Рішення

від 18.03.2024 по справі 607/22210/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2024 Справа №607/22210/23 Провадження №2/607/482/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.11.2023 до служби у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області звернувся ОСОБА_5 , який є батьком ОСОБА_2 та відповідно дідусем малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із повідомленням про те, що відповідачі покинули місце свого проживання, залишивши малолітню дитину без нагляду.

Після прибуття за адресою проживання відповідачів працівник служби у справах дітей спільно з працівниками поліції встановили, що ОСОБА_2 перебувала поруч із дитиною у нетверезому стані. Відповідач повідомила, що спільно з батьком дитини вживали спиртні напої, а також вказала, що їй психологічно та фізично важко справлятись зі своїми батьківськими обов`язками стосовно малолітнього сина.

Рішенням виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 06.11.2023 № 218 затверджено висновок про доцільність відібрання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав та влаштовано малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради.

При цьому сім`я відповідачів перебуває на соціальному супроводі Центру соціального обслуговування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з 07.04.2023 по теперішній час як сім`я, що опинилась у складних життєвих обставинах. З відповідачами неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо формування відповідального батьківства, а також надавалась допомога у вирішенні соціальних питань, однак зміни у їхній поведінці не відбулися. Відповідачі не виконують рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо виховання сина, а тому належне виховання дитини ОСОБА_4 не спостерігається, що є небезпечним для життя та здоров`я дитини.

Крім цього, відповідачі не працевлаштовані, неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності, мати дитини є особою з інвалідністю, що також позбавляє її можливості належним чином піклуватися про дитину.

За таких підстав позивач просить: 1) відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав; 2) стягнути з відповідачів на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1136 грн з кожного щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 13.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття; 3) передати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

14.11.2023 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 12.12.2023, наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

12.12.2023 підготовче засідання відкладене на 17.01.2024 за клопотанням відповідача.

17.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2024.

20.02.2024 судове засідання відкладено на 18.03.2024 у зв`язку з неявкою відповідачів.

У судовому засіданні 18.03.2024 представник позивача органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Дерев`яна О.В. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Вважає, що відібрання дитини сприятиме захисту та реалізації її прав. При цьому немає підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки існують шанси на те, що останні зацікавляться розвитком дитини та зможуть створити їй необхідні умови у майбутньому. Також зазначила, що батьки неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки, ведуть аморальний спосіб життя, вживають алкогольні напої та часто перебувають в присутності дитини в стані алкогольного сп`яніння. При обстеженні умов проживання дитини працівниками служби у справах дітей встановлено належні умови проживання дитини, однак такі умови створені дідусем дитини. Зазначила, що дідусь дитини при можливості піклувався про хлопчика, однак не виявив бажання тимчасово ним опікуватись, оскільки вказав, що не зможе цього зробити за віком та станом здоров`я. Також повідомила, що на даний час дитина перебуває у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, де за нею належно доглядають, зокрема слідкують за її здоров`ям та харчуванням. При цьому з моменту влаштування дитини у вказаний заклад батьки відвідували дитину лише один раз.

У судове засідання 18.03.2024 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

У судове засідання 18.03.2024 відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указане підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 15).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 255 від 07.11.2023, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).

Суд встановив, що 03.11.2023 до служби у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшло усне звернення ОСОБА_5 про залишення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їхньої малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без догляду.

Після прибуття за адресою проживання відповідачів працівник служби у справах дітей спільно з працівниками поліції встановили, що ОСОБА_2 перебувала поруч із дитиною у нетверезому стані. Відповідач повідомила, що спільно з батьком дитини вживали спиртні напої, а також вказала, що їй психологічно та фізично важко справлятись зі своїми батьківськими обов`язками стосовно малолітнього сина.

Абзац 1 ч. 2 ст. 170 СК України визначає, що у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

З урахуванням викладеного рішенням комісії з питань захисту прав дитини Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 22 від 06.11.2023 вирішено відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав (а.с. 9-11).

У подальшому рішенням виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 218 від 06.11.2023 затверджено висновок про доцільність відібрання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав та влаштовано малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради (а.с. 7-8).

Також із зазначеного висновку органу опіки та піклування вбачається, що мати дитини - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи, батько дитини - ОСОБА_3 не працює та не має наміру працевлаштовуватись. Основним доходом сім`ї є державна соціальна допомога по догляду за дитиною та пенсія, що отримує ОСОБА_2 у зв`язку з інвалідністю (а.с. 12-14).

При цьому сім`я відповідачів перебуває на соціальному супроводі Центру соціального обслуговування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з 07.04.2023 по даний час як сім`я, що опинилась у складних життєвих обставинах. Соціальним фахівцем з відповідачами неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо формування відповідального батьківства, а також надавалась допомога у вирішенні соціальних питань.

Разом з тим відповідачі належних висновків не зробили та позитивні зміни у їхньому відношенні до виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відбулись.

Так, як вбачається з подання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 06.10.2023, 03.10.2023 відповідачі розпивали алкогольні напої та перебували у стані алкогольного сп`яніння в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2022 року народження. ОСОБА_3 поводив себе неадекватно, виражався нецензурною лайкою, перебуваючи зі своєю дитиною у громадському місці. Подібні випадки відбуваються досить часто, дитина є недоглянутою та є ризик нещасного випадку через вживання алкогольних напоїв батьками дитини (а.с. 16).

З відомостей, наявних у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд встановив, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.10.2023 у справі № 607/16058/23 ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.09.2023 у справі № 607/16055/23 та від 25.10.2023 у справі № 607/19684/23 ОСОБА_2 також притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому за весь час перебування малолітньої дитини у КНП «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради відповідачі відвідували дитину лише один раз.

Суд також враховує, що відповідно до акта обстеження умов проживання від 03.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1 умови проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є задовільними. Зокрема, для дитини відведено місце для сну, дитина забезпечена одягом харчуванням та засобами гігієни (а.с. 17).

Разом з тим, як пояснила у судовому засіданні представник позивача, такі умови для дитини створювались її дідусем ОСОБА_5 , а не батьками дитини.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з п. 1-6 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно виховання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому держава приймає міри для надання відповідачам соціальної допомоги та забезпечення можливості налагодити взаємозв`язок зі своєю дитиною, однак відповідачі таку допомогу приймають не у повній мірі та належних заходів для позитивних змін не здійснюють.

За таких підстав суд доходить висновку, що позов в частині відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав є обґрунтованим і доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Суд доходить висновку, що саме рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачів можливості за їх бажанням піклуватися про дитину. Більше того згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, суд за заявою відповідачів може постановити рішення про повернення їм дитини. Відтак відповідачі не позбавлені можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із заявою про повернення їм дитини.

Також ч. 1 ст. 170 СК України визначає, що у разі відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Враховуючи відсутність інших родичів, які виявили бажання піклуватись про дитину ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне передати дитину органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає таке.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 2 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Частина 4 ст. 170 СК України визначає, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Враховуючи, що дитина ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, суд вважає, що з відповідачів мають стягуватись аліменти на користь даного соціального закладу на утримання дитини.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01.01.2024 становить 2563 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, обов`язок батьків утримувати дитину, суд доходить висновку, що достатніми та фінансово можливими для відповідачів для забезпечення належного рівня життя дитини будуть аліменти у твердій грошовій сумі по 1136 грн з кожного відповідача щомісячно.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а також які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 5368 грн з кожного.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав.

Передати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 03395192) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 03395192) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: орган опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04394875.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 28.03.2024.