Постанова

від 19.03.2024 по справі 920/986/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 920/986/22(920/366/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція податкового декларування"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 06.09.2023 (повний текст складено 15.09.2023, суддя Соп`яненко О.Ю.)

у справі № 920/986/22 (920/366/23)

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція податкового декларування",

про стягнення 78030,75 грн,

в межах справи № 920/986/22

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" (код 00218331),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 18727,38 грн та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 59303,37 грн, а всього 78030,75 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.09.2023 у справі № 920/986/22 (920/366/23) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 18727,38 грн заборгованості по заробітній платі та 18727,38 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1288,32 грн судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третя особа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2023 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18727,38 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/986/22 (920/366/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 задоволено заяву про самовідвід колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024, для розгляду даної справи визначено колегію суддів: Сотніков С.В. (головуючий, суддя-доповідач), Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.02.2024.

В судовому засіданні 15.01.2024 суд ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 19.03.2024, зобов`язав відповідача надати суду у строк до 18.03.2024 розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМ України № 100 від 08.02.1995, тобто за останні 2 календарні місяці перед звільненням.

На виконання вимог суду, 15.03.2024 відповідач надіслав суду пояснення та довідку про те, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням травень-червень 2021 року становить 372,60 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працюв у ПАТ "Конотопський арматурний завод" відповідно до запису у трудовій книжці з 21.10.2013 і звільнений з роботи за власним бажанням 30.07.2021.

Позивач у позові вказав, що розрахунок у день звільнення з ним проведений не був, у зв`язку з чим виникла заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 18727,38 грн.

З наданої позивачем довідки №120 від 28.03.2023 вбачається, що позивачу буда нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18727,38 грн.

Довідка відповідача від 14.03.2024 про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням колегія суддів до уваги не бере, оскільки проведений розрахунок суперечить вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМ України № 100 від 08.02.1995.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже, як було правильно встановлено місцевим судом, на підставі ст.116 КЗпП України відповідачу належало провести повний розрахунок з працівником в день звільнення 30.07.2021. Докази виплати заробітної плати відповідач не надав.

Беручи до уваги, що заборгованість по заробітній платі у розмірі 18727,38 грн підтверджена документами та визнана відповідачем, позовні вимоги в цій частині законно і обґрунтовано задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗпП України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Обмеження строку виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку шістьма місяцями введено Законом України № 2352-ІХ від 01.07.2022, що набрав чинності 19.07.2022 та діє на даний час.

Виходячи з викладеного, місцевим судом було правильно встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню за шість місяців.

Так, відповідно до наведеного позивачем у позові розрахунку, щодо якого не заперечував і відповідач, середній заробіток за 1 робочий день становить 148,63 грн.

У періоді шість місяців, за який підлягає стягненню середній заробіток на користь працівника, з серпня 2021 року по лютий 2022 року - 126 робочих днів.

Відтак суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув на користь працівника 18727,38 грн (148,63 грн х 126 р.д.) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, а відтак належить відхилити апеляційну скаргу, залишивши без змін оскаржуване рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція податкового декларування" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2023 у справі № 920/986/22 (920/366/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко