний час проживає з батьком ОСОБА_10 , він здійснює піклування над дитиною, займається його утриманням, навчанням та вихованням.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами в судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 проживає та перебуває на теперішній час на утриманні батька ОСОБА_1 , який самостійно виховує сина та здійснює за таким постійний догляд. Докази, які б спростовували дану обставину, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Спору про право не має, встановлення даного факту не суперечить закону і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення справи не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення заяви по даній цивільній справі не застосовувалися.

VII. Судові витрати:

Відповідно до ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведено норму Закону, судовий збір необхідно залишити за заявником.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Мостиська міська рада Львівської області, як орган опіки та піклування, про: встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно виховує, утримує та здійснює догляд за малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст судового рішення складено 1 квітня 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересовані особи:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 ;

- Орган опіки і піклування Мостиської міської ради Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500.

Суддя Юрій БІЛОУС