Постанова

від 21.03.2024 по справі 922/5022/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Харків Справа №922/5022/15 (75з-24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянти - не з`явились,

ліквідатор - Севостьянов Є.В., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №981 від 23.05.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№403Х/2) та апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№410Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Міньковським С.В., дата складання повного тексту ухвали - 22.01.2024, у справі №922/5022/15 (75з-24)

за заявою ліквідатора Приватного підприємства "НВ-Інвест"

до ОСОБА_2 , ОСОБА_1

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До місцевого господарського суду надійшла заява від ліквідатора ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій ліквідатор, посилаючись на статтю 137 Господарського процесуального кодексу України, просить суд накласти арешт на:

- нежитлові приміщення АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3 225 000 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

- нежитлове приміщення АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751);

- нежитлові приміщення АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

Також ліквідатор просить заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо:

- нежитлових приміщень АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3225000 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

- нежитлових приміщень АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751);

- нежитлових приміщень АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

Заява про забезпечення позову обґрунтована ліквідатором тим, що боржник має намір звернутись з позовом про: визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна (нежитлових приміщень) АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень №№1-12 2-го поверху, загальною площею 1 287, 3кв.м, та нежитлових приміщень АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101); - припинення володіння відповідними правами на нежитлові приміщення АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень №№1-12 2-го поверху, загальною площею 1 287, 3кв.м, та нежитлових приміщень АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101); - про закриття розділів та реєстраційних справ у Державному реєстрі речових прав на нежитлові приміщення АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101); нежитлових приміщень АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101); нежитлових приміщень АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101).

Ліквідатор зазначає, що боржник є власником нежитлової будівлі літ. "а1-3" супермаркету з гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_3 , загальною площею приміщень 3 581, 3кв.м (реєстраційний номер 2824505663120); відповідачі є власниками зазначеного вище майна, хоча, як вказує ліквідатор, первинна реєстрація права власності щодо майна відповідачів відбулась на підставі скасованого рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2010 у справі №29/15-10.

Заявник посилається на те, що майно, належне боржнику, і майно, належне відповідачам, є одним і тим самим майном, проте, наявність записів про право власності відповідачів щодо спірного нерухомого майна перешкоджає боржнику у праві користування та розпорядження спірним нерухомим майном.

Як вказує ліквідатор, протягом 2010-2023 років укладено 12 правочинів щодо відчуження спірного нерухомого майна.

Також, в обґрунтування своєї заяви, заявник зазначає, що 02.06.2023 між Приватним закладом "Харківський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Антошка" Харківської області" (код ЄДРПОУ 39803202) та ОСОБА_1 укладено договір про встановлення довірчої власності, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Грішаковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №624 в якості забезпечення зобов`язань Приватним закладом перед ОСОБА_1 за договором позики, укладеним у простій письмовій формі 26.05.2015 на суму 3 225 000грн, і 02.06.2023 проведено державну реєстрацію права довірчої власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16 загальною площею 1281,4 кв.м. в літ "А-3" за адресою: вул. Клочківська 109-А у м. Харкові .

Отже, як зазначає ліквідатор, спір у справі по суті буде стосуватись майна, яке зареєстроване за відповідачами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності/праві довірчої власності без фактичного набуття таких прав відповідачами в порядку, визначеному статтею 331 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно". У той же час, як вказує ліквідатор, накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірне майно, по суті буде спрямоване на унеможливлення без належних на те правових підстав дій відповідачів щодо його відчуження/передачі в якості забезпечення виконання зобов`язань третім особам.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24) заяву ліквідатора ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №75з-24 від 18.01.2024) задоволено; накладено арешт на:

- нежитлові приміщення АДРЕСА_13 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3225000 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361);

- нежитлове приміщення АДРЕСА_14 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751)

- нежитлові приміщення АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

Постановлено заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо:

- нежитлових приміщень АДРЕСА_15 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, на підставі договору про встановлення довірчої власності, серія та номер; 624, виданий 02.06.2023, видавник: Грішакова О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, зареєстровані на праві довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Боржника ПЗ "Харківський дошкільний навчальний заклад дитячий садок "Антошка" Харківської області", за договором позики, укладеного у простій письмовій формі 26.05.2015 року на суму 3225000 гривень, за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67886168 від 05.06.2023, ПН ХМНО Грішакова О.В., номер відомостей про речове право 50514361).

- нежитлових приміщень АДРЕСА_16 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.12.2021, видавник: ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62110279 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45504751).

- нежитлових приміщень АДРЕСА_17 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н від 07.12.2021, видавник ТОВ "Сінергія-2005", гр. ОСОБА_2 , зареєстровані за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62107466 від 07.12.2021, ПН ХМНО Железняк Л.В., номер відомостей про речове право 45502020).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що такі способи забезпечення позову як арешт спірного майна та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є розумними, обґрунтованими (доведеними належними доказами існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів заявника, в разі невжиття заходів забезпечення позову) та адекватними (відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються), мають логічний зв`язок з предметом позову, що буде подано та мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Більш того, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наведене в заяві майно, яке є предметом оспорюваних рішень державних реєстраторів, лише тимчасово обмежить права відповідачів щодо розпорядження майном, що фактично перебуває у їх володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачами господарської діяльності.

Судом першої інстанції також зазначено, що відчуження майна під час розгляду справи по суті, яке є предметом оскаржуваних рішень державних реєстраторів, унеможливить, в разі задоволення позову, державну реєстрацію припинення права володіння (права власності/права довірчої власності) відповідачів на таке майно, неможливим буде вирішення позовних вимог в рамках одного позовного провадження, що є порушенням принципу процесуальної економії.

В той же час, в разі не вжиття вказаних заходів забезпечення позову, суттєво може утруднити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду, оскільки в разі відчуження спірного майна, позивач вимушений буде звертатись до суду із додатковими позовами.

Тобто, вжиття таких заходів забезпечення не буде мати наслідком заподіяння шкоди відповідачам, у той же час, як невжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком заподіяння позивачу шкоди у вигляді неефективного захисту, поновлення його прав у разі задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 скасувати в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_1 на праві приватної/довірчої власності, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову в цій частині.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування майна на користь позивача, тобто, не мають майнового характеру.

Апелянт вважає, що ліквідатором не надано суду доказів, що нежитлова будівля, належна боржнику, є одним і тим самим нерухомим майном, що належить на праві власності відповідачам.

Крім того, апелянт зазначає, що ним не вчинялись дії щодо реалізації спірного нерухомого майна після звернення до Господарського суду Харківської області у вересні 2023 року ТОВ "Респектплюс" та у листопаді 2023 року ПП "НВ-Інвест" з вимогами щодо спірного нерухомого майна.

Також апелянт посилається на те, що в заяві ПП "НВ-Інвест" не зазначено пропозицію щодо зустрічного забезпечення, відтак, на думку апелянта, заява підлягала поверненню заявнику без розгляду; до заяви не додано повноважень арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. як ліквідатора ПП "НВ-Інвест".

Крім того, апелянт вважає, що заява мала бути подана боржником в окремому позовному провадженні в суді загальної юрисдикції з урахуванням суб`єктного складу сторін.

До апеляційної скарги апелянтом додані докази на підтвердження права власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_15 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992027363101, а також на нежитлові приміщення АДРЕСА_16 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22163163101.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24); встановлено учасникам справи строк до 11.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 11.03.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "21" березня 2024 р. о 14:30год.

Також, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 скасувати в частині вжитих судом заходів забезпечення позову щодо нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_2 на праві власності, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПП "НВ-Інвест" про забезпечення позову в цій частині.

В цілому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 дублюють доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

До апеляційної скарги апелянтом додані докази на підтвердження права власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_17 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2146929663101.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують один процесуальний документ - ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути скарги в одному спільному апеляційному провадженні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24); встановлено учасникам справи строк до 14.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 14.03.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "21" березня 2024 р. о 14:30год.

12.03.2024 (11.03.2024 сформовано в підсистемі "Електронний суд") від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначає, що обставина щодо тотожності спірного нерухомого майна, належного боржнику і належного відповідачам, має бути досліджена судом при розгляді справи по суті, а не при розгляді заяви про забезпечення позову.

Також 12.03.2024 (11.03.2024 сформовано в підсистемі "Електронний суд") від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , зазначає, що 12.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якому посилається на те, що спірне нерухоме майно, належне ПП "НВ-Інвест" і належне відповідачам, є тотожне.

До відзиву на апеляційну скаргу ліквідатором надано копію позовної заяви ОСОБА_2 до Харківського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.03.2024 ліквідатор проти доводів апеляційних скарг заперечує, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 залишити в силі.

Апелянти своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, представники апелянтів в судове засідання не з`явились, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать, зокрема повідомлення про вручення копії ухвали Східного апеляційного господарського про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 .

Поштовий конверт з копією ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі, який був надісланий ОСОБА_2 на наявну у матеріалах справи і зазначену апелянтом адресу, повернувся до суду із зазначенням "адресат відсутній".

Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відмітками: "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У постановах від 14.08.2020 у справі № 904/2284/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/6673/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: "у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі".

Також колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, ліквідатор ПП "НВ-Інвест" висловив свої доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, а неявка у судове засідання апелянтів не перешкоджає розгляду скарг, про що учасники справи були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 та від 29.02.2024, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши у судовому засіданні ліквідатора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

У даному випадку ліквідатор ПП "НВ-Інвест" у заяві про забезпечення позову зазначив, що має намір звернувся з позовом до суду із вимогами немайнового характеру.

Оскільки мають місце вимоги немайнового характеру, у спірних правовідносинах необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №908/1318/19.

Судова колегія зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.

Досліджуючи матеріали справи №922/5022/15 (75з-24), колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами заявника, що оскільки ПП "НВ-Інвест" на час подання заяви про забезпечення позову мало намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення яких, не вимагає примусового виконання, відтак, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може, зокрема ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому, в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірне майно, по суті буде спрямоване на унеможливлення без належних на те правових підстав дій відповідачів щодо його відчуження/передачі в якості забезпечення виконання зобов`язань третім особам.

Натомість, не вжиття заходу забезпечення позову може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб на спірне нерухоме майно, а також може зумовити необхідність звернення ліквідатора з іншим позовом для захисту порушених прав боржника.

Таким чином, наявний зв`язок між заходом забезпечення позову, про який просить ліквідатор, а саме, накладення арешту на спірне нерухоме майно і забороною органам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації щодо спірного нерухомого майна до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили, і предметом позовної вимоги, зокрема, такий захід забезпечить можливість захистити в межах одного цього судового провадження за позовом ліквідатора, у разі його задоволення, без нових звернень до суду.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянтів, що ліквідатором не надано суду доказів, що нежитлова будівля, належна боржнику, є одним і тим самим нерухомим майном, що належить на праві власності відповідачам, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Як зазначено вище, до предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обставина щодо тотожності спірного нерухомого майна, належного боржнику і належного відповідачам, має бути досліджена судом при розгляді справи по суті, а не при розгляді заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, у спірних правовідносинах є адекватним та ефективним заходом забезпечення позову.

Щодо доводів апелянтів, що заявником не доведено їх неправомірну поведінку, яка б свідчила про їх наміри ухилятись від виконання рішення суду, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Оскільки у спірних правовідносинах мають місце вимоги немайнового характеру, підставою для вжиття заходів забезпечення позову слід вважати, на відміну від вимог майнового характеру, не вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), а обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень.

Відтак, у спірних правовідносинах судом першої інстанції надано належну правову оцінку заяві ліквідатора про забезпечення позову, встановлено зв`язок між заходом забезпечення позову, про який просить ліквідатор, і предметом позову, з яким ліквідатор має намір звернутись до суду, а також обґрунтовано встановлено, що накладення арешту на спірне нерухоме майно і забороною органам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації щодо спірного нерухомого майна до вирішення справи по суті є адекватним та ефективним заходом забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно і забороною органам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації щодо спірного нерухомого майна лише тимчасово обмежить права відповідачів щодо розпорядження майном, що перебуває у їх фактичному володінні.

Самі ж апелянти посилаються на те, що не мають наміру відчужувати належне їм нерухоме майно.

І при цьому, апелянти не надали суду доводів та доказів, що заходи забезпечення позову перешкоджають їм у здійсненні господарської діяльності або будь-яким іншим чином порушують їх права власності на спірне нерухоме майно.

Щодо доводів апелянтів, що заявником у заяві не зазначено про зустрічне забезпечення, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Таким чином, клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову та за клопотанням іншої сторони.

Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову, оскільки не позбавляє права обтяженої сторони звернутися з клопотанням про таке зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19 (провадження у справі № 61-4793св20) та від 30 червня 2021 року у справі №752/2342/19 (провадження № 61-11920св19), від 23 грудня 2022 року у справі № 760/34352/21 (провадження №61-10050св22)).

Судова колегія відхиляє доводи апелянтів, що оскільки до заяви не додано доказів на підтвердження повноважень арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. як ліквідатора ПП "НВ-Інвест", суд мав повернути заяву без розгляду.

Дана заява була подана ліквідатором ПП "НВ-Інвест" у межах справи №922/5022/15 про банкрутство останнього, відтак, очевидно, що суд першої інстанції, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПП "НВ-Інвест", обізнаний щодо особи ліквідатора банкрута, оскільки у справі №922/5022/15 про банкрутство наявні докази повноважень ліквідатора ПП "НВ-Інвест".

І самі апелянти не заперечують і не надають доказів в спростування обставини, що Севостьянов Є.В. є ліквідатором ПП "НВ-Інвест" у справі №922/5022/15.

Поряд з цим, безпідставними є доводи апелянтів, що заява мала бути подана боржником в окремому позовному провадженні в суді загальної юрисдикції з урахуванням суб`єктного складу сторін, виходячи з такого.

Верховний Суд вже неодноразово надавав роз`яснення, що тлумачення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутство, пункту 8 частини першої статті 20, частини тринадцятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України приводить до висновку про закріплення законодавцем принципу концентрації в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів, стороною яких є боржник, який є універсальним та не містить винятків залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У частині третій статті 7 КУзПБ законодавець не встановлює інших правил підсудності, а лише конкретизує механізм реалізації приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ, визначивши, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Наведені правила застосовні до випадків розгляду майнового спору судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки суддя відповідного суду, який розглядає справу про банкрутство одноособово, діє як суд.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог в аспекті порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Така правова позиція викладена і постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/1065/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі №922/5022/15 (75з-24) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза