Постанова

від 19.03.2024 по справі 911/2869/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 911/2869/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Вишгородської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 (повний текст складено 14.12.2023)

у справі №911/2869/21 (суддя Л.В. Сокуренко)

за позовом Акціонерного товариства «Гідромеханізація.»

до Вишгородської міської ради

про визнання договору укладеним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2023 у справі №911/2869/21 позовні вимоги задоволено повністю; визнано укладеним з моменту набрання рішенням Господарського суду Київської області законної сили договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:253:0001, яка розташована по вулиці Набережній (Шлюзній) у місті Вишгороді, площею 3,1951 га, між Вишгородською міською радою та Акціонерним товариством «Гідромеханізація.»; присуджено до стягнення з Вишгородської міської ради на користь Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» 2 270,00 грн судового збору.

14.11.2023 до Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» надійшла заява № б/н від 13.11.2023 (вх. №21452/23 від 14.11.2023) про винесення додаткового рішення, в якій заявник просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №911/2869/21 у розмірі 57 500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 клопотання Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» №б/н від 13.11.2023 (вх. № суду 21452/23 від 14.11.2023) про винесення додаткового рішення задоволено частково, клопотання Вишгородської міської ради від 30.11.2023 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Вишгородської міської ради на користь Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» 43 125,00 грн адвокатських витрат.

В іншій частині у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» про винесення додаткового рішення відмовлено.

В іншій частині у задоволенні клопотання Вишгородської міської ради про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд на підставі поданих позивачем доказів встановив, що за наслідками розгляду справи №911/2869/21 об`єднанням було надано позивачу послуги з правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області на загальну суму 57 500,00 грн.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та те, що відповідач є органом місцевого самоврядування, для якого покладення заявленої позивачем суми адвокатських витрат може покласти надмірний тягар, суд не погодився з тим, що витрати на оплату правничої допомоги, понесені позивачем, в даному випадку мають повністю покладатись на відповідача та частково задовольнив клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши заявлений позивачем розмір адвокатських витрат на 25%, тобто до суми 43 125,00 грн.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 19.01.2024 через відділ документального забезпечення Вишгородська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Гідромеханізація.» №б/н від 13.11.2023 про винесення додаткового рішення повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- сума та перелік послуг, що зазначені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2023, не відповідають Додатку 1/1 до Договору №02/02-21/1, що в свою чергу підтверджує безпідставність вартості наданих послуг. Додатково, сума, визначена у Додатку 1/1 до Договору №02/02-21/1 є також надмірно завищеною та необґрунтованою, оскільки не містить конкретного переліку послуг та обґрунтованості витрат. Крім того, із зазначених документів неможливо встановити, з яких критеріїв визначався розмір гонорару, що в свою чергу підтверджує безпідставність вартості наданих послуг;

- суд не врахував, що сторони прагнули мирного врегулювання, про що подавали до суду спільне клопотання про затвердження мирової угоди, яке втім ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/2869/21 було залишено без задоволення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2869/21; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Вишгородської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

31.01.2024 матеріали справи №911/2869/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 залишено без руху, роз`яснено Вишгородській міській раді, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Акціонерному товариству «Гідромеханізація.» листом з описом вкладення.

16.02.2024 (про що свідчить штемпель Укрпошти на конверті) засобами поштового зв`язку до Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали від представника Вишгородської міської ради надійшла заява про усунення недоліків, в якій він надає докази усунення вказаних недоліків, які зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, а саме: докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Акціонерному товариству «Гідромеханізація.» листом з описом вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 поновлено Вишгородській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вишгородської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 на час апеляційного оскарження, призначено до розгляду на апеляційну скаргу на 19.03.2024.

У судове засідання, призначене на 19.03.2024, представники сторін не з`явились.

18.03.2024 Вишгородська міська рада подала до суду через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі її представника.

Представник позивача про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказу повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання (довідки про доставку копії ухвали до електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд»), клопотання відповідача про розгляд апеляційної скарги без його участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

У судовому засіданні 19.03.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Судом установлено, що в позовній заяві позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі, розмір якого в суді першої інстанції становить 30 000,00 грн.

Як підтверджується протоколом судового засідання від 09.11.2023, представник позивача до закінчення судових дебатів заявив усне клопотання про намір подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Після прийняття судом першої інстанції 09.11.2023 основного судового рішення позивач 14.11.2023, тобто у строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву № б/н від 13.11.2023 (вх. №21452/23 від 14.11.2023) про винесення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №911/2869/21 у розмірі 57 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 57 500,00 грн позивачем надано у матеріали справи копії Договору про надання правової допомоги №02/02-21/1 від 02.02.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «УНІЛЕКС» та Акціонерним товариством «Гідромеханізація.», Додатку №1/1 до Договору про надання правової допомоги №02/02-21/1 від 02.02.2021, Акту приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2023 на суму 57 500,00 грн, ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АІ № 1493128 від 13.11.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС № 7717/10 від 19.04.2019.

Так, 02.02.2021 між Адвокатським об`єднанням «УНІЛЕКС» (далі - об`єднання) та Акціонерним товариством «Гідромеханізація.» (далі, клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №02/02-21/1 (далі, Договір), за змістом пункту 1.1. якого на умовах, передбачених даним договором, клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

У пункті 1.2. Договору наведено перелік дій, що вчиняються об`єднанням на користь клієнта та які відносяться до правової допомоги.

За змістом пункту 1.3. Договору предмет цього договору може бути розширений за взаємною згодою сторін або уточнений в інших частинах цього договору.

Судом встановлено, що між сторонами було складено та підписано Додаток №1/1 до договору, пунктом 1 якого сторони узгодили, що обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди становлять:

1. Юридичний аналіз питання щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою. Ініціювання судового розгляду та представництво інтересів АТ «Гідромеханізація.» в суді першої інстанції у справі про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою - 30 000,00 грн.

2. Представництво інтересів АТ «Гідромеханізація.» в суді апеляційної інстанції у справі про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою - 45 000,00 грн.

3. Представництво інтересів АТ «Гідромеханізація.» в суді касаційної інстанції у справі про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою - 60 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 Додатку №1/1 сторони погодили, що детальний опис послуг, наданих в межах даного додатку до договору, деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції.

Вартість послуг, наданих в межах даного додатку до договору, може змінюватися в залежності від тривалості та/або обсягу надання послуг (пункт 3 Додатку №1/1).

Відповідно до пункту 2.7. Договору протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об`єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою об`єднання два примірники акта прийому-передачі наданих послуг.

Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об`єднання акта прийому-передачі наданих послуг підписати цей акт та один його примірник направити на адресу об`єднання, або направити об`єднанню письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2023, тобто наступного дня після оголошення судом вступної та резолютивної частин рішення, між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг, відповідно до пункту 1 якого на виконання Додатку №1/1 до договору об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги (правову (правничу) допомогу):

1. Аналіз змісту отриманих від АТ «Гідромеханізація.» документів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001, яка розташована по вулиці Набережній (Шлюзній) у м. Вишгороді, площею 3,1951 га.

2. Підбір та аналіз нормативно-правової бази, що підлягає застосовуванню у спірних правовідносинах (щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки). Пошук та аналіз постанови Верховного Суду, у якій містяться актуальні та релевантні правові висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосовуванню у спірних правовідносинах (щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки).

3. Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень для АТ «Гідромеханізація.» щодо можливих варіантів дій та обрання стратегії правового захисту щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001.

4. Написання позовної заяви від імені АТ «Гідромеханізація.» про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 (опис фактичних обставин, обґрунтування позиції у взаємозв`язку з наявними доказами, формування висновків на основі правових норм та правових висновків Верховного Суду). Формування позовної заяви та додатків до неї (паперовий друк та посвідчення адвокатом копій документів). Направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу - Вишгородській міській раді (засобами поштового зв`язку) та подання позовної заяви до Господарського суду Київської області.

5. Ознайомлення з відзивом відповідача (Вишгородської міської ради) на позовну заяву у судовій справі №911/2869/21. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» відповіді на відзив у судовій справі № 911/2869/21.

6. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» заяви про зміну предмету позову в судовій справі № 911/2869/21. Ознайомлення з відзивом відповідача (Вишгородської міської ради) на уточнені позовні вимоги у судовій справі № 911/2869/21. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» відповіді на відзив на уточнені позовні вимоги в судовій справі № 911/2869/21.

7. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» заяви про додаткову зміну предмету позову в судовій справі № 911/2869/21. Ознайомлення з відзивом відповідача (Вишгородської міської ради) на додаткові уточнені позовні вимоги у судовій справі № 911/2869/21. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» відповіді на відзив на додаткові уточнені позовні вимоги в судовій справі № 911/2869/21.

8. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» заяви про поновлення провадження в судовій справі № 911/2869/21.

9. Ознайомлення із запереченнями відповідача (Вишгородської міської ради) на відповідь на відзив на додаткові уточнені позовні вимоги у судовій справі № 911/2869/21. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» додаткових пояснень на заперечення в судовій справі № 911/2869/21. Написання та подання від імені АТ «Гідромеханізація.» заяви про зміну предмету позову в судовій справі № 911/2869/21.

10. Особиста участь представника (адвоката) АТ «Гідромеханізація.» в судових засіданнях у Господарському суді Київської області в судовій справі №911/2869/21.

Розмір винагороди - 57 500,00 грн.

Відповідно до пункту 2 Акта загальна вартість наданих послуг відповідно до підпункту 1 пункту 1 Додатку №1/1 до договору склала 57 500,00 грн.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень.

Отже, за наслідками розгляду справи № 911/2869/21 об`єднанням було надано позивачу послуги з правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області на загальну суму 57 500,00 грн.

Вищевказаними документами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 57 500,00 грн.

Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Так, 30.11.2023 відповідач до суду першої інстанції подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому Вишгородська міська рада, з посиланням на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначала, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 57 500,00 грн є нерозумним, занадто завищеним, непропорційним до предмету спору, не є співмірним до ціни позову та не відповідає складності справи.

У поданому клопотанні відповідач зазначав, що сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною до ціни позову, оскільки ціна позову складає 2 270,00 грн, а позовна заява містить лише одну вимогу немайнового характеру, що підтверджує непропорційність вартості послуг до предмету спору.

Також, на переконання відповідача, сума переліку послуг, зазначених в Акті приймання-передачі від 10.11.2023, не відповідають Додатку №1/1 до договору, що підтверджує, на думку відповідача, безпідставність вартості наданих послуг. Відповідач також переконаний, що сума, зазначена в Додатку №1/1 до договору є також завищеною та необґрунтованою, оскільки не містить конкретного переліку послуг та обґрунтованості витрат. У зв`язку із цим Вишгородська міська рада просила суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналогічні доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі, однак у ній відповідач вже просить суд у задоволенні клопотання позивача про винесення додаткового рішення відмовити повністю.

Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зазначає таке.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що належним доказом понесення учасником справи розміру витрат на професійну правничу допомогу є, зокрема, договір про надання правової допомоги, детальний опис виконаних доручень клієнта, акт прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо.

Як було встановлено судом та передбачено сторонами в пункті 1.3. Договору, предмет цього договору може бути розширений за взаємною згодою сторін або уточнений в інших частинах цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами було складено та підписано Додаток №1/1 до договору, пунктом 1 якого сторони узгодили, що обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди становить, зокрема, « 1. Юридичний аналіз питання щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою. Ініціювання судового розгляду та представництво інтересів АТ «Гідромеханізація.» в суді першої інстанції у справі про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:253:0001 між АТ «Гідромеханізація.» та Вишгородською міською радою - 30 000,00 грн.».

Водночас, пунктами 2, 3 Додатку №1/1 сторони погодили, що детальний опис послуг, наданих в межах даного додатку до договору деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції. Вартість послуг, наданих в межах даного додатку до договору, може змінюватися в залежності від тривалості та/або обсягу надання послуг.

При цьому пунктом 6 Додатку №1/1 передбачено, що цей додаток є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги №02/02-21/1 від 02.02.2021.

Таким чином, Додатком №1/1, який є невід`ємною частиною договору, визначено орієнтований обсяг правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди адвоката за надання позивачу послуг з правової допомоги.

Проте, сторони в Додатку №1/1 до договору дійшли згоди, що остаточний опис послуг, наданих в межах даного додатку до договору деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції, а вартість таких послуг може змінюватися в залежності від тривалості та/або обсягу надання послуг.

Як уже встановлено судом, 10.11.2023 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг.

У пункті 1 зазначеного Акту наведено перелік послуг, які були надані об`єднанням та прийняті клієнтом на виконання Додатку №1/1 до договору.

Відповідно до пункту 2 Акту загальна вартість наданих послуг відповідно до підпункту 1 пункту 1 Додатку №1/1 до договору склала 57 500,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2023 відповідає умовам Додатку №1/1 до договору та Договору про надання правової допомоги №02/02-21/1 від 02.02.2021, у зв`язку з чим був правомірно взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ надання об`єднанням клієнту (позивачу) послуг з правової допомоги під час розгляду справи №911/2869/21 в Господарському суді Київської області на загальну суму 57 500,00 грн.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та викладених скаржником із цього приводу в апеляційній скарзі доводів, колегія суддів зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 139-147 своєї постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Із урахуванням зазначеного, суд відхиляє заперечення відповідача стосовного того, що сума та перелік послуг, що зазначені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2023 не відповідають Додатку №1/1 до договору №02/02-21/1, а сума, визначена у Додатку №1/1 до договору є також надмірно завищеною та необґрунтованою, оскільки не містить конкретного переліку послуг та обґрунтованості витрат.

Поруч із цим, як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвоката у даній справі у заявленому розмірі 57 500,00 грн, суд першої інстанції, з огляду на спірні правовідносини, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (у тому числі те, що у судовому засіданні 30.11.2023 представником відповідача усно було заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 30 000,00 грн) та те, що відповідач є органом місцевого самоврядування, для якого покладення заявленої позивачем суми адвокатських витрат може покласти надмірний тягар, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката підлягає зменшенню на 25% - до 43 125,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі не наводить жодних обставин та не додає доказів на підтвердження невідповідності заявленої та присудженої до стягнення з відповідача судом першої інстанції суми (43 125,00 грн) критеріям співмірності, дійсної необхідності.

Колегія суддів, у свою чергу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи надані позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення докази, встановила, що присуджений розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином підтверджений, обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням, зокрема, того, що за своєю категорією дану справу не можна віднести до справ незначної складності.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом тієї обставини, що сторони під час розгляду справи прагнули мирного врегулювання спору, про що подавали до суду спільне клопотання про затвердження мирової угоди, яке ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/2869/21 було залишено без задоволення, колегія суддів зазначає, що така обставина не може бути покладена в основу рішення суду про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про покладення судових витрат на відповідача, оскільки згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат залежить від кінцевого результату вирішення спору по суті (у даному випадку наслідком задоволення позовних вимог є покладення судових витрат на відповідача).

Як підстава для зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу вказана обставина також не може розглядатись, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/2869/21, відповідна мирова угода не була затверджена судом, так як не відповідала вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України саме через дії представника відповідача, оскільки голова Вишгородської міської ради - О.В. Момот всупереч повноваженням, визначеним статтями 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також інтересам територіальної громади, яку представляє, одноособово, без попереднього розгляду та погодження даного питання на сесії міської ради, прийняв рішення про укладення договору оренди земельної ділянки шляхом укладення мирової угоди з позивачем у даній справі.

Підсумовуючи викладене, доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього витрат позивача на професійну правничу допомогу, покладені в обґрунтування його апеляційної скарги, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає додаткове рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Вишгородської міської ради є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2869/21 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2869/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024 після проходження навчання членів колегії суддів у Державному закладі післядипломної освіти (Академія фінансового моніторингу) Державної служби фінансового моніторингу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова